03 жовтня 2025 рокуСправа №160/14204/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
16.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в Протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №45/в від 22.11.2024, затвердженому заступником Міністра оборони України 29.11.2024;
- зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно здійснити розгляд заяв ОСОБА_1 , які були подані в її інтересах та як законним представником в інтересах неповнолітніх сина та дочки загиблого - ОСОБА_3 , 2010 року народження, та ОСОБА_4 , 2014 року народження, з урахуванням висновків суду і здійснити призначення для послідуючої виплати одноразової грошової допомоги дружині та дітям ОСОБА_2 , смерть якого настала в період проходження ним військової служби та нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що її чоловік був призваний на військову службу за мобілізацією, на початку 2023 року загинув в період проходження ним військової служби. У зв'язку із загибеллю чоловіка позивач у своїх інтересах та в інтересах двох неповнолітніх дітей звернулась із заявами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак Комісією міністерства оборони України у призначенні спірної допомоги відмовлено. Позивач з таким рішенням не погоджується, вважає його незаконним, необґрунтованими та таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач взяв до уваги тільки сам факт перебування чоловіка позивачки солдата ОСОБА_2 в момент смерті в стані алкогольного сп'яніння та не врахував, що виявлення в тілі загиблого солдата ОСОБА_2 спирту у концентрації 3,58% не є причиною смерті. За результатами службового розслідування смерть ОСОБА_2 вважається такою, що настала під час проходження ним військової служби. З фактом загибелі військовослужбовців, у тому числі ОСОБА_2 , відкрите кримінальне провадження, яке за повідомленням Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону закрито. Позивач зауважує, що смерть солдата ОСОБА_2 настала внаслідок поранення, одержаного у зв'язку з нещасним випадком і причина смерті пов'язана з проходженням військової служби, та не була наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, сам факт перебування загиблого у стані алкогольного сп'яніння не є причиною смерті, відповідно рішення про відмову у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги прийнято необґрунтовано та без урахування усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/14204/25 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону постанову про закриття кримінального провадження №12023041390000031 від 31.03.2023.
08.07.2025 до суду надійшли витребувані ухвалою від 28.05.2025 докази.
12.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню. В обґрунтування власної правової позиції вказує, що у виплаті спірної допомоги було відмовлено, оскільки згідно з актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 за №273 від 28.05.2023 суб'єктивною причиною загибелі військовослужбовця став особистий конфлікт з іншими військовослужбовцями, що міг виникнути на ґрунті вживання алкогольних напоїв. Судово-токсилогічним дослідженням у тілі загиблого виявлений спирт у концентрації 3,58%. Згідно з ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння. Тобто, відмовляючи у призначенні спірної допомоги, Міністерство оборони України виходило з того, що смерть військовослужбовця є наслідком дій у стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на ч. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до службового розслідування військової частини НОМЕР_2 за від 14.02.2023 суб'єктивною причиною загибелі військовослужбовця став особистий конфлікт з іншими військовослужбовцями, що міг виникнути на ґрунті вживання алкогольних напоїв. Судово-токсилогічним дослідженням у тілі загиблого виявлений етиловий спирт у концентрації 3,58%, що стосовно живих осіб відповідає тяжкому алкогольному отруєнню. Вказаний факт, є обґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті членам сім'ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю. Відповідач вважає, що у даному випадку, смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння. А відтак, відповідач правомірно відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги посилаючись на ч. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Щодо пропущення відповідачем строку на подання до суду відзиву на позовну заяву, суд вказує, що такий відзив приймається до уваги з огляду на характер заявленого спору, а також те, що справа станом на час подання такого відзиву по суті ще не розглянута.
12.09.2025 до суду надійшла подана представником позивача відповідь на відзив, де вказує, що не погоджується з висновками відповідача, оскільки в акті службового розслідування містяться припущення щодо можливого конфлікту між військовослужбовцями, що міг виникнути на ґрунті вживання алкогольних напоїв. При цьому, як вбачається зі змісту акту службового розслідування, зокрема, загиблий солдат ОСОБА_2 характеризувався як спокійний, врівноважений, не схильний до агресії людина, випадків вживання алкогольних напоїв зафіксовано не було, а також, що питань до ОСОБА_2 не було ні в старшого лейтенанта ОСОБА_5 , ні в офіцера-психолога. Факт того, що в крові солдата ОСОБА_2 був виявлений етиловий спирт жодним чином не свідчить про скоєння останнім будь-яких умисних дій які привели до його смерті. В той самий час, постановою про закриття кримінального провадження від 31.03.2025 також не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця ( ОСОБА_2 ) та його смертю (загибеллю). Відповідач не довів наявності причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою позивача (у тому числі, перебуванням його у стані алкогольного сп'яніння) та його загибеллю.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця старшого сапера 2 саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , шлюб зареєстрований 24.11.2012, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 17.04.2018, виданим Петропавлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
У подружжя народилось двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У 2022 році ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №33 від 11.01.2023 та довідки до форми №106/о №33, виданої 11.01.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті: гостра крововтрата, відкрита рана задньої стінки грудної клітки, вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, ушкодження внаслідок пострілу з ручної вогнепальної зброї, намір не визначений.
12.01.2023 позивач отримала від ІНФОРМАЦІЯ_5 сповіщення сім'ї №128, яким сповіщено, що її чоловік солдат ОСОБА_2 , старший сапер 2 саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув у районі населеного пункту Вербове Дніпропетровської області 07.01.2023.
12.01.2023 Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_4 ).
Згідно акту службового розслідування від 14.02.2023, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 14.02.2023, призначеного з метою встановлення причин та обставин загибелі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 сапера 1-го саперного відділення солдата ОСОБА_6 , старшого сапера 2-го саперного відділення солдата ОСОБА_2 , офіцера групи сил підтримки старшого лейтенанта ОСОБА_7 , у ході проведення службового розслідування було встановлено, зокрема, наступне:
- 07.01.2023 близько 12:00 в пункті тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , у приватному будинку АДРЕСА_2 саперного відділення інженерно-саперного взводу солдатом ОСОБА_8 було виявлено тіла військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 сапера 1-го саперного відділення солдата ОСОБА_6 , старшого сапера 2-го саперного відділення солдата ОСОБА_2 , офіцера групи сил підтримки старшого лейтенанта ОСОБА_7 ;
- за фактом загибелі військовослужбовців зареєстровано кримінальне провадження №12023041390000031 від 07.01.2023 за ч. 2 ст. 115 КК України;
- за попередньою версією слідства старший лейтенант ОСОБА_7 вбив військовослужбовців солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_2 , з якими мешкав в одному будинку, з особистої зброї АК-74 № НОМЕР_5 після чого покінчив життя самогубством;
- всі загиблі характеризувались як спокійні, врівноважені, не схильні до агресії люди. Випадків вживання алкогольних напоїв зафіксовано не було. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 давно служили разом та товаришували. Старший лейтенант ОСОБА_7 прибув в підрозділ на початку грудня. До цього був командиром стрілецького взводу 2 роти. Старший лейтенант ОСОБА_5 знав його як врівноваженого, щиро переживаючого за свою родину, своїх бійців. Заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення старший лейтенант ОСОБА_11 характеризує ОСОБА_7 позитивно, підкреслюючи, що за результатами тестування до нього не було жодних зауважень. Щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , то до них не було питань на в старшого лейтенанта ОСОБА_5 , на в офіцера-психолога, який працював в підрозділі до грудня. За результатами тестування офіцери з морально-психологічного забезпечення можуть звертати увагу на деяких бійців стосовно їх депресивного стану, опосередковано роблячи висновки щодо можливої суіцидальної поведінки. Ніхто з загиблих в групу ризику ніколи не потрапляв;
- згідно висновків судово-медичних експертиз встановлено: смерть ОСОБА_2 настала від вогнепального кульового наскрізного поранення грудної клітини і живота з ураженням хребта і аорти, що спричинило масивну внутрішню кровотечу і крововтрату. Судово-токсикологічним дослідженням у тілі загиблого виявлений етиловий спирт у концентрації 3,58 %, що стосовно живих осіб відповідає тяжкому алкогольному отруєнню;
- смерть ОСОБА_6 настала від численних вогнепальних кульових наскрізних поранень грудної клітки і живота з ураженням внутрішніх органів, що призвело до масивної крововтрати та ускладнилось гострим недокрів'ям внутрішніх органів. Судово-токсикологічним дослідженням у тілі загиблого виявлений етиловий спирт у концентрації 4,02%, що стосовно до живих осіб, відповідає тяжкому алкогольному отруєнню;
- смерть ОСОБА_7 настала від поодинокого вогнепального кульового наскрізного поранення голови з руйнуванням черепа і головного мозку. Судово-токсикологічним дослідженням у тілі загиблого виявлений етиловий спирт концентрації 2,2%, що стосовно до живих осіб відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння;
- суб'єктивно, причиною загибелі військовослужбовців стали (остаточні висновки можна зробити після експертної оцінки події фахівцями правоохоронних органів) особистий конфлікт між старшим лейтенантом ОСОБА_7 та солдатами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що міг виникнути на ґрунті вживання алкогольних напоїв, а також суттєві проблеми психоемоційного характеру старшого лейтенанта ОСОБА_7 , великою мірою викликані пригніченим морально-психологічним станом, пов'язаним із зміною роду службової діяльності та близького кола спілкування, розриву сформованих дружніх зв'язків, та неможливість зав'язати такі зв'язки у новому колективі;
- суб'єктивною причиною даної події стала низька якість морально-психологічного супроводу проходження старшим лейтенантом ОСОБА_7 , солдатами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 військової служби, невміння безпосередніх командирів та начальників підтримувати належний рівень військової дисципліни у підпорядкованих підрозділах, недостатня профілактична робота щодо недопущення вживання алкогольних напоїв, невміння прогнозувати та своєчасно впливати на зміни у морально-психологічному стані військовослужбовця.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 15.02.2023 №30-ОД визначено вважати смерті старшого лейтенанта ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_6 такими, що настали під час проходження ними військової служби.
ІНФОРМАЦІЯ_6 видана довідка від 21.03.2023 №143/104 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружині загиблого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , в тому що він проходив військову службу в Збройних Силах з 17.11.2006 по 08.11.2007; з 18.03.2022 по 07.01.2023.
Відповідно до постанови від 31.03.2023 кримінальне провадження №12023041390000031 від 07.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України закрито у зв'язку зі смертю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стосовно якого зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку зі смертю.
Згідно виданої 28.05.2023 військовою частиною НОМЕР_1 за №1979 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України солдат ОСОБА_2 дійсно, у тому числі в періоди з 05.08.2022 по 22.09.2022, з 26.09.2022 по 14.11.2022, з 26.11.2022 по 31.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської Федерації проти України у населених пунктах Вербове, Піддубне, Данилівка, Вербове, Новоолександрівка, Полтавка Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей.
Згідно Витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, протокол №1148 від 03.08.2023, поранення (07.01.2023) солдата ОСОБА_2 , 1988 року народження: «Відкрита рана задньої стінки грудної клітки. Гостра крововтрата. Вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів. Ушкодження внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, намір невизначений», яке згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2023 №273, сповіщення про смерть №2 від 08.01.2023, виданого ТВО командира в/ч НОМЕР_1 , лікарського свідоцтва про смерть №33 від 11.01.2023, виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, Синельниківське районне відділення, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 12.01.2023, виданого Амур-Нижньодніпровського відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , - поранення, одержане в результаті нещасного випадку і причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.
З метою отримання одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , позивач у своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей звернулась з відповідними заявами.
Відповідно до Виписки з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2024 №45/в:
- розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ОСОБА_1 , 1988 року народження, - дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 від 12.01.2023, яка звернулась із заявами про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітніх сина та дочки загиблого - ОСОБА_3 , 2010 року народження, та ОСОБА_4 , 2014 року народження;
- як вбачається з поданих на розгляд Комісії документів, а саме наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №273 від 28.05.2023, солдат ОСОБА_2 загинув в результаті ушкодження, внаслідок пострілу із ручної вогнепальної зброї, смерть, не пов'язана з захистом Батьківщини та не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби;
- відповідно до витягу з протоколу 20 регіональної військово-лікарської комісії за №1148 від 03.08.2023 поранення солдата ОСОБА_2 , одержане в результаті нещасного випадку і причина смерті, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби;
- актом службового розслідування командира військової частини НОМЕР_2 від 14.02.2023 встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала від вогнепального кульового наскрізного поранення грудної клітини, територіально у пункті тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . Суб'єктивною причиною загибелі військовослужбовця став особистий конфлікт з іншими військовослужбовцями, що міг виникнути на ґрунті вживання алкогольних напоїв. Судово-токсикологічним дослідженням, у тілі загиблого виявлений спирт у концентрації 4,02%;
- статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння, є адміністративним правопорушенням;
- статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_9 від 04.04.2025 №7/16230/19 позивача повідомлено, що Міністром оборони України затверджені протоколи засідання Комісії Міністерства оборони України стосовно призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, розглянувши подані документи, Комісія дійшла висновку про відмову в призначення одноразової грошової допомоги: гр. ОСОБА_1 дружині загиблого 07.01.2023 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 (протокол №45/в від 29.11.2024).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За приписами ст. 41 Закону №2232-XI виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Згідно з п. 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
- загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (підпункт 1);
- смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).
Згідно зі ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно з пп. «а» п. 1 ст. 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2статті 16 цього Закону.
Згідно з п.п. 1, 6, 8 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Водночас, ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (п. 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ).
На виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок №975).
Пунктом 4 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
У силу п. 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п. 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії таких документів:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Пунктами 15, 19 Порядку №975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
- вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
- вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Надаючи оцінку відмові відповідача, суд наголошує, що за змістом ч. 1 ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ та п. 19 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, а саме: якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Верховний Суд в постанові від 18.03.2024 у справі №120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені, зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов'язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII.
Як зазначалось, солдат ОСОБА_2 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
07.01.2023 ОСОБА_2 загинув внаслідок травми, отриманої в результаті нещасного випадку у період проходження військової служби.
За фактом загибелі ОСОБА_2 розпочато кримінальне провадження №12023041390000031 від 07.01.2023 за ч. 2 ст. 115 КК України, яке закрито постановою від 31.03.2023 у порядку п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/104-23/1163-БЛ від 25.01.2025 куля, вилучена під час огляду тіла ОСОБА_2 вистрілена з 5,45-мм автомата Калашникова зразка 1974 року з заводським номером №4442773, який згідно вказаної постанови від 31.03.2023 був закріплений за ОСОБА_7 та в ході проведення огляду місця події був знайдений біля нього.
Щодо ОСОБА_2 у ході розслідування не було виявлено вчинених ним протиправних кримінальних дій.
Згідно Витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, протокол №1148 від 03.08.2023, поранення (07.01.2023) солдата ОСОБА_2 , 1988 року народження, одержане в результаті нещасного випадку і причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.
Відмовляючи у призначенні спірної допомоги, Міністерство оборони України виходило з того, що смерть військовослужбовця є наслідком дій у стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує на тому, що за змістом ч. 1 ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ та п. 29 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених такими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Водночас сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №640/6477/19, від 18.03.2024 у справі №120/13997/21.
Отже, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).
Верховний Суд в постанові від 18.03.2024 у справі №120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов'язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII.
Суд акцентує увагу, що в акті службового розслідування не відображено та не зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння.
Будь-які належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп'яніння, що мали своїм наслідком його смерть, відсутні, та відповідачем до матеріалів справи не долучені, а тому слід зробити висновок про те, що доводи відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини із посиланням на ч. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є передчасними та не підтверджуються матеріалами справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Отже, під час судового розгляду справи, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 22.11.2024 №45/в про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за померлого військовослужбовця ОСОБА_2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити для послідуючої виплати одноразову грошову допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Зобов'язання судом відповідача призначити одноразову грошову допомогу позивачу у зв'язку із загибеллю військовослужбовця може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність інших підстав для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги, які передбачені законом.
Враховуючи, що суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.
За таких обставин, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву та додані до неї документи про призначення та виплату позивачам одноразової грошової допомоги в порядку і розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 у справі №480/4122/22.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 807,47 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Міністерства оборони України (пр-т Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в Протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №45/в від 22.11.2024, затвердженому заступником Міністра оборони України 29.11.2024.
Зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно здійснити розгляд заяв ОСОБА_1 , які були подані в її інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2010 року народження, та ОСОБА_4 , 2014 року народження, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський