03 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/8328/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у нерозгляді рапорту і незвільненні старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу більш як 8 років за контрактом під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути, з урахуванням висновків суду, рапорт старшого солдата ОСОБА_1 та звільнити його зі служби із Збройних Сил України в запас з підстав, визначених підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зробити відповідний розрахунок заборгованості грошового утримання (заробітної плати) старшого солдата ОСОБА_1 станом на день його звільнення з військової служби і перераховувати на рахунок, в т.ч. і створену заборгованість з 16.04.2024 р. по день його звільнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.04.2024 подав рапорт до Військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у зв'язку із перебуванням на його утримані трьох неповнолітніх дітей. Стверджує, що з 11.08.2018 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , і має трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому в звільненні з військової служби. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Військова частина НОМЕР_1 скористалася правом подання відзиву на позов. Зазначає, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за контрактом укладеним 01.09.2021 терміном на три роки до 01.09.2024 з командиром військової частини НОМЕР_1 . В позовній заяві щодо звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме маючи на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, позивач посилається на правові норми Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що стосується військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації. В ст. 5 пункту 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відсутня сімейна обставина, на яку посилається позивач. Про вказане військова частина НОМЕР_1 письмово повідомила позивача 22.04.2024 вих. №648/1205 на його рапорт від 16.04.2024.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , який не висловив бажання продовжувати військову службу, в своєму рапорті посилається не лише на ст. 5 пункту 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а посилається на всю ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка врегульовує підстави звільнення військовослужбовця. Те, що у військовослужбовця на утриманні перебуває не менш, як троє дітей віком до 18 років також підтверджується Посвідченням батьків багатодітної сім'ї НОМЕР_2 , виданим 31 жовтня 2023 року Управлінням соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області матері - ОСОБА_2 (вклеєне фото матері та скріплено мастичною печаткою установи) та батьку - ОСОБА_1 (вклеєне фото батька (позивача) та скріплено мастичною печаткою установи), строком дії до 14 травня 2027 року, пред'явники якого мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, і в якому дітьми зазначені : ОСОБА_3 , 2009 р. нар., ОСОБА_4 , 2014 р. нар. та ОСОБА_1 , 2023 р.
Згідно з ч. 5ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі старшим солдатом у військовій частині НОМЕР_1 з 08 лютого 2016 року.
ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом відповідно до контракту від 01.09.2021, який укладено на три роки.
11.08.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Відповідно до Акту обстеження соціального стану від 22 квітня 2024 року, складеного за участю депутатів Радомишльської міської ради Житомирської області зазначено,що ОСОБА_1 фактично проживає разом із сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 :
1. ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - дружина;
2. ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 - син;
3. ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка;
4. ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 - син.
ОСОБА_1 виховує та утримує трьох дітей та дружину, яка знаходиться в декретній відпустці.
16.04.2024 ОСОБА_1 звернувся із рапортом про звільнення з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Не отримавши відповіді на свій рапорт, позивач 27.04.2024 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/202 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" оголошено провести загальну мобілізацію.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється:
- громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Видами військової служби є:
- строкова військова служба;
- військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- військова служба за контрактом осіб рядового складу;
- військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
- військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
- військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
- військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Статтею 20 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби.
Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
- для осіб рядового складу - 3 роки;
- для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років.
Пунктом 2 частини 9 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:
- на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону;
- до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;
- на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
В особливий період, крім періодів мобілізації та дії воєнного стану, військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частин 1, 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається: 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у частині 4 цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період: 1) під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), 2) під час воєнного стану.
Зокрема, у підпункті "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції станом на момент розгляду рапорта позивача, передбачені підстави звільнення військовослужбовців через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
- військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
- наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
- виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність.
Водночас у частині 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" наведені підстави, за яких контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: 1) у мирний час; 2) під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану); 3) під час проведення мобілізації та дії воєнного стану.
Зокрема, у пункті 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції станом на момент розгляду рапорта позивача передбачено, що під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається) за наявності таких підстав:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
- у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- у зв'язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
- у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).
Згідно з частиною 7 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008), яке містить такі норми:
Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять зокрема:
- військову службу за контрактом осіб рядового складу;
- військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
- військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
3 громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються:
- контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - контракт про проходження військової служби) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби;
- контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - контракт про навчання) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання).
Контракт припиняється (розривається):
- у день закінчення строку контракту;
- у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;
- у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України);
- у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти;
- у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
- у день видачі свідоцтва про смерть військовослужбовця на підставі проведеної генетичної експертизи, якщо військовослужбовця не було визнано судом безвісно відсутнім чи оголошено померлим.
Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення):
1) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г", "д", "е", "є", "з" - "й", "л" та "о" пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
Під час дії особливого періоду контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за рішенням командування військової частини у період:
після закінчення строку проведення мобілізації та до моменту введення воєнного стану - на підставах, передбачених пунктом 2 (крім підстав, передбачених підпунктами "ґ", "й" та "к") частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
протягом строку проведення мобілізації та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації - на підставах, передбачених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
2) за бажанням військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "ж", "к" пункту 1, а в особливий період (крім строку проведення мобілізації та дії воєнного стану) - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.
У разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду:
1) проводиться призов на військову службу військовозобов'язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також прийом громадян на військову службу за контрактом;
2) військовослужбовці Збройних Сил України звільненню не підлягають та продовжують проходити військову службу понад встановлені строки на період до закінчення строку проведення мобілізації або після введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Накази про звільнення з військової служби військовослужбовців, не виключених із списків особового складу військових частин, підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення у відставку військовослужбовців, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, та в запас на підставах, що відповідають підставам звільнення, визначеним пунктами "б", "в", "г" частини другої, пунктами "б" - "е" частини третьої, пунктом 3 частин п'ятої, шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Після закінчення строку проведення мобілізації до моменту введення воєнного стану військовослужбовці звільняються на підставах, визначених пунктами "б", "в", "г" частини другої, пунктами "б" - "е" частини третьої, пунктом 1 частини четвертої, пунктом 2 частин п'ятої і шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Пунктом 2.12 розділу II Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за № 438/16454, передбачено, що контракт про проходження військової служби припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за підставами, визначеними пунктом 35 Положення.
Командування військової частини відповідно до чинного законодавства має попередити військовослужбовця про дострокове припинення (розірвання) Контракту про проходження військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами "б", "в", "г", "з", "і", "ї", "й", "л", "м", "н" пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та провести бесіду з військовослужбовцем з цього приводу, про що оформлюється Аркуш бесіди (додаток 12).
В особливий період Контракт про проходження військової служби припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за рішенням командування військової частини згідно із Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" у період: після закінчення строку проведення мобілізації та до моменту введення воєнного стану - на підставах, передбачених пунктом 2 (крім підстав, передбачених підпунктами "ґ", "й" та "к") частини п'ятої статті 26; протягом строку проведення мобілізації та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації - на підставах, передбачених пунктом 3 частини п'ятої статті 26.
Про припинення (розірвання) Контракту про проходження військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "ж", "к", "л" пункту 1, а в особливий період (крім періодів з дати оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з дати введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за підставами, передбаченими підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовець повідомляє командування військової частини рапортом на звільнення з військової служби.
Суд установив, що позивач проходить військову службу в Збройних Силах України у складі військової частини НОМЕР_1 за контрактом.
Військова частина НОМЕР_1 відмовила у задоволенні рапорта про звільнення ОСОБА_1 , оскіли за вказаною ним сімейною обставиною правових підстав для звільнення з військової служби військовослужбовця за контрактом немає, про що повідомила листом від 22.04.2024 №648/1205.
У зв'язку з введенням з 24.02.2022 року в Україні воєнного стану дія контракту продовжена на період дії воєнного стану, як це передбачено пунктом 2 частини 9 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Суд зазначає, що оскільки з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, то наразі підстави, за яких з позивачем, як з військовослужбовцем військової служби за контрактом, може бути розірвано контракт про проходження військової служби, передбачені пунктом 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Цей перелік підстав є вичерпним. Підпункт "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", який передбачає підстави звільнення військовослужбовців військової служби за контрактом через сімейні обставини або інші поважні причини, не передбачає звільнення у зв'язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Позивач, який проходить військову службу за контрактом, не може бути звільнений з військової служби на підставах, визначених підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", оскільки ця норма на нього не поширюється.
Позивач не довів наявність підстав для розірвання з ним контракту про проходження військової служби під час дії воєнного стану, передбачених у підпунктах "а" - "ґ" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", які б покладали на командування військової частини обов'язок прийняти рішення про звільнення військовослужбовця.
Суд звертає увагу, що представник позивача у відповіді на відзив посилається на пп. г п.3 ч. 5 с. 26 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції станом на 18.05.2024, яка не могла бути застосована при розгляді рапорта позивача від 16.04.2024, який військовою частиною розглянуто 22.04.2024.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зробити відповідний розрахунок заборгованості грошового утримання (заробітної плати) старшого солдата ОСОБА_1 станом на день його звільнення з військової служби і перераховувати на рахунок, в т.ч. і створену заборгованість з 16.04.2024 р. по день його звільнення , суд зазначає, що зазначена позовна вимога є передчасною, правовідносини між сторонами з цього приводу ще не виникли.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
З урахуванням відмови у задоволенні позову, суд не розглядає питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
03.10.25