про відмову в забезпеченні позову
03 жовтня 2025 року місто Київ №320/44935/25
Київський окружний адміністративний суд в складі судді Білоус А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АККОРД ГОЛД» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “АККОРД ГОЛД» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “АККОРД ГОЛД» від 24.07.2025 № 2244 про анулювання Ліцензії на право Оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації: 15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029;
- зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС видалити з відповідного Ліцензійного реєстру інформацію щодо анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації: 15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029, та поновити інформацію (внести відомості) у відповідному Ліцензійному реєстрі про ліцензію на право Оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації: 15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю “АККОРД ГОЛД».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 24.07.2025 № 2244 про анулювання Ліцензії на право Оптової торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер: 990211202400031, дата реєстрації:15.10.2024, дійсна з 15.10.2024 по 15.10.2029, місцезнаходження: 04080, України, м. Київ, Подільський район, вулиця Кирилівська, 60 Товариства з обмеженою відповідальністю “АККОРД ГОЛД» (код ЄДРПОУ 45602454) на «право оптової торгівлі тютюновими виробами» до розгляду справи по суті.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що у зв'язку з анулюванням ліцензії у заявника виникають реальні перешкоди у здійсненні господарської діяльності. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, правам та інтересам третіх осіб, а також ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить. На даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв'язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, вказано, що підприємство фактично позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність до моменту перевірки правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 24.07.2025 № 2244.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Частинами 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За змістом наведеної норми, для висновку про наявність підстав для забезпечення позову заявнику необхідно довести очевидність протиправності рішення, дії, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що оскаржуються та/або ускладнення, унеможливлення виконання рішення суду або захисту прав, свобод, інтересів, за захистом яких звернулась особа, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.
Згідно приписів частин 1, 2 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 в справі № 826/8556/17, від 26.04.2019 в справі № 826/16334/18.
Суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).
Отже, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
З врахуванням зазначеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою.
З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Отже, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, аргументованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено в майбутньому (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №826/13306/18).
Посилання представника позивача на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому, є передчасними та такими, що побудовані на припущеннях, а тому не можуть визнаватись достатніми для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що обраний заявником захід забезпечення позову (зупинення дії рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 24.07.2025 №2244 про анулювання Ліцензії на право Оптової торгівлі тютюновими виробами) фактично є вирішенням справи, оскільки його вжиття надасть в такий спосіб суб'єкту господарювання можливість продовжувати здійснення господарської діяльності з використанням ліцензії, дію якої припинено.
Водночас, позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі № 800/521/17 та постанові Верховного Суду від 24.09.2025 в справі № 520/34081/24.
Стосовно посилання позивача на протиправність рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.07.2025 №2244, суд зауважує, що незгода позивача із рішеннями/діями уповноваженого суб'єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання протиправними рішень не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Щодо доводів заявника про те, що скасування ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами призводить до зупинення діяльності підприємства та оплати перед постачальниками підприємства, а подальша зупинка в діяльності підприємства призведе до припинення господарської діяльності, що матиме невідворотні наслідки, суд зазначає таке.
Безумовно рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Однак, сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу на те, що заявником не доведено обставини, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
При цьому варто зауважити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе і можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №580/9027/24, прийнятій в аналогічних правовідносинах.
Беручи до уваги наведене, в поданій заяві про забезпечення позову заявник не довів існування обставин, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, за наявності яких суд може забезпечити позов.
Ураховуючи викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “АККОРД ГОЛД» про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.