Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 жовтня 2025 року Справа№200/3880/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
27.05.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа на стороні відповідача: Військова частин НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн за період з із 01.03.2025 по 30.04.2025, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про нарахування додаткової винагороди, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн, за період з із 01.03.2025 по 30.04.2025, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 28.02.2022 ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка є окремим батальйоном, та займає посаду помічника командира військової частини з правової роботи. Позивач вказав, що військове формування (батальйон), у складі якого він проходить службу, зокрема у спірний період виконувало бойові завдання та забезпечувало здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) в першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, а участь позивача у здійсненні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні агресії російської федерації підтверджується бойовим наказом, витягом із журналу бойових дій, рапортами начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_2 , що є визначальним для визначення права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. Проте, в березні та в квітні 2025 року позивачу була виплачена додаткова винагорода в розмірі 30000 грн, що він вважає протиправним.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що виконання бойових завдань військовослужбовцем в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Відповідач вказав, що ключовою умовою для здійснення виплати додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно.
Зазначив, що у військовій частині НОМЕР_2 відсутня інформація про виконання бойових завдань Позивачем у спірний період на глибині виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно. Відповідач вказав, що правильність нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн пропорційно дням участі у певних заходах підтверджено абзацом двадцять третім пункту 2 розділу XXXIV Наказу № 260, а саме - 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідач вказав, що оскільки виконання бойових завдань військовослужбовцем в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168 та Позивачем не надано доказів виконання бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких діючим законодавством передбачено збільшення розміру додаткової грошової винагороди до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах вимоги Позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідач, на вимоги ухвали суду, надав додаткові пояснення у яких вказав, що у спірний період військова частина НОМЕР_2 виконувала бойові завдання в першому ешелоні оборони у визначеному вищим командуванням районі Донецької області, який відповідно до наказів Головнокомандувачем Збройних Сил України Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 113т від 26.10.2024, який діяв і в спірний період, розповсюджувався на весь особовий склад військової частини НОМЕР_2 , в тому числі і на позивача. Зазначив, що у період із 01.03.2025 по 30.04.2025 позивач виконував вищезгаданий бойовий наказ, про що і зазначено в рапортах начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_2 , та в наказах №96/нст від 05.04.2025 та №126/нст від 05.05.2025. Вказав, що підставою для виплати позивачу в спірний період додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» було безпосереднє виконання ним бойових завдань (наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.10.2024 №113т) із здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, під час виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною НОМЕР_3 ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, що і зазначено в наказах на виплату позивачу додаткової винагороди за березень та квітень 2025 року, та рапортах начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
Позивач надав додаткові пояснення у яких зазначив, що документи (бойовий наказ, витяг із журналу бойових дій та рапорти начальника штабу) підтверджують, що він у спірний період, приймав, як зазначено в окремому дорученні Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 «безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», а також здійснював спеціальні бойові завдання та заходи, під час ведення бойових дій військовою частиною, перебуваючи в районах бойових дій, які у розумінні Постанови № 168 та Порядку №260, дають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн, а саме виконував бойові завдання у складі військової частини (батальйону), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій. Вважає підтвердженим виконання ним спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин поданими документами.
Позивач вважає, що виконання ним завдань в складі командування військової частини НОМЕР_2 (батальйону) не позбавляло його права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 19.08.2025 вирішено допустити процесуальне правонаступництво у справі та замінити первинного відповідача військову частину НОМЕР_2 на його правонаступника військову частину НОМЕР_1 .
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ID-паспортом № НОМЕР_4 , виданим 27.07.2018 органом 1455 та витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.
Відповідно до довідки форми 5, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 від 12.01.2025 № 1556/186, старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 28.02.2022 у Військовій частині НОМЕР_2 , що не є спірним між сторонами.
Відповідно до витягу з бойового наказу на оборонні дії командира * НОМЕР_2 № НОМЕР_5 КСП - без змін НОМЕР_6 Наказано: Командуванню та штабу * НОМЕР_7
Здійснити всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони. відсічі і стримуванні збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності ********. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Відповідно до бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 №34т ІНФОРМАЦІЯ_2 - без змін від 11.04.2025, командуванню та штабу батальйону військової частини НОМЕР_2 наказано брати безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (*** ***), під час ведення оборонного бою на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військової частини в першому ешелоні оборони військової частини НОМЕР_1 до військової частини включно. Під час виконання завдань застосовувати зброю для ураження противника.
Відповідно до бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 №44т від 29.04.2025, командуванню та штабу батальйону військової частини НОМЕР_2 наказано брати безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення (*** ***), під час ведення оборонного бою на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань *** окремому батальйону в першому ешелоні оборони * НОМЕР_7 НОМЕР_7 окремої бригади територіальної оборони до батальйону включно. Під час виконання завдань застосовувати зброю для ураження противника.
Відповідно до витягу з журналу ведення бойових дій №3т військової частини НОМЕР_2 від 10.04.2025, згідно з бойовим наказом командира військової частини НОМЕР_2 №113т від 26.10.2024 управлінню військової частини НОМЕР_2 доручено всебічне забезпечення виконання бойових (спеціальних) завдань, та здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Олександро-Калинове Іллінівської сільської територіальної громади Краматорського району Донецької області в складі: помічника командира батальйону з правової роботи старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 в період з 01.03.2025 по 31.03.2025.
Відповідно до витягу з журналу ведення бойових дій №3т військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2025, згідно з бойовим наказом командира військової частини НОМЕР_2 №113т від 26.10.2024, №34т від 11.04.2025, №44т від 29.04.2025 управлінню військової частини НОМЕР_2 доручено всебічне забезпечення виконання бойових (спеціальних) завдань, та здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Олександро-Калинове Іллінівської сільської територіальної громади Краматорського району Донецької області, в районі населеного пункту Олексієво-Дружківка Дружківської міської громади Краматорського району Донецької області в складі: помічника командира батальйону з правової роботи старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 в період з 01.04.2025 по 30.04.2025.
В свою чергу, у спірний період Іллінівська сільська територіальна громада є районом ведення воєнних (бойових) дій, про що свідчать накази головнокомандувача Збройних сил України №162 від 04.04.2025 та №206 від 03.05.2025.
Згідно з рапортом від 31.03.2025 начальник штабу-заступник командира військової частини НОМЕР_2 просив командира військової частини НОМЕР_2 виплатити за березень 2025 року додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн особовому складу командування та управління військової частини НОМЕР_2 , в тому числі ОСОБА_1 за період із 01.03.2025 по 31.03.2025, у зв'язку із виконанням бойових завдань, а саме здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, та виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною НОМЕР_3 ешелону оборони або наступу до батальйону включно.
Рапортом від 01.05.2025 начальник штабу-заступник командира військової частини НОМЕР_2 просив командира військової частини НОМЕР_2 виплатити за квітень 2025 року додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн особовому складу командування та управління військової частини НОМЕР_2 ,зокрема ОСОБА_1 , за період з 01.04.2025 по 30.04.2025, у зв'язку із виконанням бойових завдань, а саме здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, та виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною НОМЕР_3 ешелону оборони або наступу до батальйону включно.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2025 №96/нст наказано виплатити за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додатково винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунок на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 з 01.03.2025 по 1.03.2025 на підставі рапорту №2389/р від 31.03.2025.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.05.2025 №126/нст наказано виплатити за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додатково винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунок на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_1 з 01.04.2025 по 30.04.2025 на підставі рапорту №3152/р від 01.05.2025.
Відповідно до картки особового рахунку позивача ОСОБА_1 виплачено додаткову грошову винагороду передбачену постановою КМУ № 168 за березень 2025 року - 20357,14 грн (значиться також про виплату грошової допомоги на оздоровлення), за квітень 2025 року - 30000 грн.
Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди до 100 000 грн за періоди з 01.03.2025 по 31.03.2025 та з 01.04.2025 по 30.04.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Частинами першою - третьою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 № 133/2022, надалі іншими указами цей строк продовжений по теперішній час.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого пункту 1.1 Постанови № 168 військовослужбовцям Збройних Сил (…), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (…).
Згідно з абзацом третім пункту 1.1 Постанови № 168 військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1.1 Постанови № 168 військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. № 260 (далі - Порядок № 260, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України.
Згідно з наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44, який застосовується з 01.02.2023, Порядок № 260 доповнено розділом XXXIV “особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану», пунктом 1 якого передбачено, що управління (штаб) угруповання військ (сил) - тимчасово утворений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України орган військового управління, призначений для виконання функцій з управління військами (силами) в ході відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі управління (штаб) оперативно-стратегічного, оперативного, оперативно-тактичного угруповання військ (сил), тактичної групи.
На підставі пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктом 6 розділу XXXIV Порядку № 260 перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (абзац перший пункту 6 розділу XXXIV Порядку № 260).
Абзацом першим пункту 7 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що керівниками пунктів управління, управлінь (штабів) угруповань військ (сил), командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил) (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.
На підставі пункту 8 розділу XXXIV Порядку № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що для отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн військовослужбовці повинні:
- безпосередньо брати участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконувати бойові (спеціальні) завдання.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Разом з тим, бойові накази та витяги з журналів бойових дій свідчать, що позивач здійснював правове забезпечення господарської діяльності військової частини, організовував претензійну роботу, готував позови та скарги до суду. Здійснював всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, знаходячись безпосередньо в районі відповідальності.
Суд зазначає, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Головною умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.»
Відповідно до витягів з журналу ведення бойових дій, що містяться в матеріалах справи, управлінню військової частини НОМЕР_2 доручено всебічне забезпечення виконання бойових (спеціальних) завдань, та здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Олександро-Калинове Іллінівської сільської територіальної громади Краматорського району Донецької області, в районі населеного пункту Олексієво-Дружківка Дружківської міської громади Краматорського району Донецької області в складі: помічника командира батальйону з правової роботи старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 .
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази безпосередньої участі позивача в бойових діях, або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконувати бойові (спеціальні) завдання, сукупність яких дає підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.
Наявні в матеріалах справи рапорти начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_2 свідчать про клопотання щодо виплати за спірний період додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, як особовому складу командування та управління військової частини НОМЕР_2 , в тому числі ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що позивач займає посаду помічника командира військової частини по правовому забезпеченню та входить до складу командування.
Отже, на переконання суду, оскільки позивач у спірний період перебував в районах ведення воєнних (бойових) дій та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у складі командування та управління військової частини НОМЕР_2 , що вела (у спірний період) воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною НОМЕР_3 ешелону оборони або наступу до батальйону включно, ОСОБА_1 має право на виплату йому додаткової винагороди у розмірі 50 000 грн.
Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду з розрахунку 30 000 грн, що є протиправним.
На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнати протиправними та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2025 №96/нст в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з Постановою № 168, у розмірі 30 000 грн за період з 01.03.2025 до 31.03.2025 та від 05.05.2025 №126/нст в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з Постановою № 168, у розмірі 30 000 грн за період з 01.04.2025 до 30.04.2025.
При цьому, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (правонаступника військової частини НОМЕР_2 ) прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, згідно з Постановою № 168, у розмірі 50 000 грн, за період з 01.03.2025 по 30.04.2025, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного вище, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 05.04.2025 №96/нст в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.03.2025 до 31.03.2025.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 05.05.2025 №126/нст в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.04.2025 до 30.04.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 50 000 грн, за період з 01.03.2025 по 30.04.2025, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв