ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" жовтня 2025 р. справа № 300/4488/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 403922,84 грн,-
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 403922,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу, що виник внаслідок не сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3013,56 грн, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальній сумі 400909,28 грн. Враховуючи, що відповідачем самостійно вказаний податковий борг не сплачено, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду.
Ухвалою від 28.07.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження у справі з позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за адресою місця проживання. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку " адресат відсутній за адресою" (а.с.40).
Згідно з ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Крім того, відповідач був повідомлений про розгляд даної справи у порядку ч.1 ст. 130 КАС України, а саме на офіційному веб-порталі судової влади України у встановлений строк було розміщено відповідне оголошення.
Проте, ОСОБА_1 правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області та є платником податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору та єдиного податку.
Судом з'ясовано, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області нараховано відповідачу податковий борг який виник внаслідок несплати:
- єдиного податку з фізичних осіб, а саме штрафні санкції у сумі 3013,56 грн відповідно до податкових повідомлень-рішень форми «ПС» від 28.01.2025 №00/2549/2412 на суму 2380 грн (у зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення становить 2375 грн), №00/2540/2412 від 28.01.2025 на суму 638,56 грн, що винесені на підставі акта №2180/09-19-24-12-20 від 28.01.2025;
- податку на доходи з фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 370070,10 грн, а саме основний платіж у сумі 296056,08 грн та штрафна санкція у сумі 74014,02 грн, який виник відповідно до ППР від 19.07.2024 №016763/2408, що винесена на підставі акта №12506/09-19-24-08/ НОМЕР_1 від 01.07.2024;
- військовий збір, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 30839,18 грн, а саме основний платіж у сумі 24671,34 грн та штрафна санкція у сумі 6167,84 грн, який виник відповідно до ППР від 19.07.2024 №016764/2408, що винесена на підставі акта №12506/09-19-24-08/3786607899 від 19.07.2024.
Згідно з вимогами статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" за № 0006320-1308-0919 від 10.04.2025, яка наявна серед матеріалів справи. Вказана вимога була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та була вручена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.5).
Станом на час звернення до суду з даним позовом податковий борг на загальну суму 403922,84 грн залишається не погашеним, що спонукало позивача подати позовну заяву до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п.295.1 ст. 295 ПК України).
Пунктом 295.2, 295.3 ст. 295 ПК України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 ст.295 ПК України).
У силу п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Пунктом 46.5 ст.46 ПК України встановлено, що форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу.
Стаття 179 ПК України визначає порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п.179.1 ст.179 ПК України).
Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу цього Кодексу (п.179.5 ст.179 ПК України).
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п.179.7 ст.179 ПК України).
Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення (пункт 76.1 ст. 76 ПК України).
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 78.1.2 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України).
Судом встановлено, що контролюючим органом проводилась камеральна перевірка, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів) від 28.01.2025 №2213/09-19-24-12-20 (а.с.911
Відповідно до акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів) від 28.01.2025 №2180/09-19-24-12-20 та акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового зору від 01.07.2024 №2503/09-19-24-08/3786607899.
Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового зору від 01.07.2024 №2503/09-19-24-08/3786607899 контролюючим органом встановлено порушення відповідачем пп. 49.18.4, п. 49.18 ст.49, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме не подання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік, п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПК України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік в сумі 296056,08 грн та порушення п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2.1 п. 168.2, п. 1.2, п.п. 1,6 п. 16-1 під. 10 позд. ХХ ПК України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за 2023 рік в сумі 24671,34 грн (а.с.11-16).
Відповідно до акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів) від 28.01.2025 №2180/09-19-24-12-20 встановлено несвоєчасну сплату платником визначених узгоджених сум грошових зобов'язань за платежем 18050400 (єдиний податок з фізичних осіб) загалом на суму 2380 грн, чим порушено п. 295,3 ст. 295 ПК України (а.с.19).
Згідно із п. 124.1.ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Контролюючим органом в силу приписів ст. 124 ПК України нараховано штрафні (фінансові) санкції, а саме за єдиний податок з фізичних осіб у сумі 3013,56 грн, за податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особам за результатами річного декларування в сумі 74014,02 грн та військового збору у сумі 6167,84 грн.
Зазначені суми не сплачені до бюджету, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків (а.с.23).
У силу приписів п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11. ст.56 ПК України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Належних та допустимих доказів сплати відповідачем вказаного податкового боргу на загальну суму 403922,84 грн до суду не надано.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що контролюючим органом направлялась відповідачу податкова вимога форми "Ф" №0006320-1308-0919 від 10.04.2025 із детальним розрахунком суми податкового боргу (а.с.5), яка належним чином вручена платнику податків. Податкова вимога не відкликана та залишається чинною.
Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкової вимоги, як і питання правильності визначення у ній суми відповідного податкового зобов'язання не є предметом даного спору.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
На переконання суду, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтувались його позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 403922,84 грн з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичнми особами за результатами річного декларування, військового збору є податковим боргом відповідача, який ним не погашено.
Оскільки на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на суму 403922,84 грн є обґрунтованими. Відтак, позов належить до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не належать до відшкодування позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість у розмірі 403922,84 грн (чотириста три тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні вісімдесят чотири копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.