01 жовтня 2025 року Справа 160/27957/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
26.09.2025 року (25.09.2025 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована і мешкає: АДРЕСА_1 ) недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.04.2024 року №0400-010508-8/71915;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на користь ОСОБА_1 виплату пенсії ОСОБА_2 , яка залишилась недоотриманою у зв'язку із його смертю.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 29.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Натомість, до позовної заяви не долучено її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована і мешкає: АДРЕСА_1 ) недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.04.2024 року №0400-010508-8/71915;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на користь ОСОБА_1 виплату пенсії ОСОБА_2 , яка залишилась недоотриманою у зв'язку із його смертю.
Натомість, яку саме суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 слід зобов'язати на рахувати та виплатити Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - позивач не зазначає.
При цьому, саме з листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №6703-3098/Б-01/8-0400/23 від 28.02.2023 року вбачається те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 у справі №160/10284/22 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 року у розмірі 64% від грошового забезпечення 18950,90 грн, яке зазначено у довідці від 29.06.2021 за №33/24/С-1906, яка надана Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» та нарахована доплата пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 в сумі 260 279,84 грн.
Судом встановлено, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх належного обґрунтування, доказів та/або послідовний розбірливий виклад обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору.
У зв'язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити зміст позовної заяви відповідно до вимог чинного законодавства.
Також, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки, встановлені законом, у даному випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів внаслідок відмови у перерахунку пенсії.
У позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована і мешкає: АДРЕСА_1 ) недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.04.2024 року №0400-010508- 8/71915;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на користь ОСОБА_1 виплату пенсії ОСОБА_2 , яка залишилась недоотриманою у зв'язку із його смертю.
З даним адміністративним позовом, позивач звернувся до суду 25.09.2025 року (позов направлено засобами поштового зв'язку), тобто після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
В поданій до суду позивач посилається на те, що згідно Протоколу за пенсійною справою № К/А-27398 від 26.12.2022 року та відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №6703-3098/Б-01/8-0400/23 від 28.02.2023 року заборгованість по пенсії по судовій справі № 160/10284/22 становить 260 279,84 грн.
Крім того, позивач зазначає, що у відповідності до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» в рамках заведеної спадкової справи №41/2024 за померлим ОСОБА_2 приватний нотаріус Дацко В.Я. 12.03.2024 року в межах шестимісячного строку після смерті ОСОБА_2 в інтересах спадкоємиці звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про витребування відомостей і документів необхідних для вчинення нотаріальної дії стосовно сум недоотриманих/нарахованих пенсійних/компенсаційних виплат, які за життя належали ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також виплат, які були присуджені Дніпропетровським окружним адміністративним судом ОСОБА_2 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
На означений запит було отримано лист Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 0400-010508-8/71915 від 10.04.2024 року з відмовою та роз'ясненням статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При цьому, коли саме отримано листи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №6703-3098/Б-01/8-0400/23 від 28.02.2023 року та №0400-010508-8/71915 від 10.04.2024 року, позивач не зазначає, відповідні докази до суду не надає.
Варто зазначити, навіть якщо майже рахувати з дати листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №6703-3098/Б-01/8-0400/23 від 28.02.2023 року, останній день подання до суду із даною позовною заявою припадає на 31.08.2023 року, пропуск строку з 01.09.2023 року по 25.09.2025 року позивач не обґрунтовує.
Так само навіть якщо рахувати з дати листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0400-010508-8/71915 від 10.04.2024 року, останній день подання до суду із даною позовною заявою припадає на 10.10.2024 року, пропуск строку з 11.10.2024 року по 25.09.2025 року позивач не обґрунтовує.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так само у силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом за період 01.09.2023 року по 25.09.2025 року та за період 11.10.2024 року по 25.09.2025 року та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви із її копіями відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом за період 01.09.2023 року по 25.09.2025 року та за період 11.10.2024 року по 25.09.2025 року та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник