30 вересня 2025 року м. Київ справа №320/47885/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - третя особа), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08 травня 2023 року №932250145939 «Про відмову при переведенні з виду на вид»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення ОСОБА_2 з 04 травня 2023 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 01 травня 2016 року №889-VIII та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 на підставі виданих Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 04 травня 2023 року за №17 та №18.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він з 2017 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Київській області як отримувач пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058- ІV. Також позивач зазначає, що з 2005 року по 2017 рік отримував пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.
Поряд з цим, позивач зазначає, що 04 травня 2023 звернувся до ГУ ПФУ в Київській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 01 травня 2016 року №889-VIII надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, в т. ч. довідки від 04 травня 2023 за №17 та №18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця. Втім, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням від 08 травня 2023 №932250145939 відмовлено позивачу у переведенні на державну пенсію, оскільки заявниці вже була призначена пенсія згідно Закону №3723-ХІІ.
Позивач вважаючи таке рішення протиправними, звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Одночасно у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як пропущений з поважних причин.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і п. 10, 12 р. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Відповідач зазначає, що постановою КМУ від 05.06.2019 р №469 «Про внесення зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» доповнено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яким регулюється порядок визначення заробітної плати особам, яким призначається пенсія згідно Закону України «Про державну службу». З урахуванням змін, внесених постановою від 05.06.2019 р №469, з 01.01.2020 право на обчислення пенсії на умовах Порядку № 622 мають особи які: на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу", тобто станом на 01.05.2016, займали посади державної служби; призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 у період з 01.10.2011 по 01.05.2016; звільнились з посади державної служби, в тому числі до 01.01.2020. Всі вказані умови повинні бути дотримані одночасно. Позивач з 31.10.2005 отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». 22.03.2017 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. А тому, оскільки позивачем було використано право на призначення та отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 2005 по 2017 роки, право на перерахунок відсутнє.
Також відповідач у поданому до суду відзиві звертав увагу, що позивачем подано позов до суду з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
У поданих до суду письмових поясненнях, третя особа зазначає, що згідно матеріалів пенсійної справи позивача ним уже було використано право на призначення пенсії за нормами ст.37 Закону № 3723-ХІІ. Третя особа звертає увагу, що пенсія за нормами статті 37 Закону України "Про державну службу" вже призначена, і повторного її призначення за тією ж нормою в межах пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII не потребує. Враховуючи вищевикладене та факт того, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII з 05.10.2010, підстави для здійснення перерахунку пенсії по заробітній платі згідно довідок про складові заробітної плати від 29.07.2024 № 18 - відсутні.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
06.11.2024 позивачем подано до суд заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.12.2024 в системі «Електронний суд» відповідачем сформовано відзив на позовну заяву.
31.12.2024 в системі «Електронний суд» третьою особою сформовано письмові пояснення.
У відзиві відповідач просить суд застосувати строки позовної давності щодо спірних правовідносин.
Щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, частиною 4 статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6 (в редакції чинній станом на 15.03.2019; втрата чинності 05.09.2025) у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня (п. 2 Порядку).
Згідно з п. 6 Порядку скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.
Згідно п.10 Порядку орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.
Рішення вважається надісланим (врученим) заявнику, якщо його вручено під розписку чи надіслано листом на його адресу за місцем проживання (п. 12 Порядку).
Так, матеріалами справи встановлено, що Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 08 травня 2023 №932250145939 відмовлено позивачу при переведені з виду на вид.
09.05.2023 ГУ ПФУ у Київській області дане рішення направлено позивачу супровідним листом за № 1000-0208-8/70221.
Також, суд звертає увагу, що позивач звернулася за правовою допомогою 30 липня 2024 року та цього ж дня, зважуючи, що рішенням ГУ ПФУ в Одеській області безпідставно відмовлено їй в переведенні на інший вид пенсії, воно підлягає скасуванню та переведенню позивача з пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», було направлено звернення до Пенсійного фонду України.
В даному зверненні позивач зазначає, що рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 08 травня 2023 №932250145939 йому безпідставно відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, тому вказане рішення підлягає скасуванню та переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно д Закону України «Про державну службу».
11.09.2024 позивач через адвоката Білик Григорія Івановича звернувся з повторним зверненням № 213/24-09-11 до Пенсійного фонду України.
Листом від 16.09.2024 за № 2800-030203-8/55737 Пенсійний фонд України звернення позивача залишив без задоволення.
Враховуючи отримання позивачем відповіді Пенсійного фонду України за результатами його звернення про скасування рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 08 травня 2023 №932250145939 - 16.09.2024, та звернення позивача до суду з даним позовом 15.10.2024 (згідно відмітки на першій сторінці позовної заяви), суд приходить до переконання, що позивачем звернувся до суду у строки, встановлені ст. 122 КАС України.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 , виданим Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 24.12.1997 року.
ОСОБА_1 з 2005 року по 2017 рік перебувала на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 2017 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04 травня 2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Київській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 01 травня 2016 року №889-VIII (далі-Закон №889-VIII), надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, в т. ч. довідки від 04 травня 2023 за №17 та №18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця.
За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута ГУ ПФУ в Одеській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 08 травня 2023 №932250145939 відмовлено позивачу при переведені з виду на вид. Дане рішення обґрунтовано наступним: Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 469 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» доповнено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України віл 14.09.2016 № 622 пунктом 3-І (далі - Порядок .622), яким регулюється порядок визначення заробітної плати особам, яким призначається пенсія згідно Закону України “Про державну службу» віл 10.12.2015 № № 889-VI1I (далі - Закон 889).
З урахуванням змін, внесених постановою 469, з 01.01.020 право на обчислення пенсії на умовах Порядку 622 мають особи:
- які на 01.05.2016 займали посади державної служби;
- та яким призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІ1 (далі Закон 3723) у період з 01.10.2011 до 01.05.2016;
- та які в період роботи на “спецпосадах» не отримували пенсію згідно Закону 3723 до дня набрання чинності Законом 889. тобто до 01.05.2016;
- та які звільнились з посади державної служби, в тому числі до 01.01.2020.
Всі зазначені умови повинні бути дотримані одночасно.
Оскільки позивачем було використано право на призначення та отриманим пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з 2005 по 2017 роки, право на перерахунок відсутній.
30.07.2024 позивач через адвоката ОСОБА_4 звернувся зі зверненням № 213/24-07030 до Пенсійного фонду України, в якому просив: здійснити переведення ОСОБА_1 з 04 травня 2023 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №№1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №№889-VIII та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі виданих Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 04 травня 2023 року за №17 та №18.
11.09.2024 позивач через адвоката Білик Григорія Івановича звернувся з повторним зверненням № 213/24-09-11 до Пенсійного фонду України.
Листом від 16.09.2024 за № 2800-030203-8/55737 Пенсійний фонд України звернення позивача залишив без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 08 травня 2023 №932250145939 позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17 та від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.
Як було встановлено вище, позивачу оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволені заяви про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 01 травня 2016 року №889-VIII (далі-Закон №889-VIII), з підстав використання ним права па призначення та отриманим пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з 2005 по 2017 роки.
Суд зазначає, що матеріали справи містять копію трудової книжки позивача, відповідно до даних якої встановлено наступне:
- згідно запису № 37 позивачу присвоєно 10 ранг державного службовця згідно статті 26 Закону України “Про державну службу»;
- згідно запису № 38 позивачу виплачено грошову допомогу в розмірі 10 посадових окладів згідно статті 10 Закону України “Про державну службу»;
- згідно запису № 39 позивача звільнено з посади керівника служби в справах неповнолітніх згідно ст. 23 Закону України “Про державну службу», у зв'язку з виходом на пенсію за віком;
- 01.06.2006 позивача прийнято на посаду секретаря садового товариства «Ельвіра» (запис № 40);
- 28.02.2017 позивача звільнено з посади секретаря садового товариства «Ельвіра» за власним бажанням (запис №41);
Матеріалами справи встановлено та не заперечувалося позивачем, що йому пенсію призначено 31.10.2005 році згідно ст. 23 Закону України “Про державну службу, а з 22.03.2017 позивач був переведений на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04 травня 2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Київській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 01 травня 2016 року №889-VIII (далі-Закон №889-VIII).
До заяви було додано: довідки від 04 травня 2023 за №17 та №18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця.
Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №591/3924/16-а обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 ХІІ «Про державну службу» після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених у частині першій статті 37 Закону №3723 ХІІ і Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України від 10 грудня 2015 року №889ІІІ «Про державну службу», а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889ІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723 ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889ІІІ, і мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723 ХІІ вік і страховий стаж.
Також суд звертає увагу, що Довідка №18 від 29.07.2024 (довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видана Бориспільською районною державною адміністрацією за посадою начальника служби у справах неповнолітніх (начальник служби у справах дітей та молоді) складена за формою, затвердженою Постановою №1-3 та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (6 ранг), надбавка за вислугу років (30% - стаж державної служби понад 25 років), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У затвердженій Постановою №1-3 формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідка №19 від 29.07.2024 (про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади держаної служби) відповідає формі довідки, яка затверджена Постановою №1-3 та містить дані про надбавку за виконання особливо важливої роботи, розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) за червень 2024 рік.
На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622 (у редакції від 01.01.2020, чинній на момент переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу") передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу:
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 3-1 Порядку №622 (у редакції від 01.01.2020) державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку №622 (у редакції від 01.01.2020) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Як передбачено пунктом 5 Порядку №622 (у редакції від 01.01.2020) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Відповідно до пункту 6 Порядку №622 (у редакції від 01.01.2020) у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Відповідно до пункту 7 Порядку №622 (у редакції від 01.01.2020) у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналіз наведених норм свідчать що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
На підставі вищевказаного, суд доходить висновку, що подані позивачем разом із заявою про переведення довідки про складові заробітної плати підлягають врахуванню пенсійним органом.
Отже, ключовим у цій справі є питання права особи, яка бажає перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на отримання пенсії державного службовця за віком, якщо їй вже призначалась така пенсія раніше, з проведенням перерахунку відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі нової довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої така особа вийшла на пенсію
Суд зазначає, що Закон №889-VІІІ, так і Закон №1058-IV дійсно не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону №3723-ХІІ.
Зважаючи на те, що позивачу вже було призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», то відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення такого виду пенсії за вказаним Законом вперше.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 13 розділу ХV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1058-ІV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України Про державну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про статус народного депутата України, Про наукову і науково-технічну діяльність, її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України Про державну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про статус народного депутата України", Про наукову і науково-технічну діяльність, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Матеріалами справи встановлено, що позивач станом на 01.05.2016 мав 20 років стажу держслужби, а отже має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 ХІІ «Про державну службу».
Отже, позивач, якій раніше була призначена пенсія за віком державного службовця, має право на переведення на таку пенсію.
При цьому є хибним твердження відповідача про те, що у позивача відсутнє право на отримання пенсії держслужбовця, оскільки він вже раніше використав право на призначення та отримання пенсії держслужбовця. Це пояснюється тим, що позивач просить відповідача перевести його на інший вид пенсії, який врегульований іншим законом, ніж той, згідно з яким він раніше отримував пенсію.
Той факт, що позивач перед тим як отримував пенсію за віком за нормами Закону № 1058-VI, отримувала пенсію держслужбовця згідно Закону № 3223-ХІІ не позбавляє його права перейти на пенсію держслужбовця за нормами Закону № 889-VIІ.
З огляду на викладене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08 травня 2023 року №932250145939 «Про відмову при переведенні з виду на вид» є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При вирішенні цього спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Зважаючи на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08 травня 2023 року №932250145939 «Про відмову при переведенні з виду на вид», суд дійшов висновку, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів рішень, а тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення ОСОБА_1 з 04 травня 2023 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 01 травня 2016 року №889-VIII та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі виданих Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 04 травня 2023 року за №17 та №18.
VI. Судові витрати.
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08 травня 2023 року №932250145939 «Про відмову при переведенні з виду на вид».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення ОСОБА_1 з 04 травня 2023 року з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 01 травня 2016 року №889-VIII та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі виданих Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 04 травня 2023 року за №17 та №18.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.