ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" жовтня 2025 р. справа № 300/4696/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендор-Ф» про стягнення податкового боргу у розмірі 16468,16 грн,-
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендор-Ф» про стягнення податкового боргу у розмірі 16468,16 грн.
Адміністративний позов мотивований наявністю у відповідача податкової заборгованості зі сплати: податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, а саме штрафні санкції у сумі 10123,54 грн та пені в сумі 9783,54 грн. Позивач зазначає, що сума податкових зобов'язань набула статусу податкового боргу. З часу надіслання податкової вимоги податковий борг повністю не погашався, тому вимога є дійсною. Відтак, позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 08.07.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження із позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за його юридичною адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.35) Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.39).
Відповідно до ч. 8, ч.11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Крім того, відповідач був повідомлений про розгляд даної справи у порядку ч.1 ст. 130 КАС України, а саме на офіційному веб-порталі судової влади України у встановлений строк було розміщено відповідне оголошення (а.с.43).
Проте, ТОВ «Вендор-Ф» правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористалося.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.
ТОВ «Вендор-Ф» зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області та є платником податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача становить 16468,16 грн, який утворився, зокрема, внаслідок несплати податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, а саме штрафних санкцій у сумі 10123,54 грн, що виникли відповідно до ППР №0110320408 від 14.04.2025 на суму 340 грн, винесеного на підставі акту про результати камеральної перевірки №7581/09-19-04-08/40137347 від27.03.2025, ППР №30140570408 від 21.05.2025 на суму 9783,54 грн, винесеного на підставі акту про результати камеральної перевірки №11378/09-19-04-08/137347 від 21.05.2025.
Також відповідачу згідно з ст. 129 ПК України нараховано пеню на суму 6344,62 грн.
Органом ГУ ДПС в Івано-Франківській області було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 0000019-1302-0919 від 27.03.2023, яка була вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6).
Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, сума податкового боргу в загальному розмірі 16468,16 грн добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення такої заборгованості з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Галичанка".
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків та зборів належать податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком.
Пунктом 37.2 Податкового кодексу України передбачено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 38.2 статті 38 Податкового кодексу України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно з підпунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення (пункт 76.1 ст. 76 ПК України).
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Судом встановлено, що контролюючим органом проводилась камеральна перевірка, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасне подання податкової звітності від 27.03.2025 №7581/09-19-04-08/40137347 та акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів) від 21.05.2025 №11378/09-19-04-08/40137347.
Актом від 27.03.2025 №7581/09-19-04-08/40137347 контролюючим органом встановлено несвоєчасне подання ТОВ «Вендор-Ф» податкової декларації з податку на прибуток за звітний період 2024 рік, що є порушенням вимог пп. 49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України.
Відповідно до акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів) від 21.05.2025 №11378/09-19-04-08/40137347 встановлено несвоєчасну сплату платником визначених узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток нарахованої відповідно до податкової декларації за 2022 рік, чим порушено п. 57.1 ст. 57 ПКУ (а.с.15).
Згідно із п. 124.1.ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Контролюючим органом в силу приписів ст. 124 ПК України нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10123,54 грн.
Зазначені суми не сплачені до бюджету, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків (а.с.20-21).
Також контролюючим органом у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України було здійснено відповідачу нарахування пені на загальну суму 6344,62 грн.
Вказана сума пені залишається відповідачем несплаченою.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Належних та допустимих доказів сплати відповідачем вказаного податкового боргу на загальну суму 16468,16 грн до суду не надано.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що контролюючим органом направлялась відповідачу податкова вимога форми "Ф" №0000019-1302-0919 від 27.03.2023 із детальним розрахунком суми податкового боргу (а.с.6), яка належним чином вручена платнику податків. Податкова вимога не відкликана та залишається чинною.
Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкової вимоги, як і питання правильності визначення у ній суми відповідного податкового зобов'язання не є предметом даного спору.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 16468,16 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення 16468,16 грн з відповідача є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.
Враховуючи те, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) не належать до стягнення з відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор-Ф» (код ЄДРПОУ 40137347, вул. Манюха, буд. 19А, прим. 2, м. Івано-Франківськ, 76018) та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг в розмірі 16468,16 грн (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень шістнадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.