02 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/8952/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу в електронній формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Текстиль» до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Текстиль» (далі - ТОВ «Схід Текстиль» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України (далі - Житомирська митниця), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA101020/2025/000043/2 від 04.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Текстиль» понесені судові витрати, а саме: 3 028 грн витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання до суду позовної заяви та 29 400 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всі надані документи є відповідними та не мають жодних розбіжностей, які б могли впливати на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості імпортованих товарів. Зі змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості вбачається, що інспектором не зазначено жодного джерела інформації, які стали підставою для коригування митної вартості товару, передбаченого Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Житомирська митниця, розглядаючи подані до митного оформлення документи, не наводить жодного доказу та не обґрунтовує правомірності митного оформлення товару позивача за його митною вартістю визначеною не за першим, а за іншими методами визначення митної вартості товару, не доводить здійснення митницею заходів щодо можливості застосування послідовного вибору методів визначення митної вартості. Декларантом, окрім основного пакету документів, визначених законом, також було подано до митного органу додаткові документи які, в свою чергу, додатково свідчать про правильність визначення митної вартості товару, та низку інших документів. Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано у відповідача докази по справі та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову зазначив, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №25UА1010200003560U5 встановлено, що документи надані декларантом містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Відповідно до гр. 20 МД №25UА1010200003560U5 та пункту 3.5. контракту від 22.10.2021 №22/10-21 поставка товару здійснюється на умовах FOB QINGDAO,China (Китай). Витрати на транспортування є однією з складових митної вартості, для розрахунку витрат на транспортування відповідно до умов поставки FOB необхідні дані про вартість перевезення, навантаження/ розвантаження в транзитному порту. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», VIKTOR DEREVIANCHUK та ТОВ "СХІД ТЕКСТИЛЬ" з приводу перевезення партії товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025, надана до митного оформлення ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» не взята до уваги. Також до митного оформлення «Транспортна заявка на перевезення вантажу», що містить вартість перевезення, опис умов і особливостей конкретного перевезення не була надана. Отже, митний орган вказує, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Також відповідач зауважив, що відомості про ціну викладені у додатково долученій копії митної декларації країни відправлення 422720240001157583 від 30.11.2024 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу. Проте, переклад вказаної вище декларації на українську мову не був наданий. Крім того, митний орган зазначив, що позивачем не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, як: 1) виписка з бухгалтерської документації (стосовно підтвердження фактичних витрат на транспортування товару); 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією. Відповідач звертає у вагу суду, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта.
Крім того відповідач надав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 29 400,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача, оскільки такий розмір є неспівмірним та необґрунтованим. Також відповідач зауважує, що до позовної заяви не надано ані Договору про надання правової допомоги №63-02/25 від 10.02.2025, ані рахунку, Акту наданих послуг/виконаної роботи.
На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
22.10.2021 між ТОВ «Схід Текстиль» та компанією UNIVERSAL TECHNOLOGY (NINGBO) CO.,LTD, Нінбо, Китайська Народна Республіка було укладено контракт №22/10-21, згідно умов якого продавець зобов'язується виготовити та/або відвантажити покупцю товар, вказаний п. 1.2 контракту, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за поставку.
Відповідно до п. 1.2 товаром є пряжа регенерована англійська система вимірювання (Ne) 18/1 та (або) 20/1 )якщо номер не вказаний у підписаній Договірними сторонами специфікації). Склад: бавовна - не менш 50% - синтетика (поліестер) не більш 50%.
Згідно з п. 3.1, 3.5 товар відвантажується партіями на підставі письмових заказів покупця, в яких зазначається, у тому числі, назва, колір товару та бажані строки поставки. Відвантаження товару здійснюється на умовах FOB, Qingdao, China (Інкотермс 2010).
12.11.2024 компанією UNIVERSAL TECHNOLOGY (NINGBO) CO.,LTD виставлено позивачу рахунок-фактуру (інвойс) №24LTF8300 на оплату товару у відповідному асортименті, вартість якої складає 31 180,26 доларів США.
Аналогічна вартість товару у відповідному асортименті зазначена також в додатку № 2 до контракту № 22/10-21 від 22.10.2021 специфікація № 2 до рахунку-фактури (інвойсу) №24LTF8300 від 26.11.2024 загальна вартість товару складає 31 180,26 доларів США.
13.11.2024 на виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару, позивач здійснив платіж на рахунок UNIVERSAL(NINGBO).,LTD у розмірі 24 400,00 доларів США та 29.11.2024 у розмірі 6780,26 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №3 та № 4 відповідно.
03.02.2025 з метою імпорту товару на територію України декларантом ТОВ «Схід Текстиль» до Житомирської митниці було подано митну декларацію № 25UA101020003560U5. Також, разом з митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, декларантом було надано: сертифікат якості (Certificate of quality) від 26.11.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 24LTF8300 від 26.11.2024; коносамент (Bill of lading) № WMSS24113448 від 03.12.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 452640 від 29.01.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С243169234770806 від 09.12.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 25UA101020003560U5 від 04.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 3 від 13.11.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 4 від 29.11.2024; довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 2 від 26.11.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 1 від 01.01.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 22/10-21 від 22.10.2021; договір про надання послуг митного брокера № 599 від 03.01.2025; договір (контракт) про перевезення № 01.07/23 від 01.07.2023; договір (контракт) про перевезення № 936 від 10.07.2023.
Матеріали справи свідчать, що для визначення митної вартості товарів, що імпортувалися на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Житомирська митниця дійшла висновку, що документи, подані для митного оформлення містили розбіжності не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Внаслідок вищезазначеного, декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації (стосовно підтвердження фактичних витрат на транспортування товару); 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
04.02.2025 декларант надав до митного органу пояснення з документами, які додатково підтверджували митну вартість товарів, а саме: прайс-лист продавця (виробника товару) - рахунок-фактуру № LS-4619922 від 30.01.2025 на оплату транспортно-експедиторських послуг; договір № 01.07/23 від 01.07.2023 на транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «СХІД ТЕКСТИЛЬ» та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ»; договір № 1/09 від 01.09.2023 на перевезення вантажів автотранспортом між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «БОС ЛОГІСТИКА»; договір № 936 від 10.07.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг між та ТОВ «БОС ЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 , який здійснював автомобільне перевезення вантажу.
Також у поясненні зазначено, що довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025, яка видана ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» містить інформацію про вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону України (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) 29042 грн 25 коп.
Разом з тим, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2025 № UA101020/2025/000043/2.
У рішенні вказано, що відповідно до графи 20 Митної декларації поставка товару здійснюється на умовах FOB QINGDAO (CN). Так як витрати на транспортування є однією з складових митної вартості (п.10.5 статті 58 Митного кодексу України), то відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для розрахунку витрат на транспортування відповідно до умов поставки FOB необхідні дані про вартість перевезення, навантаження/ розвантаження в транзитному порту. Ці складові митної вартості, передбачені частиною десятою статті 58 Митного кодексу України, повинні підтверджуватись документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025 видана ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та містить інформацію про вартість транспортування оцінюваного товару з території Китаю до порту в GDANSK (Польща), звідти - до митного кордону України. Разом з тим, Згідно із CMR № 452640 від 29.01.2025 транспортування товару по маршруту Польща - Україна здійснював - VIKTOR DEREVIANCHUK, що означає, що перевезення товару здійснював саме даний перевізник. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», VIKTOR DEREVIANCHUK та ТОВ "СХІД ТЕКСТИЛЬ" з приводу перевезення оцінюваного товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025 не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару. Крім того, довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025 надає інформацію про вартість транспортування з порту QINGDAO до кордону України та не містить інформацію щодо вартості перевантаження вантажу з морського судна в порту GDANSK (Польща), на автомобіль для доставки до митного кордону України.
Відповідно до додатково наданого договору від 10.07.2023 року № 936 на кожне окреме перевезення оформлюється «Транспортна заявка на перевезення вантажу, що містить вартість перевезення, опис умов і особливостей конкретного перевезення, яка не була додана до митного оформлення. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Також зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів:
Товар № 1 - за МД № UA101020/2025/1338 від 16.01.2025 - 1. 1. Регенерована пряжа 60% - бавовна, 40% - поліестер, не відноситься до гребечесаної, кардочесана, однониткова, не розфасована для роздрібної торгівлі:- NE20/1 (Nm 34/1) колір чорний - 4716 кг- NE20/1 (Nm 34/1) колір світло-сірий - 2000 кг- NE20/1 (Nm 34/1) колір білий - 1980 кг- NE18/1 (Nm 31/1) колір чорний - 3740 кг - NE18/1 (Nm 31/1) колір темно-синій - 2550 кг- NE18/1 (Nm 31/1) колір темно-сірий - 2400 кг лінійна щільність: NE20/1 (Nm 34/1) - 293,5 dtex, NE18/1 (Nm 31/1) - 326,1 dtex. Використовуються в панчішно-шкарпетковому виробництві. Країна виробництва CN - 3,52 доларів США за кілограм;
Товар № 2 - МД № UA101020/2025/001338 від 16.01.2025 - 1. Регенерована пряжа 60% - бавовна, 40% - поліестер, не відноситься до гребечесаної, кардочесана, однониткова, не розфасована для роздрібної торгівлі:- NE8/1 (Nm 14/1) колір чорний - 2940 кг- NE6/1 (Nm 10/1) колір чорний - 1029 кг лінійна щільність: NE8/1 (Nm 14/1) - 733,7 dtex, NE6/1 (Nm 10/1) - 978 dtex. Використовуються в трикотажній промисловості (виготовлення рукавичок). Країна виробництва CN - 3,51 доларів США за кілограм;
Товар № 3 - МД №UA101020/2024/011481 від 29.03.2024 - 1. Пряжа позументна, не розфасована для роздрібної торгівлі. Нитки позументні: SPANDEX20/PES75 пневмоз'єднана нитка 2075 колір білий - 3012,6 кгSPANDEX20/PES75 пневмоз'єднана нитка 2075 колір чорний - 3407,5 кгSPANDEX20/PES75 пневмоз'єднана нитка 2075 колір червоний - 194,9 кгSPANDEX20/PA70 пневмоз'єднана нитка 2070 колір білий - 2508,5 кгSPANDEX20/PA70 пневмоз'єднана нитка 2070 колір чорний - 3016,3 кгSPANDEX20/PA70 пневмоз'єднана нитка 2070 колір червоний - 393,4 кгSPANDEX20/PA40 пневмоз'єднана нитка 2040 колір білий - 584,1 кгSPANDEX20/PA40 пневмоз'єднана нитка 2040 колір чорний - 680,3 кг. Використовуються в панчішно-шкарпетковому виробництві. Країна виробництва CN - 2,86 доларів США за кілограм;
Товар №4 - МД №UA101020/2025/000952 від 12.01.2025 - 1.ГУМКА ОПЛЕТЕНА ПОЛІЕСТЕРОМ 90/75(ЧОРНА) ТОРГІВЕЛЬНА МАРКА: "ZHUJI"- 2293,6 кГ,- ГУМКА ОПЛЕТЕНА ПОЛІЕСТЕРОМ 90/75(БІЛА)ТОРГІВЕЛЬНА МАРКА: "ZHUJI"- 1206,1 кг. - 4,75 доларів за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
На підставі вказаного рішення відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.02.2025 №UA101020/2025/000187.
Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою (частина перша статті 52 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.
У частині шостій статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У частині першій статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.
У частині третій статті 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
У частинах третій-шостій статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У частинах четвертій, п'ятій статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.
Як встановив суд, уповноважена особа декларанта для здійснення митного оформлення подала до відповідача митну декларацію від 03.02.2025 № 25UA101020003560U5, до якої для підтвердження заявленої митної вартості товару долучила, зокрема, наступні документи:
сертифікат якості (Certificate of quality) від 26.11.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 24LTF8300 від 26.11.2024; коносамент (Bill of lading) № WMSS24113448 від 03.12.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 452640 від 29.01.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С243169234770806 від 09.12.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 25UA101020003560U5 від 04.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 3 від 13.11.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 4 від 29.11.2024; довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 2 від 26.11.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 1 від 01.01.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 22/10-21 від 22.10.2021; договір про надання послуг митного брокера № 599 від 03.01.2025; договір (контракт) про перевезення № 01.07/23 від 01.07.2023; договір (контракт) про перевезення № 936 від 10.07.2023.
Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації (стосовно підтвердження фактичних витрат на транспортування товару); 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Вирішуючи питання наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.
Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд вважає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.
Відповідач в оскарженому рішенні від 04.02.2025 зазначив, що довідка про транспортні витрати від 30.01.2025 № 452640 видана ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» містить інформацію про вартість транспортування оцінюваного товару з території Китаю до порту в GDANSK (Польща), звідти - до митного кордону України. Разом з тим, згідно із CMR № 452640 від 29.01.2025 транспортування товару по маршруту Польща - Україна здійснював - VIKTOR DEREVIANCHUK, що означає, що перевезення товару здійснював саме даний перевізник. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», VIKTOR DEREVIANCHUK та ТОВ "СХІД ТЕКСТИЛЬ" з приводу перевезення оцінюваного товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025 не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару. Крім того, довідка про транспортні витрати № 452640 від 30.01.2025 надає інформацію про вартість транспортування з порту QINGDAO до кордону України, та не містить інформацію щодо вартості перевантаження вантажу з морського судна в порту GDANSK (Польща), на автомобіль для доставки до митного кордону України. Відповідно до додатково наданого договору № 936 від 10.07.2023 на кожне окреме перевезення оформлюється «Транспортна заявка на перевезення вантажу, що містить вартість перевезення, опис умов і особливостей конкретного перевезення, яка не була додана до митного оформлення.
Матеріалами справи встановлено, що до митного оформлення, серед інших документів, надано договір від 01.07.2023 № 01.07/23 на транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «СХІД ТЕКСТИЛЬ» та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ»; договір від 10.07.2023 № 936 про надання транспортно-експедиторських послуг між та ТОВ «БОС ЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 , який здійснював автомобільне перевезення вантажу; договір від 01.09.2023 № 1/09 на перевезення вантажів автотранспортом між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «БОС ЛОГІСТИКА» та платіжні інструкції щодо оплати траспортно-експедиторських послуг.
Згідно з п. 1.1 Договору від 01.07.2023 № 01.07/23 про транспортно-експедиторське обслуговування ТОВ «СХІД ТЕКСТИЛЬ» (Клієнт) доручає, а ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Експедитор) зобов'язався організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою сторін.
Відповідно до п. 1.1 договору від 10.07.2023 № 936 про надання транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) зобов'язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а ТОВ «БОС ЛОГІСТИКА» (Експедитор) зобов'язується сплатити за перевезення вантажу визначену цим договором плату із коштів, отриманих від Замовника. Перевізник згідно умов цього договору здійснює перевезення вантажу власним або найманим (експедованим) автомобільним транспортним засобом.
Згідно з п. 1.1 договору від 01.09.2023 № 1/09 перевезення вантажів автотранспортом ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (Замовник) доручає і оплачує перевезення вантажу, а ТОВ «БОС ЛОГІСТИКА» (Виконавець) бере на себе зобов'язання перевезти вантаж по території України та/або за її межами, в міжнародному сполученні, і доставити його належному отримувачу, згідно із транспортною накладною (ТТН/CMR), вантажним автотранспортом (контейнеровоз, тент, реф, ізотерм і т.п.), що належить Виконавцю на праві власності або залучений (для перевезень по території України) в іншій формі, на умовах, погоджених Сторонами цього Договору.
Отже вказаними договорами підтверджується фактичний зв'язок між усіма перевізниками щодо надання посередницьких послуг щодо перевезення імпортованого позивачем товару.
Також суд зауважує, що до митного оформлення уповноважена особа декларанта подала рахунок-фактуру від 30.01.2025 № LS-4619922, в якому детально описано витрати на перевезення товару, а тому митний орган, діяв недобросовісно вказуючи, як на підставу для витребування доказів, на те, що відсутні документи які підтверджують юридичний зв'язок між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», VIKTOR DEREVIANCHUK та ТОВ "СХІД ТЕКСТИЛЬ" з приводу перевезення оцінюваного товару.
Суд критично оцінює доводи відповідача в оскарженому рішенні про те, що договором на перевезення від 10.07.2023 №936 передбачена заявка, яка до митного оформлення не подавалась, адже митний орган не довів, що відсутність такої заявки вплинуло на складові митної вартості товару.
Отже, за результатами дослідження вказаних документів, які подавалися до митного оформлення, суд встановив, що вони містять достатні відомості для підтвердження витрат на транспортування відповідно до частини другої статті 53 МК України, а тому суд відхиляє посилання відповідача, як на підставу для витребування доказів, на не підтвердження документально відомостей щодо складових митної вартості.
Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що відповідач не довів наявності підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 53 МК України, для пред'явлення позивачу вимоги надати додаткові документи. Так само не довів обов'язкового обґрунтованого сумніву правильності визначення митної вартості товарів.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки встановлених статтею 53 МК України наявності підстав для цього митним органом не доведено, заявлена позивачем митна вартість товарів підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.
Зі спірного рішення вбачається, що джерело коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) є митна декларація від 16.01.2025 № № UA101020/2025/1338 щодо товару № 1 та № 2; від 29.03.2024 № №UA101020/2024/011481 щодо товару № 3 та від 12.01.2025 №UA101020/2025/000952 щодо товару № 4.
Проте оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що додатково свідчить про їх необґрунтованість.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням від 04.02.2025 № UA101020/2025/000043/2, а тому позовні вимоги ТОВ «Схід Текстиль» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Станом на день постановлення рішення по суті спору на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, суду надано платіжна інструкція про сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
За таких обставин суд доходить висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Текстиль» (вул. Незалежності, 33, кв. 67, с-ще Покотилівка, Харківський р-н, Харківська область, 62458, ЄДРПОУ: 44335813) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська область, 10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 04.02.2025 № UA101020/2025/000043/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Текстиль» 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 02 жовтня 2025 р.
Суддя Т.О. Шувалова