03 жовтня 2025 року м. Київ № 320/45820/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу,
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області
до Антимонопольного комітету України
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЗК+»
про визнання протиправним та скасування рішення,
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області (позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Антимонопольного комітету України (відповідач / АМКУ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 14.06.2023 №8686-р/пк-пз про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК+» по процедурі закупівлі UA-2023-05-09-000251-а «Розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, здійснення державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під автомобільну дорогу загального користування державного значення: М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) на ділянках км 583+258 - км 640+790; км 651+090 - км 689+200 (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Кіровоградської області)».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки керуючись п. 50 Особливостей, позивач відмінив закупівлю UA-2023-05-09-000251-а, з огляду на відсутність подальшої потреби у закупівлі відповідної послуги. При цьому, відповідач не вказав жодного нормативно-правового акту, який би встановлював обов'язок позивача як замовника документально підтверджувати відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. На думку позивача, в кожному випадку замовник самостійно вирішує щодо наявності чи відсутності потреби у закупівлі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2023 року справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року відкрито провадження у справі № 320/45820/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано від відповідача належним чином завірені копії всіх матеріалів, що стали підставою для прийняття спірного рішення, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, залучено до участі у справі в якості третьої осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЗК+».
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 06.02.2024 по справі № 320/45820/23 доставлено до електронного кабінету Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області, АМКУ, ТОВ «ДЗК+» 08.02.2024 о 02:35. Також згідно з розпискою представник відповідача отримав копію позовної заяви 13.02.2024.
28 лютого 2024 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від представника АМКУ надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що замовник не довів та документально не підтвердив відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг, а також правомірність відміни процедури закупівлі з наведених вище підстав. При цьому, кожне рішення має бути документально обґрунтоване та підтверджене, адже учасники мають право його оскаржити. Тому позивач як замовник повинен був довести правомірність відміни процедури закупівлі, але надані позивачем документи не містять належного обґрунтування наявність такої підстави для відміни закупівлі як відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг, а також не надано доказів, які б це підтверджували.
В рамках означеної процедури закупівлі позивач, як замовник процедури закупівлі, ознайомився із тендерними пропозиціями учасників і вирішив відмінити процедуру закупівлі без належного, на думку відповідача, обґрунтування. В свою чергу, відповідач наголошує на необхідності замовника довести наявність підстав для відміни процедури закупівлі задля того, аби Комісія АМКУ могла пересвідчитися у дійсності намірів замовника та виключити ймовірність зловживань з його боку.
22 квітня 2024 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає викладені у відзиві доводи та міркування необґрунтованими, зазначає, що відповідач у відзиві обмежився лише цитуванням оскаржуваного рішення.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області було ініційовано проведення процедури відкритих торгів за процедурою закупівлі UA-2023-05-09-000251-а «Розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, здійснення державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під автомобільну дорогу загального користування державного значення: М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) на ділянках км 583+258 - км 640+790; км 651+090 - км 689+200 (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Кіровоградської області)».
Розкриття пропозицій відбулось 17 травня 2023 року.
Замовником під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ДЗК+» виявлено невідповідності в інформації та/або документах, відповідно було оприлюднено вимогу про усунення невідповідностей до 21 травня 2023 року 13:14, які було виправлено ТОВ «ДЗК+».
25 травня 2023 року Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області оприлюднено рішення про відміну процедури закупівлі у зв'язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
ТОВ «ДЗК+» було подано до Антимонопольного комітету України скаргу на вищевказане рішення, за результатом розгляду якої рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель 14.06.2023 №8686-р/пк-пз зобов'язано Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області скасувати рішення про відміну процедури закупівлі «Розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, здійснення державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під автомобільну дорогу загального користування державного значення: М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) на ділянках км 583+258 - км 640+790; км 651+090 - км 689+200 (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Кіровоградської області)», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2023-05-09- 000251-a.
Не погодившись з рішенням відповідача про зобов'язання скасувати рішення про відміну процедури закупівлі, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до статті 3 Закону № 3659-XII основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною сьомою статті 6 Закону № 3659-XII визначено, що Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Згідно зі статтею 14 Закону № 3659-XII до повноважень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України належить, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень, перевірка законності та обґрунтованості постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України, в цих справах.
Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має право надавати обов'язкові для розгляду рекомендації та вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
У розумінні частини третьої статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) Антимонопольний комітет України є органом оскарження, який, з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначається Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників. передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості).
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Так, замовником було оприлюднено на авторизованому електронному майданчику річний план № UA-З-2023-05-09-000102-а, відповідно до якого проводилась спірна закупівля.
Оголошення про проведення даної процедури закупівлі було оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 09.05.2023, кінцевим строком подання тендерних пропозицій визначено 17.05.2023.
Суд звертає увагу, що всі бажаючі учасники подали свої тендерні пропозиції для участі у даній процедурі закупівлі та відбулося розкриття тендерних пропозицій, розкрилася їх ціна, відбувся аукціон.
Так, відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій розкриття відбулося 17.05.2023 і пропозиція скаржника (третьої особи) була визначена електронною системою найбільш економічно вигідною.
Замовником під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ДЗК+» виявлено невідповідності в інформації та/або документах, відповідно було оприлюднено вимогу про усунення невідповідностей до 21 травня 2023 року 13:14, ТОВ «ДЗК+» було подано обґрунтування аномально низької ціни.
Згідно з частиною 2 статті 28 Закону № 922-VIII під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни приведеної ціни.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 922-VIII оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Згідно з частиною 5 статті 29 Закону № 922-VIII до початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін тендерних пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.
Відповідно до частини 9 статті 29 Закону № 922-VIII після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Як вже було зазначено раніше, за даною процедурою закупівлі уже відбулося розкриття тендерних пропозицій учасників, розкрилася їх ціна, відбувся аукціон. Крім того, позивач почав розглядати тендерну пропозицію скаржника (третьої особи), та розмістив вимогу про усунення невідповідностей до 21.05.2023.
Надалі позивачем 25.05.2023 було розміщено протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою, а саме про відміну процедури закупівлі на підставі підпункту 1 пункту 50 Особливостей відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Таким чином, позивач, як замовник вказаної процедури закупівлі, ознайомився із тендерними пропозиціями учасників, зокрема із документами, які були ними подані, із цінами, які запропонували учасники і прийняв рішення про відміну процедури закупівлі через відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 922-VIII скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Відповідно до частини 9 статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема, зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Згідно з частиною 11 статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Таким чином, орган оскарження перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність Замовника на предмет їх відповідності законодавству у сфері державних закупівель, зокрема принципам, визначеним Законом України «Про публічні закупівлі» і лише, встановивши, порушення процедури закупівлі, може зобов'язати Замовника вчинити дії щодо усунення виявлених порушень.
Відповідно до пункту 66 Особливостей замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом двох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення відкритих торгів.
Згідно з пунктом 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили. Замовник не довів та документально не підтвердив правомірність відміни Процедури закупівлі з наведеної вище підстави.
У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.
Враховуючи викладене вище, замовник даної процедури закупівлі (позивач), зобов'язаний був надати на розгляд Комісії обґрунтування та документальне підтвердження наявності підстав для відміни процедури закупівлі, зокрема, довести відсутність подальшої потреби в закупівлі.
Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, підстава відміни - п. 50 Особливостей - відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
Суд акцентує увагу, що кожне рішення тендерного комітету чи уповноваженої особи, якщо вона проводить тендер, щодо відміни тендера або визнання його таким, що не відбувся, має бути документально обґрунтоване та підтверджене, адже учасники мають право його оскаржити.
Зазначені правові висновки відображені у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 320/912/24, від 04.09.2024 у справі № 320/395/24, від 21.01.2022 у справі № 640/16449/21, від 20.12.2021 у справі № 640/4236/21.
Також як зазначено Верховним Судом в постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/23977/21, у замовника наявна можливість відмінити тендер у разі відсутності потреби подальшої закупівлі предмету закупівлі, але ця можливість не може бути необґрунтовано дискреційною.
При цьому, з урахуванням забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону № 922-VIII, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що кожне рішення тендерного комітету чи уповноваженої особи, якщо вона проводить тендер, у разі його відміни або визнання його таким, що не відбувся, має бути документально обґрунтоване та підтверджене відповідними документами, оскільки учасники в силу статті 18 Закону № 922-VIII мають право його оскаржити.
Проте, позивач, як замовник процедури закупівлі, не надав на розгляд Комісії жодних документів, які б обґрунтовували/підтвердили у нього відсутність подальшої потреби у закупівлі.
Згідно з частиною 18 статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, керуючись положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, Комісія правомірно прийняла рішення від 14.06.2023 №8686-р/пк-пз, яким було зобов'язано позивача скасувати рішення про відміну процедури закупівлі «Розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, здійснення державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під автомобільну дорогу загального користування державного значення: М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) на ділянках км 583+258 - км 640+790; км 651+090 - км 689+200 (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Кіровоградської області)».
З урахуванням наведеного вище, оскаржуване позивачем рішення відповідача є правомірним та не підлягає скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області відмовити повністю.
2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.