30 вересня 2025 року м. Київ справа №320/53979/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - третя особа), в якому просить суд
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 44 563,00 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 30 січня 2024 року № 0.0.3443137790.1.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 30 січня 2024 року нею на підставі договору купівлі - продажу придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначила, що вона змушена була сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості нерухомого майна, що становило 44 563,00 грн, хоча нерухоме майно вона придбала вперше.
У зв'язку із зазначеним, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, в якій просила повернути безпідставно сплачені кошти, проте відповіді на свою заяву позивач не отримала, що стало підставою для звернення до суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що після внесення змін до Порядку №1740 позивач мала надати нотаріусу документи, що підтверджують факт придбання житла вперше, а оскільки нею було здійснено сплату 1% збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення, відповідно, підтверджено, що нерухоме майно вона придбала не вперше, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, за доводами представника відповідача, у діях відповідача відсутні ознаки протиправності.
Представник третьої особи письмових пояснень не надав з невідомих суду причин.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія вказаної ухвали суду від 25 листопада 2024 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача безпосередньо в приміщенні суду 27 січня 2025 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.
Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 30 січня 2024 року між Комунальним підприємством «Фінансова компанія «ЖИТЛО-ІНВЕСТ» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 426, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 (пункт 1.1. розділу 1 договору)
Згідно пункту 2.1. розділу 2 договору ціна квартири, що відчужується цим договором, за домовленістю сторін, становить 4 456 300 (чотири мільйонів чотириста п'ятдесят шість тисяч триста) гривень 00 копійок, без ПДВ.
У пункті 2.2. розділу 2 договору визначено порядок розрахунку за цим договором.
Пунктом 6.11. розділу 6 визначено, що відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% сплачується покупцем.
Під час посвідчення договору купівлі-продажу позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 44 563,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 0.0.3443137790.1 від 30 січня 2024 року, призначення платежу: « 101;3305815844;24140500; 1% Пенсійний фонд (збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна; ОСОБА_1 )».
Згідно наданої суду копії довідки Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 11 квітня 2024 року № 144-і, ОСОБА_2 за час проживання за адресою: АДРЕСА_3 , участі в приватизації житла за вказаною адресою не приймала і своє право на приватизацію житла за вказаною адресою не використала.
Згідно наданої суду копії довідки Калинівської селищної ради № 21/02-31 від 08 березня 2024 року ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не використала своє право на приватизацію державного житлового фонду по Калинівській територіальній громаді Фастівського району Київської області.
Позивач 18 червня 2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просила повернути протягом 10 днів з моменту отримання даної заяви кошти в сумі 44 563,00 грн.
До вказаної заяви було долучено: копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 , копію договору купівлі-продажу від 30 січня 2024 року, копію платіжної інструкції від 30 січня 2024 року, витяг з реєстру речових прав, копію довідок з місць реєстрації про неучасть у приватизації, копію свідоцтва про шлюб, копію довідки з реквізитами.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо надання відповіді відповідачем на вказану заяву.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 8 частини першої статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР 1 об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Так, у пункті 2 Порядку №1740 передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
У пункті 15-3 Порядку №1740 зазначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що за умови отримання від фізичної особи, зазначених у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 документів, нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа має право скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені, зокрема, підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року № 787.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 розділу І Порядку № 787 в редакції на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою від 01 грудня 2023 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Пунктом 18 Порядку № 1740 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що блік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.
Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що факт придбання нерухомого майна вперше позивач підтверджує довідкою Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 11 квітня 2024 року № 144-і, згідно якої ОСОБА_2 за час проживання за адресою: АДРЕСА_3 , участі в приватизації житла за вказаною адресою не приймала і своє право на приватизацію житла за вказаною адресою не використала, а також довідкою Калинівської селищної ради № 21/02-31 від 08 березня 2024 року ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в якій зазначено, що остання не використала своє право на приватизацію державного житлового фонду по Калинівській територіальній громаді Фастівського району Київської області.
Суд наголошує, що відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів на спростування чи заперечення доводів позивача не надано.
Таким чином, на переконання суду, позивачем доведено наявність в неї пільги при сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Оскільки позивач звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як така, що придбала житло вперше, сплачений нею збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за наслідками укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню.
При цьому, суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття судом рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення позивачу помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 44 563,00 грн, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом в спірному випадку є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладений обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 25 листопада 2021 року у справі № 280/9714/20, для відступу від якої в даному випадку суд не вбачає підстав.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не оформлення та неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 44 563,00 грн - протиправною, відповідно, зобов1язати вчинити такі дії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, керуючись частиною першою статті 139 КАС України, вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-262, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11а, код ЄДРПОУ 37993783) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у сформуванні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві сплаченого ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 44 563,00 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 44 563,00 грн (сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят три гривні 00 копійок), сплаченого відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 0.0.3443137790.1 від 30 січня 2024 року під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 30 січня 2024 року, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 425.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві понесені нею судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.