ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" жовтня 2025 р. справа № 826/11586/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 29.06.2016 за №6714, -
Публічне акціонерне товариство "Аерофлот-російські авіалінії" (надалі по тексту також - позивач, ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії", акціонерне товариство), в інтересах якого діє представник за довіреністю Рижий Володимир Іванович (надалі по тексту також - представник позивача) 28.07.2016 звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України (надалі по тексту також - відповідач, Державіаслужба) про визнання нечинною та скасування постанови від 29.06.2016 за №6714 (надалі по тексту також - оскаржувана постанова).
Позовні вимоги мотивовано тим, що за змістом оскаржуваної постанови, порушено правила та порядок використання повітряного простору України, а саме при виконанні рейсу AFL 1625 о 15 год. 28 хв. 15.02.2016 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, проте у порушення вимог пунктів 118 та 123 "Положення про використання повітряного простору України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 за №401, не було проведено розслідування, більше того, відсутні відомості про те, що про факт порушення надходили повідомлення від командира повітряного судна, органів обслуговування повітряного руху або органів управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Окрім того, підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації та винесення постанови слугував протоколу за №6714 від 21.06.2016, у якому зазначено, що перевірку інформації викладеної в телеграмі Украероцентру за №181910 проведено у присутності уповноваженого представника ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії", проте вказане не відповідає дійсності.
Відсутність підстав для винесення оскаржуваної постанови також пов'язується із не встановленням та перевіркою всіх елементів правопорушення, а саме вини та наявності причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками, поруч із цим зауважено про відсутність беззаперечних доказів, як-от записів наземних засобів об'єктивного контролю, в підтвердження коментованих обставин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.1) та закінчено підготовче провадження й призначено справу №826/11586/16 до судового розгляду у судовому засіданні (а.с.38).
Від ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, реєстрацію якого у суді здійснено 19.10.2016 (а.с.42-48).
Ухвалою суду від 20.10.2016 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №826/10462/14 (а.с.49).
Надалі, 15.11.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалою суду поновлено провадження у справі №826/11586/16. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (а.с.52).
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за №2825-IX від 13.12.2022 скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №826/11586/16. Вказана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 09.04.2025 (а.с.54). Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №826/11586/16 передано на розгляд судді Чуприні О.В (а.с.55).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи №826/11586/16 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами (а.с.56-57).
Державна авіаційна служба України через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи скерувала відзив на позовну заяву від 15.04.2025, зареєстровану судом 15.04.2025 (а.с.65-109). З доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, вказує на безпредметність заявленого позову й відтак просить суд відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідач звертає увагу на те, що Державіаслужбою, за поданням Украероцентра, згідно з статтею 30 Повітряного кодексу України та пунктом 101 розділу VII "Положення про використання повітряного простору України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 за №401, чинною на момент виконання рейсу ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії", встановлено заборону на використання повітряного простору над півостровом Крим в межах координат на постійній основі.
Так, державним інспектором Державіаслужби Байдужем Р.Е. на підставі посадової інструкції державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією відділу управління виконання польотів Департаменту льотної експлуатації Державної авіаційної служби України, посвідчення державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією та спеціального завдання - наказу Державіаслужби "Про проведення перевірки фактів порушення порядку використання повітряного простору" за №806 від 30.12.2014 здійснено перевірку інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру тлг №181910 про порушення порядку використання повітряного простору України, відтак за результатами 21.06.2016 в присутності представників ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії складено протокол №6714 про правопорушення у галузі цивільної авіації.
На переконання Державіаслужби, при виконанні рейсу ПАТ "Аерофлот" усвідомлювало, що порушує своїми діями норми законодавства України та норми міжнародного права, тому відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статтями 128 та 129 Повітряного кодексу України розглянуто справу про правопорушення в галузі цивільної авіації авіакомпанією ПАТ "Аерофлот" та відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 127 Повітряного кодексу України за порушення правил та порядку використання повітряного простору України винесено оскаржувану постанову.
У частині повідомлення ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" про прийняття адміністративної справи №826/11586/16 до провадження та про хід її розгляду, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Частинами 1, 2 статті 85 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення про надання правової допомоги надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території держави відповідача регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" за №2889-XII від 19.12.1992.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась та триває станом на момент ухвалення рішення суду у цій справі.
Відповідно до частини 1 статті 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану" суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Мін'юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
У зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" за №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Таким чином, передача будь-яких документів в Російську Федерацію, у тому числі і дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України за №100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).
У доповнення до вищевикладеного, слід зазначити, що послуги з пересилання відправлень здійснюються між Івано-Франківським окружним адміністративним судом та Акціонерним товариством "Укрпошта" на підставі договору за №280125-97 від 29.01.2025, (а.с.113-116).
Так, з огляду на відсутність у суду будь-якої можливості реалізувати процесуальний обов'язок в частині належного повідомлення представників російської федерації, які є сторонами в адміністративних справах, що прийняті до розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом, суд звернувся із листом до АТ "Укрпошта" за №01-22/1929/25 від 18.04.2025 з проханням надати роз'яснення щодо можливості та порядку надсилання поштової кореспонденції суду учасниками судових справ - юридичним особам російської федерації під час дії воєнного стану (а.с.110).
У відповідь, АТ "Укрпошта" листом за №1.03.009.004.-15505-25 від 29.04.2025 (а.с.112) повідомила, що відповідно до можливості, передбаченої статтями 36-001.2, 17-143 та 17-219 Регламенту Всесвітньої поштової конвенції, АТ "Укрпошта" припинила обмін поштовими відправленнями з 24.02.2022 до/з російської федерації.
Відтак, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України суд не здійснює повідомлення про розгляд цієї справи засобами поштового зв'язку та не звертається до суду Російської Федерації з судовим дорученням про вручення документів.
Поруч із цим, судом здійснювалися спроби скерування ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду про прийняття справи до провадження від 14.04.2025 на електронну поштову скриньку позивача, проте згідно відомостей сервісу електронної пошти суду, така ним отримана не була (а.с.59).
В той же час, на офіційній сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду веб-порталу Судова влада України 15.04.2025 і 15.05.2025 розміщувались відповідні оголошення щодо розгляду справи №826/11586/16 (а.с.60-64, а.с.117-118).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ досудових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач був обізнаний про розгляд справи №826/11586/16, однак таким не здійснено скерування пояснень чи інших письмових доказів, про намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.
У контексті розглядуваного питання слід також зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
На вказаному неодноразово наголошувалося у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 12.01.2023 у справі №9901/278/21, від 21.09.2023 у справі №9901/471/21.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 44, 47 КАС України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, а також на те, що розгляд даної адміністративної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" та за наявними в ній матеріалами.
Поряд з вказаним суд відзначає, що в матеріалах справи наявна довіреність позивача з правом представництва Рижим Володимиром Івановичем в суді інтересів акціонерного товариства, втім термін дії такої довіреності завершився 31.12.2016 (а.с.34, 45).
ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" та Рижий Володимир Іванович в ході розгляду справи, після 31.12.2016, не подавали в суд документи, які б вказували на продовження дії наявної довіреності чи засвідчували вправо представництво на підставі іншої довіреності, ордеру надання правничої допомоги тощо.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, письмові пояснення у справі, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Згідно повідомлення Українського центру планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (надалі по тексту також - Украероцентр) тлг №181910, направленому до Центральної диспетчерської служби Державіаслужби, в порушення забороненої зони UKP-35 над півостровом Крим спостерігались польоти повітряних суден, зокрема, під трилітерним індексом AFL 1625, вихід о 15 год. 28 хв. (а.с.72).
Державним інспектором Державіаслужби Байдужем Р.Е., за участю уповноваженого представника ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії", запрошеного листом №1.26-5837 від 13.06.2016, Рижого В.І., складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації за №6714 від 21.06.2016 (а.с.73).
За змістом протоколу, проведено перевірку інформації викладеної в телеграмі Украероцентру тлг №181910 та встановлено такі правопорушення: 18.02.2016 о 15 год. 28 хв. здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL 1625, не зважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено статтю 30 Повітряного кодексу України та пункт 94 та підпункти 1, 4, 6 пункту 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2022 за №401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України".
Представник позивача проставив відмітку про ознайомлення зі змістом протоколу 21.06.2016.
На підставі абзацу 4 пункту 1 частин 1 статті 127 Повітряного кодексу України, протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації за №6714 від 21.06.2016, головою Державіаслужби Більчуком О.В. прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації за №6714 від 29.06.2016 у розмірі 136 000,00 гривень (а.с.74).
Вважаючи, що Державною авіаційною службою України протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення фактичних обставин прийнято оскаржувану постанову, ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" звернулися до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені Повітряним кодексом України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс).
У відповідності до положень статті 23 ПК України, організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Організація використання повітряного простору України передбачає, зокрема: забезпечення дозвільного порядку використання повітряного простору України та/або забезпечення інформацією щодо використання повітряного простору України; забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах.
Порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України. Перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України (частини 2, 3 статті 23 ПК України).
Згідно приписів частини 1, 2 статті 29 Кодексу, використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1-5 частини другої статті 24 цього Кодексу.
У разі виконання польотів цивільних повітряних суден та літальних апаратів поза межами контрольованого повітряного простору України заявка на використання повітряного простору України не подається, за винятком випадків, зазначених у Положенні про використання повітряного простору України.
Як передбачено частиною 1 статті 30 ПК України, використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.
У свою чергу, контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору України під час планування, координації та використання повітряного простору України, обслуговування та управління повітряним рухом у районах польотної інформації, диспетчерських районах та зонах і на маршрутах обслуговування повітряного руху здійснюється органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху (частина 1 статті 31 Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 33 ПК України, обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, на маршрутах обслуговування повітряного руху, у тому числі в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну (крім зон та аеродромів, де обслуговування повітряного руху здійснюється відповідними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування), організується та здійснюється в порядку, встановленому Положенням про використання повітряного простору України.
Для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України. Порядок подання запиту щодо видачі такого дозволу, умови та порядок його видачі встановлюються авіаційними правилами України (частини 6, 7 статті 46 Повітряного кодексу України).
Порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (надалі по тексту також - ОПР) визначався чинним на момент виникнення спірних правовідносин, з урахуванням внесених змін "Положенням про використання повітряного простору України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 за №401 (надалі по тексту також - Положення №401).
Так, порядок подання заявок, видачі дозволів та визначення умов використання повітряного простору врегульовувався розділом IV Положення №401, а питання заборон та обмежень використання повітряного простору - розділом VII.
Пунктом 93 розділу VII Положення №401 установлено, що в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору.
Заборона використання повітряного простору встановлюється на постійній або тимчасовій основі. Заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації (пункти 100, 101 розділу VII Положення №401).
За нормами статті 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та відповідно до частини 1 статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.
Відповідно до підпункту "n" підпункту 5.1.1.1 пункту 5.1 глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року "Служби аеронавігаційної інформації" ("Служби аэронавигационной информации") (надалі по тексту також - Додаток 15) та Doc. 8126 ІКАО "Посібник зі служб аеронавігаційної інформації" (Doc. 8126 ИКАО "Руководство по службам аэронавигационной информации" (надалі по тексту також - Doc. 8126), які є обов'язковими як для України та і для російської федерації згідно зі статтями 37 та 38 вищезазначеної Конвенції, інформація щодо встановлення заборонених зон публікується шляхом видання повідомлень NOTAM, які є елементом об'єднаного пакету аеронавігаційної інформації (розділ 1.1 глави 1 Додатку 15).
Наказом Державіаслужби "Про затвердження та ведення в дію змін до АІР Ukraine" від 15.12.2014 за №780, що вводиться в дію з 00.00 годин UTC 05.03.2015 визначено опис забороненої зони UKP-35 Crimea (пункт 21) (зворотній бік а.с.106-107).
Відповідно до пункту 1.1.2 пункту 1.1 глави 1 Doc. 8126 про обов'язків командира повітряного судна до початку польоту належить ознайомлення з усією наявною інформацією щодо запланованого польоту, йдеться в главі 2 Додатку 2.
Пунктом 8.1.1 Додатку 15 визначено, що на будь-якому аеродромі, що зазвичай використовується для виконання міжнародних польотів, персоналу, пов'язаному з виробництвом польотів, включаючи льотні екіпажі та служби, відповідальні за передпольотну інформацію, надається аеронавігаційна інформація, необхідна для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації та що стосується етапів маршрутів, що починаються від цього аеродрому.
Поруч із цим, пунктом 8.1.3 Додатку 15 закріплено, що членам льотного екіпажу надається коротка анотація діючих NОТАМ, які мають експлуатаційне значення, та інша інформація термінового характеру у формі складених відкритим текстом бюлетенів передпольотної інформації (РІВ).
Так, до управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів та до Міжнародної служби NOTAM (NOF) від Украероцентру, який є головним оперативним підрозділом об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (пункт 6 "Положення про об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 за №1281), мережею авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN) надійшов запит про встановлення забороненої зони над територією півострова Крим, який був затверджений уповноваженими особами Державіаслужби, що стало підставою для опублікування NOTAM А1391/14 та А1946/14 та в наступному NOTAM А2461/14 (а.с.87-90).
Отже, заборона на використання повітряного простору з 22.12.2014 над півостровом Крим в межах координат встановлена на постійній основі та продовжувала діяти й на дату здійснення повітряним судом ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" польоту 18.02.2016.
У той же час, як слідує з протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації за №6714 від 21.06.2016, позивач, попри заборону використання повітряного простору України, здійснив рейс AFL1625, що і слугувало підставою для подального винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
На переконання суду, політ повітряного судна, належного ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України у межах забороненої для польотів зони, створював загрозу безпеці авіації, що зумовлювало необхідність реагування державних інспекторів з авіаційного нагляду.
Окремо слід зауважити, що позивачем та/або його представником не заперечуються зафіксовані у протоколі за №6714 від 21.06.2016 та постанові за №6714 від 29.06.2016 обставини порушення порядку використання повітряного простору України, а також останніми не надано ані до Державіаслужби під час розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, ані до суду жодного іншого доказу, котрий би спростовував вищенаведене.
Оцінюючи посилання представника позивача на порушення Державіаслужбою процедури накладення штрафу, а саме непроведення розслідування та здійснення перевірки інформації, викладеної у телеграмі Украероцентру №181910 без участі уповноваженого представника, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті на час виникнення спірних правовідносин було встановлено "Порядком накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 №637 (надалі по тексту також - Порядок №637).
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів авіаційної діяльності у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення на повітряному транспорті (пункт 1.2 розділу І Порядку №637).
За сукупним змістом пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Порядку №637, справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядає Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації. Штраф за невиконання (неналежне виконання) Суб'єктом вимог законодавства, що регулює діяльність у галузі цивільної авіації, накладається у розмірах, визначених в статті 127 Повітряного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 129 Повітряного кодексу України підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.
Протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники. Повноваження державних інспекторів підтверджуються посвідченням державного інспектора з авіаційного нагляду у Державіаслужбі України, а уповноважених на проведення перевірок посадових осіб Державіаслужби України - наказом Державіаслужби України про проведення перевірки та службовим посвідченням. Протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації (пункти 2.2, 2.3, 2.5 Порядку №637).
Статтею 128 ПК України встановлено, що справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова. Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації. Державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації мають право накладати стягнення у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф може бути накладено на юридичну особу суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. У разі вчинення юридичними особами суб'єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.
Зазначеній нормі закону відповідають приписи пунктів 3.3, 3.5 розділу ІІІ Порядку №637.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 16 ПК України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.
Пунктом 2.3 Порядку №637 установлено, що повноваження державних інспекторів підтверджуються посвідченням державного інспектора з авіаційного нагляду у Державіаслужбі України.
Згідно з "Положенням про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 09.02.2010 за №68 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), спеціальне завдання на проведення перевірки це наказ Державіаслужби на проведення перевірки. Державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право безперешкодно перевіряти виконання польотів з метою нагляду за забезпеченням безпеки авіації та додержанням авіаційних правил і складати відповідні протоколи. Державний інспектор діє відповідно до посадової інструкції та повинен виконувати свої обов'язки об'єктивно і неупереджено, керуючись нормативними актами (пункти 1.3, 5.1, 6.1, 6.7).
Пунктом 2.6 Посадової інструкції державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією відділу SAFA управління виконання польотів Департаменту льотної експлуатації Державної авіаційної служби України, затвердженої директором Департаменту льотної експлуатації 08.12.2014, передбачено повноваження державного інспектора з авіаційного нагляду розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи, зокрема відповідно ПК України (зворотній бік а.с.77 - а.с.80).
Наказом Державної авіаційної служби України від 30.12.2014 за №806 державних інспекторів з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією уповноважено здійснити перевірку інформації, викладеної в первинних повідомленнях про порушення порядку використання повітряного простору України, які надходять до Державіаслужби від Украероцентру головного оперативного підрозділу системи організації повітряного руху та в разі встановлення порушень в галузі цивільної авіації вжити заходів щодо складання відповідних протоколів у встановленому законодавством порядку (зворотній бік а.с.80 - а.с.84).
До додатку, затвердженого цим наказом, включено Байдужа Романа Едуардовича, державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією відділу SAFA управління виконання польотів Департаменту льотної експлуатації Державної авіаційної служби України, котрим, у спірному випадку, складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації за №6714 від 21.06.2016.
За змістом частини першої статті 9 ПК України розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами і літальними апаратами України та іноземними цивільними повітряними суднами, які сталися на території України, а також порушення вимог щодо використання повітряного простору України здійснює спеціалізована експертна установа з розслідування авіаційних подій, що утворюється та статус якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 за №228 утворено Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, а також визначено, що воно є державною спеціалізованою експертною установою з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.
Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у постанові від 05.05.2019 справа №826/10919/14, вказав, що розслідування по кожному факту порушення порядку використання повітряного простору України повинне проводитися Національним бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.
Однак, процедурні порушення, допущені контролюючим органом при розгляді справи про правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, в разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.
Окрім цього, у розглядуваному спорі судом установлено, що службовою особою проводилась перевірка та складено протокол за №6714 від 21.06.2016 у присутності представника позивача, про що свідчать відповідні відмітки про ознайомлення зі змістом такого, відтак доводи представника позивача у цій частині судом відхиляються як необґрунтовані.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріалами справи засвідчуються обставини того, що рейс AFL1625, здійснюваний належному ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" повітряному судну, мав місце в забороненій для польотів зоні над півостровом Крим та під час його дії позивачем допущено порушення статті 30 Повітряного кодексу України, пункту 94 та підпунктів 1, 4, 6 пункту 118 Положення №41, відтак за порушення правил та порядку використання повітряного простору України у відповідача виникли підстави для застосування фінансових санкцій відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 127 цього Кодексу.
Вказане, на переконання суду, є достатньою правовою оцінкою фактичних обставин справи, врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень, з пов'язаністю з конкретно наведеними нормами права, а також відповідає вимогам чинного на момент складання оскаржуваної постанови законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В результаті дослідження матеріалів даної адміністративної справи, зважаючи на письмові пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що доводи ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" про протиправність постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації за №6714 від 29.06.2016 не відповідають встановленим судом фактичним обставинам, а також нормативно-правовому регулювання правовідносин на момент їх виникнення.
Інші доводи і аргументи позивача не змінюють вищевказані висновки суду, відтак, позовні вимоги ПАТ "Аерофлот-російські авіалінії" є такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 2 040,00 гривень, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи платіжне доручення за №1109 від 25.07.2016 (а.с.3).
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Аерофлот-російські авіалінії" ідентифікаційний код юридичної особи відсутній) вул. Арбат, 10, м. Москва, Російська Федерація, 119002;
відповідач - Державна авіаційна служба України (ідентифікаційний код юридичної особи 37536026) проспект Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135.
Суддя Чуприна О.В.