03 жовтня 2025 рокуСправа № 160/7775/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати:
податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:
№ 1996903-2413-0461-UA12020010000033698 від 19.09.2024 на суму 3294,00 грн про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік;
№ 1996901-2413-0461-UA12020010000033698 від 19.09.2024 на суму 2854,80 грн про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік;
№ 1996910-2413-0461-UA12020010000033698 від 19.09.2024 на суму 2942,64 грн про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік;
рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0008615-1306-0436 від 03.03.2025 про опис майна у податкову заставу;
податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0008615-1306-0436 від 03.03.2025 на суму 9091,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 15.06.2009 позивач є власником об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,6 кв.м, у якій вона зареєстрована і проживає. Позивач вважає, що має право на пільгу зі сплати податку на вказане нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачену підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України. Однак, відповідачем не було застосовано таку пільгу та протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач ніколи не передавала вказану квартиру в оренду, лізинг, позичку, а також не використовувала у підприємницькій діяльності. У 2017 році позивач отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. З 15.08.2017 її було взято на облік як платника податків (самозайняту особу, що має намір займатись незалежною професійною діяльністю - адвокат). Проте, адвокатська діяльність не є підприємницькою діяльністю. Реєстрація позивача як самозайнятої особи, що має намір здійснювати незалежну професійну діяльність - адвокатську, за місцем свого проживання саме по собі не є обставиною, що безумовно свідчить про фактичне використання цієї нерухомості з метою одержання доходу від індивідуальної адвокатської діяльності. У період з 26.07.2024 до 30.07.2024 відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено довідку від 06.08.2024 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.07.2017 р. по 16.10.2023 р.». У довідці зазначено, що у 2021 р., 2022 р., 2023 р. доходи, витрати від діяльності позивача як самозайнятої особи відсутні, та що у період з 15.08.2017 до 16.10.2023 позивач не була платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з тим, що загальна площа всіх житлових приміщень, які належать платнику, є меншою за визначену пп. 266.4.1. «в» п. 266.4 ст. 266 ПК України. Позивач зазначає, що у 2021, 2022 та 2023 рр. вона не здійснювала адвокатську діяльність індивідуально, перебувала у трудових відносинах на посаді юрисконсульта, що підтверджується записами у трудовій книжці. Її перебування на обліку у відповідача вказує лише на намір проводити незалежну професійну діяльність. Податкові повідомлення-рішення не були надіслані їй до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), тобто до 01.07.2022, 01.07.2023 та 01.07.2024. Оскільки оскаржувані рішення про опис майна у податкову заставу та податкова вимога були прийняті на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.09.2024 № 1996903-2413-0461-UA12020010000033698, № 1996901-2413-0461-UA12020010000033698 та № 1996910-2413-0461-UA12020010000033698, позивач вважає, що вони також є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивач зазначила, що заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет вона не подавала, тому податкові повідомлення-рішення мали бути надіслані їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручені особисто. Позивач не отримувала оскаржувані податкові повідомлення-рішення ні засобами поштового зв'язку, ні особисто. Тому відповідачем передчасно прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та надіслано податкову вимогу, які позивач отримала 11.03.2025 рекомендованим листом з повідомленням. Після цього позивач в електронному кабінеті ознайомилася з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, датованими 19.09.2024, із зазначенням дати їх вручення 09.12.2024.
Ухвалою суду від 19.03.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
20.03.2025 у встановлений судом строк надійшла заява позивача з доданими до неї документами.
Ухвалою суду від 25.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
10.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що за даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є власником об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, зокрема, квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 36,6 м.кв. Відповідно до пп. 266.7.2 та пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 19.09.2024 № 1996903-2413-0461-UA12020010000033698 на суму 3294,00 грн за 2021 рік, від 19.09.2024 № 1996901-2413-0461-UA12020010000033698 на суму 2854,80 грн; від 19.09.2024 № 1996910-2413-0461-UA12020010000033698 на суму 2942,64 грн. Фізична особа - засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об'єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа. Контролюючим органом було направлено податкові повідомлення-рішення на адресу ОСОБА_1 з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Умовою для винесення керівником контролюючого органу рішення про опис майна платника податків у податкову заставу та визначення такому платнику податків податкового керуючого є наявність у такого платника податків податкового боргу.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 11.04.2025, позивач зазначила, що ніколи не була фізичною особою-підприємцем та засновником юридичної особи, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За адресою належної позивачу квартири ніколи не було зареєстровано місцезнаходження юридичних осіб. Про надходження поштового відправлення, у якому було направлено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивача не було повідомлено у порядку, встановленому Правилами надання послуг поштового зв'язку. Також позивач зауважила, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних у цій справі рішень. У відповіді на відзив міститься клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.04.2025 № 34924091 та № 34924093.
Ухвалою суду від 16.04.2025 задоволено вказане клопотання та визнано поважними причини неподання позивачем доказів у встановлений законом строк.
Станом на час розгляду справи заперечення до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 420431271 від 31.03.2025) позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - квартира загальною площею 36,6 кв.м, житловою площею 19,7 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , запис про державну реєстрацію права власності датовано 20.07.2009.
Місце проживання позивача зареєстровано за вказаною адресою з 04.08.2009, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади від 05.11.2024.
Згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3415 від 14.07.2017 ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю.
15.08.2017 її було взято на облік у контролюючих органах як платника податків, відомості про якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність) та як платника єдиного внеску.
16.10.2023 ОСОБА_1 подала до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заяви № 2023/16-10/1 та № 2023/16-10/2 за про зняття з податкового обліку та зняття з обліку платника єдиного внеску у зв'язку із зупиненням незалежної професійної діяльності (зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю).
У період з 26.07.2024 до 30.07.2024 відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.07.2017 до 16.10.2023. За результатами перевірки складено довідку від 06.08.2024 про те, що перевіркою порушень не встановлено. У пункті 2.6.3 довідки зазначено, що у період з 15.08.2017 до 16.10.2023 ОСОБА_1 не була платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з тим, що загальна площа всіх житлових приміщень, які належать платнику, є меншою за визначену пп. 266.4.1 «в» п. 266.4 ст. 266 ПК України.
Трудова книжка позивача містить записи про її роботу, зокрема, у період з 25.02.2020 до 30.09.2021 та працевлаштування з 01.10.2021.
19.09.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (квартиру загальною площею 36,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ): № 1996903-2413-0461-UA12020010000033698 на суму 3294,00 грн за 2021 рік; № 1996901-2413-0461-UA12020010000033698 на суму 2854,80 грн за 2022 рік; № 1996910-2413-0461-UA12020010000033698 на суму 2942,64 грн за 2023 рік.
03.03.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 0008615-1306-0436 про опис майна у податкову заставу, яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків ОСОБА_1 , а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша за суму податкового боргу, - також того майна, право власності на яке набуде у майбутньому.
Також 03.03.2025 складено податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0008615-1306-0436, якою повідомлено ОСОБА_1 про наявність у неї станом на 27.02.2025 податкового боргу в сумі 9091,44 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
До позовної заяви на підтвердження отримання 11.03.2025 позивачем рішення № 0008615-1306-0436 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги № 0008615-1306-0436 від 03.03.2025 додано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі також ПК України).
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За змістом п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:
об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
За змістом п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з абз. 1, 2 п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
За змістом п.п. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Згідно з п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до абз. 1, 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На підтвердження надіслання ОСОБА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до відзиву додано копію поштового відправлення (рекомендованого листа з повідомленням про вручення) та копію списку згрупованих поштових відправлень, поданих на пошту 15.11.2024. Вказані документи не містять інформації про вміст поштового відправлення, адресованого ОСОБА_1 , яке було повернуто до Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області за закінченням терміну зберігання 09.12.2024.
До позовної заяви додано скріншот з інформацією з електронного кабінету платника про дату вручення вказаних податкових повідомлень-рішень 09.12.2024.
Тобто, датою вручення позивачу податкових повідомлень-рішень зазначено дату повернення поштового відправлення до контролюючого органу замість дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач у відзиві зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, та що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Також відповідач у відзиві вказав, що фізична особа - засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об'єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа. До відзиву не додано доказів на підтвердження вказаної в ньому обставини про реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця та доказів наявності обставин, за яких до позивача не застосовується пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.04.2025 № 34924091 та № 34924093, сформованих на запит ОСОБА_1 , відповідно до параметрів запиту за даними «засновник юридичної особи» та за РНОКПП позивача НОМЕР_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості відсутні.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Відповідачем не доведено здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності та наявності обставин, за яких відповідно до п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються, а саме використання позивачем належної їй на праві приватної власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з метою одержання доходів.
Крім того, як зазначено у довідці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.08.2024, складеній за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , у період з 15.08.2017 до 16.10.2023 ОСОБА_1 не була платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з тим, що загальна площа всіх житлових приміщень, які належать платнику, є меншою за визначену пп. 266.4.1 «в» п. 266.4 ст. 266 ПК України.
Правомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області як суб'єктом владних повноважень не доведено.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.09.2024 № 1996903-2413-0461-UA12020010000033698, № 1996901-2413-0461-UA12020010000033698 та № 1996910-2413-0461-UA12020010000033698, та наявність підстав для їх скасування.
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:
89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до абз. 3 п. 89.3 ст. 89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Оскільки рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0008615-1306-0436 від 03.03.2025 про опис майна у податкову заставу прийнято та податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0008615-1306-0436 від 03.03.2025 надіслано ОСОБА_1 у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання в сумі 9091,44 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, визначеного контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.09.2024 № 1996903-2413-0461-UA12020010000033698, № 1996901-2413-0461-UA12020010000033698 та № 1996910-2413-0461-UA12020010000033698, наявні підстави для визнання протиправними та скасування зазначених рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення.
За подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 1937,92 грн, що підтверджується квитанцією № 3408-5950-0906-2564 від 13.03.2025. Крім того, позивачем понесено витрати, пов'язані з розглядом справи - оплатою за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у сумі 230 грн, що підтверджується квитанціями від 11.04.2025 №№ KFM1-Z652-825E, 3BY6-QA3M-EB5E.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 2167,92 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати:
- податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1996903-2413-0461-UA12020010000033698 від 19.09.2024, № 1996901-2413-0461-UA12020010000033698 від 19.09.2024, № 1996910-2413-0461-UA12020010000033698 від 19.09.2024;
- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0008615-1306-0436 від 03.03.2025 про опис майна у податкову заставу;
- податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0008615-1306-0436 від 03.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2167,92 грн (дві тисячі сто шістдесят сім гривень 92 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658.
Повне рішення суду складено 03.10.2025.
Суддя В.В. Рянська