03 жовтня 2025 року м. Ужгород № 640/24438/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Грига Н.В.,
представники сторін у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, Київська область, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску № 0077944203 від 10.10.2019 року Головного управління ДПС у м. Києві на суму 5591,42 гривень, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
2) визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 0077964203 від 10.10.2019 року Головного управління ДПС у м. Києві на суму 340,00 гривень, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
3) визнати протиправним та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56 від 10.10.2019 року Головного управління ДПС у м. Києві на суму 55914,06 гривень, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
06 червня 2025 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску № 0077944203 від 10.10.2019 року Головного управління ДПС у м. Києві на суму 5591,42 гривень, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 0077964203 від 10.10.2019 року Головного управління ДПС у м. Києві на суму 340,00 гривень, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56 від 10.10.2019 року Головного управління ДПС у м. Києві на суму 55914,06 гривень, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
26 серпня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві, (код ВП за ЄДРПОУ 44116011), на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), 22640,00 гривень витрат на правничу допомогу. Розгляд заяви провести без участі позивача та його представника.
Судом призначено до розгляду в судовому засіданні вищевказану заяву представника позивача.
09 вересня 2025 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подала до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить суд відмовити у задоволенні такої заяви.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Зокрема, 29 вересня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд заяви у його відсутності.
Розглянувши подану представником позивача заяву про ухвалення додаткового судового рішення в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно вимог частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до приписів частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно змісту частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до вимог частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до приписів статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного, вбачається, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
Згідно вимог частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським Бюро «Валько Ігор та партнери» укладено Договір надання правової (правничої) допомоги від 19.07.2019 року № 182/18. Відповідно до Договору, Виконавець у листопаді 2021 року надав Послуги, що передбаченні п.1.1-1.4 Договору, а Замовник прийняв ці Послуги. Відповідно до п. 4.2 Договору підлягає сплаті Замовником на банківський рахунок Виконавця 2390,25 гривень без ПДВ. ПДВ не нараховується.
Відповідно до Акту №6 прийому-передачі послуг від 28 грудня 2019 року згідно до п. 4.2. Договору підлягає сплаті Замовником на банківський рахунок Виконавця гонорар у розмірі 9138,08 грн. без ПДВ. ПДВ не нараховується. (а.с. 200, том І)
Також, між позивачем та Адвокатським Бюро «Валько Ігор та партнери» укладено Договір надання правничої допомоги від 03 грудня 2024 року № 556/24.
Згідно Додатку №1 від 03.12.2024 року до Договору №556/24 від 03.12.2024 року про надання правової допомоги здійснення представництва Замовника у відносинах з юридичними і фізичними особами, та у всіх судах у справі №640/24438/19, без обмеження повноважень складає 1 година - 2500,00 грн., участь в якості представника Замовника у одному судовому засіданні, зустрічі, ознайомлення з матеріалами справи тощо, без обмеження повноважень складає 1 послуга - 5000,00 грн.
Відповідно до Акту-рахунку №2 прийому-передачі послуг від 31 березня 2025 року згідно до п. 4.5. Договору підлягає сплаті Замовником на банківський рахунок Виконавця гонорар у розмірі 2500,00 грн. без ПДВ. ПДВ не нараховується.
Відповідно до Акту-рахунку №3 прийому-передачі послуг від 28 квітня 2025 року згідно до п. 4.5. Договору підлягає сплаті Замовником на банківський рахунок Виконавця гонорар у розмірі 5000,00 грн. без ПДВ. ПДВ не нараховується.
Відповідно до Акту-рахунку №4 прийому-передачі послуг від 23 травня 2025 року згідно до п. 4.5. Договору підлягає сплаті Замовником на банківський рахунок Виконавця гонорар у розмірі 5000,00 грн. без ПДВ. ПДВ не нараховується.
Судом встановлено, що згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1822101 від 10 березня 2025 року адвокат Валько Ігор Вікторович надавав професійну правничу допомогу ФОП ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у додатковому рішенні від 25 січня 2019 року (справа №9901/350/18), у додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), у постанові від 15 травня 2018 року (справа №821/1594/17) та у постанові Великої Палати у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року (справа №826/1216/16).
Предметом позову оскарження дій відповідача щодо визнати протиправним та скасування Рішень про застосування штрафних санкцій та визнання протиправним та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Представник позивача просить суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 22640,00 грн..
Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 р. по справі № 904/8308/17 дійшов висновку про те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати Були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначений адвокатом в договорі наданих послуг суми час для підготовки позовних матеріалів, на переконання суду, не відповідає рівню складності даної справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, 06 червня 2025 року при ухвалені рішення в даній адміністративній справі, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: щодо стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу.
З урахуванням вищевикладеного, у зв'язку з тим, що при ухваленні рішення у даній справі не вирішено питання розподілу судових витрати в частині витрат на правову допомогу, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, враховуючи співмірність ціни позову та заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, враховуючи заперечення відповідача, суд вважає, що заява підлягає до задоволення частково та стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача підлягає вартість витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн..
Керуючись ст. ст. 132, 134, 143, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, Київська область, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, Київська область, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
3. У задоволенні решти частини заяви представника позивача - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.В. Іванчулинець