30 вересня 2025 року м. Київ справа №320/44985/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА "
до1) Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, 2) Державної податкової служби України
провизнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА" (далі - ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-Україна»/позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві/відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС/відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.02.2023 №8272758/44098464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА» від 30.01.2023р. №1;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.01.2023 №1, оформлену та подану ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА», датою фактичного її подання.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків надано всі необхідні пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених операцій.
Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної вказав на надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
Головне управління ДПС у м. Києві подало до суду відзив, в якому просило в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з мотивів ненадання позивачем всіх документів, які б підтвердили реальність господарської операції відповідно до її специфіки. Вказані факти, на переконання відповідача-1 свідчать про обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених у оскаржуваному рішенні та його правомірність.
ДПС України подало відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що контролюючий орган діяв в межах та на підставі чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.01.2024 Головне управління ДПС у м. Києві подано до суду відзив.
09.01.2024 ДПС у м. Києві подано до суду відзив
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» (код ЄДРПОУ 44098464, місцезнаходження юридичної особи: 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 5-А, офіс 11), зареєстровано як юридичну особу 24.11.2020, номер запису 1000741020000094112.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» є платником податку на додану вартість. Видами діяльності ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» за КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний), 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 22.11 Виробництво гумових шин, покришок і камер; відновлення протектора гумових шин і покришок, 52.10 Складське господарство, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
24.11.2020 між ТОВ "ФМ ТРАНС" (далі - Орендар) та ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» (далі - Суборендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 106-11/22-ша, за умовами якого Орендар надає, а Суборендар приймає у платне, строкове користування частину нежитлового приміщення, площею 22,2 кв.м., що знаходиться за адресою: 03113 м. Київ, р-н Шевченківський, провулок Артилерійський, буд 5-а для використання як офісні приміщення. Відповідно до п. 2 Договору обєкт передається в суборенду відповідно до підписаного Акту прийому-передачі.
04.01.2021 між ТОВ фірма «СМ-3» (далі - Орендодавець) та ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» (далі - Орендар) укладено договір оренди приміщення № 905/21, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: м. Харків. Гімназійна набережна, 16 , 9-й поверх, к. 905 та 904, загальною площею 59.0 кв. м. надалі за текстом - «Об'єкт оренди», а Орендар зобов'язається прийняти Об'єкт оренди, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього Договору повернути Об'єкт оренди Орендодавцеві відповідно до умов цього Договору. Об'єкт оренди надається в оренду за цим Договором з метою розміщення офісного приміщення.
Також з матеріалів справи вбачається, що згідно договору відповідального зберігання матеріальних цінностей №01/12-2020 від 01.12.2020 року ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА» орендує у ТОВ «ІСКРА» нежитлове приміщення розташоване за адресою: 63702, Харківська обл., м. Куп'янськ, Заоскілля, загальною площею 10000.0 кв. м. Об'єкт взятий в оренду для розміщення складу.
З метою здійснення господарської діяльності між ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА» (надалі - Постачальник) та ТОВ “Гравіком Україна» (надалі - Покупець) був укладений договір поставки №01-2023 від 25.01.2023 року (далі - Договір поставки), за умовами п. 1 якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар згідно зі Специфікаціями. Найменування, кількість, асортимент, ціна, терміни, умови оплати та поставки, кожної окремої партії Товару, що постачається за даним Договором, визначається у специфікаціях, що є додатками до Договору. Якість Товару, що поставляється за цим Договором, відповідає діючим нормам, стандартам та підтверджується сертифікатом якості виробника.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору поставки Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом банківського переведення грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунків Постачальника в терміни і на умовах згідно Специфікацій. Датою оплати Товару вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Згідно п. 3.1 -3.3.Договору поставки Поставка Товару здійснюється на умовах які зазначені сторонами у Специфікації (згідно правил ІНКОТЕРМС 2020).
Поставка товару здійснюється окремими партіями згідно специфікації. Строк поставки, вид транспорту вказується у Специфікацїї(ях). Обов'язок Постачальника передати Товар вважається виконаним з дня передачі Товару у розпорядження Покупця в узгодженому місці, відповідно до видаткової накладної, з цього моменту до Покупця переходить право власності на Товар, а також всі ризики випадкового пошкодження, знищення, втрати Товару.
Датою та місцем поставки партії Товару вважається дата та місце, що вказується у видатковій накладній та специфікації.
На кожну партію Товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: видаткову накладну; рахунок; сертифікат якості заводу-виробника на відвантажений Товар.
25.01.2023 між сторонами було підписано Специфікація №1 до договору №01-2023 від 25.01.2023р. на поставку Кислоти оцтової синтетичної код УКТЗЕД 2915210000.
Відповідно п. 3 Специфікації транспортування Товару здійснюється автомобільним транспортом Замовника та за його рахунок.
Відповідно п. 5. Порядок та умови оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику 100% вартість Товару, згідно п.1.1 цієї специфікації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня передачі Постачальником Покупцю Товару у повному обсязі (207,50 тон).
На виконання умов Договору поставки, ТОВ “Гравіком Україна» було виписано рахунок на оплату №1 від 30.01.20231р. на поставку Кислоти оцтової синтетичної на загальну суму 4772500.00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 795416.67 грн).
30.01.2023 ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА» відвантажило товар згідно видаткової накладної №4 від 30.01.2023 року в кількості 25.94 тони на загальну суму 648499.9.0 грн (в т.ч. ПДВ 20% 108083.32 грн).
На виконання вимог пп. «б» п. 187.1 ст. 187 ПК України, у зв'язку з настанням «першої» події - наданням послуг та, відповідно, виникненням податкових зобов'язань з ПДВ позивачем була складена податкова накладна № 1 від 30.01.2023 року на суму 648499.90 гривень (в т.ч. ПДВ 20% 108083.32 гривень) реєстраційний номер документа №9018179994.
Зазначена податкова накладна була направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте отримало квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з якої вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена. Також зазначено, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
09.02.2023 року на адресу відповідача 1 були направленні пояснення та копії документів підтверджуючі здійснення господарської операції:
15 лютого 2023 року комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення №8272758/44098464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Позивача від 15.02.2023 №1, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погодившись з рішенням регіональної комісії, ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» оскаржило його до Державної податкової служби України.
Рішенням №36586/44098464/2 від 19.04.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165, у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм убачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до отриманих платником податку рішень Комісії регіонального рівня операції, відображені у податкових накладних та розрахунку коригування відповідають пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість оформлені у вигляді Додатку №1 до Порядку № 1165.
Згідно з пунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (у редакції на момент прийняття оскаржуваних рішень), платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу.
Так, в отриманій позивачем квитанції контролюючий орган зазначив: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН (відповідний номер та дата) в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено показник «D»=2.1182% та «Р»= 0. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність у відповідача під час прийняття спірного рішення, податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН та РК.
Щодо зазначеного контролюючим органом у квитанції показників «D»=(відповідний показник%), «Р»=(відповідний показник), суд зазначає, що ці показники не можуть бути самостійними та єдиними підставами для віднесення господарської операції позивача до пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з підстав, зазначених вище.
Крім того, надіслані позивача квитанції містили лише загальне посилання на наявність у позивача права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
Суд констатує, що у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація ПН та РК стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Також суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.
Щодо прийняття відповідачем спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Відповідно до пункту 10 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
-ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 7 Критеріїв ризиковості платників податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС даних щодо неподання платником податку на прибуток підприємств контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.06.2019 у справі №0740/804/18 та від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.
Суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної містить вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.
Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.222 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.
Платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.
Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції. Зокрема, позивачем було подано копії: договору поставки №01-2023 від 25.01.2023р. з ТОВ “Гравіком Україна» зі специфікацією; рахунку на оплату №1 від 30.01.2023; податкової накладної № 1 від 30.01.2023 року реєстраційний номер документа : 9018179994 від 08.02.2023р. з квитанцією; імпортного контракту №TDUKR-UKIE-01/2020-03 від 09.12.2020; додаткової угоди № 21 від 10.09.2021р. до контракту №TDUKR-UKIE-01/2020-03 від 09.12.2022; Специфікації №32 від 10.09.2021р. до Додаткової угоди № 21 від 10.09.2021р. до контракту № TDUKR-UKIE -01/2020-03 від 09.12.2020; товарно-транспортну накладну №Р4 від 30.01.2023; видаткової накладної ВМД №UА807020/2022/000872 від 04.02.2022; угоди про тимчасове користування під'їзною колією з ПП “НЕОН» від 30.08.2021 року.
При цьому, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.
Разом з тим, підставою для прийняття оскаржуваного рішення зазначено: «надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства».
В графі «Додаткова інформація» оскаржуваного зазначено: «первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг».
Водночас, суд констатує, що відповідачем не конкретизовано які саме документи, на його думку складенні із порушенням законодавства, та яких, на думку контролюючого органу, бракує для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
При цьому, позивачем було надано всі наявні документи, які в повній мірі розкривали зміст господарської операції.
Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, які, на думку Головного управління ДПС у м. Києві, складенні із порушенням законодавства, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішень про її реєстрацію в ЄРПН.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління…».
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності свого рішення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що в ході з'ясування причин зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття Рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової було з'ясовано, що Рішенням Відповідача 1 №364879 від 13.12.2022 року було встановлено, що ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-Україна» відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку.
Рішенням Відповідача 1 №70518 від 06.04.2023 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.03.2023 року №1 було прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
В зв'язку з чим 07.04.2023 року на адресу Відповідача 1 були повторно направлені пояснення та копії документів підтверджуючі здійснення господарської операції на підставі якої була сформована податкова накладна.
Позивач в позовній заяві також звертає увагу, що в ході здійснення ним господарської діяльності були сформовані податкова накладна №2 від 30.01.2023 року, податкова накладна №1 від 25.02. 2023 року та податкова накладна №2 від 25.02.2023р. реєстрація яких також була зупинена, але пояснення щодо них до 07.04.2023р. не надавалися, а тому наданні 07.04.2023 року пояснення до податкової також стосувалися і зазначених податкових накладних. В зв'язку з чим вказані податкові накладні були зареєстровані.
При цьому Податкова накладна №1 від 30.01.2023 року зареєстровано не була.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.02.2023 №8272758/44098464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА» від 30.01.2023р. №1.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.01.2023 №1, оформлену та подану ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА», датою фактичного її подання, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246).
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача призвело до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.02.2023 №8272758/44098464 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА» від 30.01.2023р. №1.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.01.2023 №1, оформлену та подану ТОВ «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА», датою фактичного її подання.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД УЗКИМЕИМПЄКС-УКРАЇНА» (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 5-А, офіс 11, код ЄДРПОУ 44098464) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.