02 жовтня 2025 року Справа №160/31934/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/31934/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/31934/24.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у адміністративній справі №160/31934/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, а також премії за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 та з 01.02.2022 по 18.07.2022, - з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, а також премії за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 та з 01.02.2022 по 18.07.2022, - з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у адміністративній справі №160/31934/24 набрало законної сили 10.04.2025.
27.05.2025 відповідно до поштового повідомлення, яке міститься у справі, позивач отримав копію рішення з набранням законної сили та виконавчий лист по справі.
11.09.2025 від представника ОСОБА_1 адвоката Єрьоміної В.А. до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/31934/24.
В обґрунтування заяви заявником зазначено, на виконання зазначеного рішення суду позивачу виплачено 3 506,17 грн. Представником позивача було направлено адвокатський запит, в якому просив надати розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/31934/24. З наданого перерахунку грошового забезпечення вбачається, що на виконання зазначеного рішення суду позивачу нараховано до виплати 3 577,45 грн. З отриманого розрахунку вбачається, що після перерахунку грошового забезпечення по рішенню суду по справі № 160/31934/24 розмір суми премії було зменшено, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022. Також виплати інших складових грошового забезпечення не вказані до виплати. Ті складові грошового забезпечення які збільшились після перерахунку, упущені та не нараховані до виплати. Виходячи з розрахунку, рішення суду залишається не виконаним в повному обсязі, що є підставою звернення до суду для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою суду від 15.09.2025 заяву призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмовому провадження та встановлено відповідачу строк до 22.09.2025 для подання суду пояснень щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/31934/24.
23.09.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на виконання вимог ухвали суду подані пояснення, в якому зазначено, що за проведеним перерахунком на виконання рішення суду заявнику було здійснено виплату в сумі 3 577,45 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1558 (внутрішній номер 413047658 від 26 березня 2025 року). В зв'язку з цим, заява заявника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/31934/24 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню
До пояснень долучено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 18.07.2022.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та надані Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України пояснення та докази, суд виходить з наступного.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №160/31934/24 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, а також премії за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 та з 01.02.2022 по 18.07.2022, - з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №160/31934/24, яке набрало законної сили 10.04.2025, здійснено перерахунок частини складових грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, однак без перерахунку премії за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 та з 01.02.2022 по 18.07.2022, - з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року
Не надано і доказів перерахунку у наведених вище спосіб допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки.
Також, з наданого перерахунку не вбачається здійснення нарахування і виплати перерахованого розміру грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 з урахуванням раніше нарахованих та виплачених сум.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №160/31934/24 виконано відповідачем частково, оскільки здійснено перерахунок посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за таємність, надбавки за особливості проходження служби, однак без перерахунку премії, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки у спосіб, визначений судом, та виплати перерахованих сум з врахуванням раніше виплачених сум, попри те, що рішення набрало законної сили 10.04.2025.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України» Суд зазначив, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Згідно статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічна норма закріплена в статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача(чів) подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. Строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись принципом обов'язковості судових рішень, зважаючи на часткове виконання рішення суду відповідачем, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст.2, 14, 241-243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/31934/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 160/31934/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 в адміністративній справі №160/31934/24 у строк, що не перевищує 60-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України про те, що відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України суд може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя М.М. Бухтіярова