Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 жовтня 2025 року Справа №200/7581/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
01.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що було оформлено протоколом від 19.09.2025 р. №28, про відмову мені надати відстрочку на підставі п. 9. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву, щодо надати мені відстрочку відповідно до п. 9. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання мені відстрочки і зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та внести відповідні дані в електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг»;
заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі його посадових осіб вчиняти дії, щодо призову мені на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі за моїм позовом, щодо визнання дій (бездіяльності) противоправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши позовну заяву та матеріали додані до неї, суд зазначає таке.
В позовній заяві позивач, зокрема просить застосувати заходи забезпечення позову згідно зі ст. 150-151 КАС України, що у розумінні ст. 150-152 Кодексу адміністративного судочинства України є заявою про забезпечення позову.
Водночас, згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Між тим, вимоги до заяви про забезпечення позову встановлені статтею 152 КАС України.
Так, частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, нормами процесуального законодавства встановлено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі із зазначенням у ній відповідних реквізитів, предмету позову та обґрунтування вжиття відповідних заходів забезпечення позову, тобто така заява є окремою заявою з процесуальних питань, яка може бути подана в порядку, передбаченому спеціальними нормами КАС України.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, норми КАС України, що визначають порядок вирішення питань про забезпечення позову, свідчать, що заява про забезпечення позову має бути викладена окремим процесуальним документом, з дотриманням встановлених вимог до неї. Поєднання в одному документі позовної заяви та заяви про забезпечення позову не допускається.
Водночас, в порушення вимог частини першої статті 152 КАС України клопотання (заяву) про заборону ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі його посадових осіб вчиняти дії, щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі за його позовом, щодо визнання дій (бездіяльності) противоправними та зобов'язання вчинити певні дії не подано окремо від позовної заяви в письмовій формі та (відповідно) вона не містить усіх встановлених даною нормою КАС України реквізитів.
За приписами ч. 7 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не додержано вимог статті 152 КАС України при поданні заяви про забезпечення позову, то така підлягає поверненню ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись ст. ст. 152, 154, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про заборону ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі його посадових осіб вчиняти дії, щодо призову мене на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі за моїм позовом, щодо визнання дій (бездіяльності) противоправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 03 жовтня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя А.Б. Христофоров