28 квітня 2025 рокуСправа №160/5669/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
19.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (вул. Дніпросталівська, буд. 11, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 44811461) до Львівської митниці (вул. Костюшка, Т., буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800054/2 від 22 серпня 2024 року
В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оскарженого рішення, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим основним методом. Позивач також зауважив, що усі розбіжності, які виявив відповідач є надуманими і безпідставними з огляду на те, що останній не вказав, які саме документи, що подавалися декларантом при митному оформленні містили розбіжності та/або ознаки підробки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відзиві, який надійшов до суду 14.03.2025, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що під час здійснення Львівською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з чим, митницею були витребувані від позивача додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були. Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що декларант із метою розмитнення придбаного в рамках контракту № 1/11/2023-FPC від 22 листопада 2023 року, укладений між ТОВ «ПУВК» та Davis Fabrics Spolka z о.о. (Польща) було подано до Львівської митниці (далі - Відповідач) митну декларацію № 24UA209160008848U4 товару:
1. Трикотажне ворсове основов'язане полотно із синтетичних волокон, щільністю 335 gsm, шириною 140 см, для власних виробничих потреб: тканина BASEL (100% поліестер). Кількість - 1551,20 метра (31 рулон).
Трикотажне ворсове основов'язане полотно із синтетичних волокон, щільністю 260 gsm, шириною 140 см, для власних виробничих потреб: тканина CASHMERE (100% поліестер). Кількість - 21,60 метра (1 рулон).
Виробник: HAINING DAVIS TEXTILE CO. Ltd.
Країна виробництва - Китай (CN).
Країна походження - Китай (CN).
2. Тканини пофарбовані, полотняного переплетення, виготовлені з комплексних текстурованих ниток (100% поліестер), без просочення, дублювання та покриття, шириною рулону 140 см, щільністю 220 gsm, для власних виробничих потреб: тканина MURA - 710,40 метрів (27 рулонів/994,56 M2).
Тканини пофарбовані, полотняного переплетення, виготовлені з комплексних текстурованих ниток (100% поліестер), без просочення, дублювання та покриття, шириною рулону 140 см, щільністю 280 gsm, для власних виробничих потреб: тканина COVER - 588,50 метрів (13 рулонів/823,90 M2).
Загальна кількість - 1298,90 метрів (28 рулонів/1818,46 M2).
Виробник: HAINING DAVIS TEXTILE CO. Ltd.
Країна виробництва - Китай (CN).
Країна походження - Китай (CN).
3. Тканини із синелі, з ниток різних кольорів (100% поліестер), щільністю 250 gsm, шириною 140 см, для власних виробничих потреб: тканина PALACIO - 4646,80 метрів (91 рулон/6505,52 M2)..
Виробник: HAINING DAVIS TEXTILE CO. Ltd.
Країна виробництва - Китай (CN).
Країна походження - Китай (CN).
4. Тканини з синтетичних комплекснихниток, з вмістом не менш як 85 мас. % текстурованих поліефірних ниток, з ниток різних кольорів (100% поліестер), шириною рулону 140 см, щільністю 280 gsm, для власних виробничих потреб: тканина PRATO - 416,60 метрів (8 рулонів/583,24 M2).
Тканини з синтетичних комплексних ниток, з вмістом не менш як 85 мас. % текстурованих поліефірних ниток, з ниток різних кольорів (100% поліестер), шириною рулону 140 см, щільністю 390 gsm, для власних виробничих потреб:
тканина NOBILIA - 921,70 метрів (20 рулонів/1290,38 M2)..
Загальна кількість - 1338,30 метрів (28 рулонів/1873,62 M2).
Виробник: HAINING DAVIS TEXTILE CO. Ltd.
Країна виробництва - Китай (CN).
Країна походження - Китай (CN).
5. Тканини, із синтетичних волокон (100% поліестер), вельвет-корд з розрізаним ворсом, для використання у виробництві меблів, призначені для оббивки меблів, шириною рулону 140 см, щільністю 270 gsm, для власних виробничих потреб: тканина ORINOCO - 192,70 метрів (3 рулони/269,78 M2).
Виробник: HAINING DAVIS TEXTILE CO. Ltd.
Країна виробництва - Китай (CN).
Товар поставлявся на підставі Зовнішньоекономічного Контракту № 1/11/2023-FPC від 22 листопада 2023 року, укладений між ТОВ «ПУВК» та Davis Fabrics Spolka z о.о. (Польща), (надалі - Зовнішньоекономічний Контракт). Відповідно до умов Зовнішньоекономічного Контракту Позивач є Покупцем, a Davis Fabrics Spolka z о.о. (Польща) є Продавцем.
Відповідно до п. 1 Зовнішньоекономічного Контракту Продавець поставляє, а Покупець отримує тканини та інші виробничі матеріали (далі «Товари») згідно рахунків (інвойсів), які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п. 3.1. Зовнішньоекономічного Контракту ціни та умови поставки Товару зазначаються в рахунках (інвойсах), що супроводжують кожну поставку Товарів.
Відповідно до п. 3.2. Зовнішньоекономічного Контракту Поставка здійснюється на умовах, що зазначені в інвойсі та/або інвойсі - проформі.
Пунктом 4.1. Зовнішньоекономічного Контракту передбачено, що оплата згідно даного Контракту здійснюється банківським переказом на умовах вказаних в інвойсі та/або проформі інвойс.
На підтвердження заявленої митної вартості товару, що визначені за ціною контракту основним методом, позивачем разом з митною декларацією подано наступний пакет товаросупровідних документів:
Зовнішньоекономічний контракт № 1/11/2023-FPC від 22 листопада 2023 року; Прайс лист від 16.08.2024 р.; Рахунок - фактура (комерційний інвойс) № 10/00355/24ех від 19.08.2024 р.; Пакувальний лист від 19.08.2024 р.; Сертифікат якості від 19.08.2024 р.; Сертифікат про походження товару № PL/MF/AU 0035664 від 20.08.2024 р.; Митна декларація країни відправлення MRN24РL335010Е1003365 від 20.08.2024 р.; Договір про транспортно - експедиторське обслуговування № ЕFІ00223 від 10.02.2023 р.; Заявка № ЄФ000028738 від 19.08.2024 року до Договору про транспортно - експедиторське обслуговування № ЕF100223 від 10.02.2023 р.; Рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг № 10310 від 20.08.2024 р.; Довідка про транспортні витрати № ЄФ000028738 від 20.08.2024 р.; Автотранспортна накладна від 20.08.2024 р.
22 серпня 2024 року Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800054/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209160/2024/000173 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Товар було оформлено за митною декларацією № 24UA209160008848U4 від 22.08.2024 р.
Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:
товар № 1 - МД від 11.06.2024 № 24UA401060009235U0, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками (Полотно трикотажне ворсове з синтетичних поліефірних ниток 100%, країна походження Китай, контракт прямий) становить 3,97 дол. США за кг;
товар № 2 - МД від 06.06.2024 № UA110130/2024/013197, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками (Тканини пофарбовані, виготовлені з комплексних текстурованих ниток з поліефіру 100%, контракт прямий, Китай) становить 5,53 дол. США за кг;
товар № 3 - МД від 25.06.2024 № 24UA100110127652U9, де рівень митної вартості" товару зі схожими характеристиками (Текстильний матеріал, тканина з ворсовою синельною поліефірною (синтетичною) ниткою, контракт прямий, Китай) становить 5,02 дол. США за кг.
товар № 4 - МД від 13.08.2024 № 24UA500020007154U0, де рівень митної вартості товару № 3 зі схожими характеристиками (тканина з ниток різних кольорів, складного переплетення з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру-100%, контракт прямий, країна Китай) становить 5,5308 дол. США за кг;
товар № 5 - МД від 12.06.2024 № 24UA209160006415U7, де рівень митної вартості товару № 2 зі схожими характеристиками (ворсова тканина (вельвет-корд), нижній шар - тканину полотняного переплетення, 92 % поліестеру, контракт прямий, країна Китай) становить 5,29 дол. США за кг.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/800054/2 Відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступне:
«Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією встановлено:
1) За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - у графах 16 та 23 автотранспортної накладної (CMR) зазначено, що перевезення здійснювалось безпосередньо перевізником ФОП ОСОБА_1 , рахунок про надання транспортно- експедиційних послуг N° 10310, довідка та договір про ТЕО від 10.02.2023 N° EF100223 надано ТзОВ «Євро Форвардінг», документи, що підтверджують взаємозв'язок експедитора та перевізника (договори на перевезення, рахунки, акти виконаних робіт, договори з третіми особами) до митного оформлення не надавались; - умовами договору про ТЕО (п.4.1.7.) передбачено що плата Експедитрові зазначається у додатку до договору, такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки, акту виконаних робіт, рахунку Експедитора, гарантійного листа Клієнта. З даного переліку надано лише рахунок у якому відсутні відомості про умови оплати, інших документів не надано;
- рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 10310 не містить відомості про такі складові митної вартості як експедиційні послуги до місця ввезення на митну територію України, та інформації про здійснення/не здійснення страхування. Однак, зі всією очевидністю експедиційні послуги з організації перевезення, митні процедури, та ін. надавались експедитором по всьому маршруту слідування вантажу. Отже імовірно, що такі додаткові витрати не включені до митної вартості товару;
- у рахунку № 10310 пункт 2 зазначено вартість транспортних послуг після перетину кордону, однак оскільки послуги що надаються на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ, а у документі відсутні інформація щодо оподаткування таких витрат ПДВ, тому існує імовірність, що весь розмір транспортних витрат згідно виставленого рахунку стосується перевезення по іноземній території;
- у вищезазначеному рахунку розмір транспортних витрат розподілений не пропорційно відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території Чеховіце- Дзедзіце - Грушів становить 372 км, а вартість витрат заявлена 27865,53 грн. - що становить 74,90 грн/км, відстань по території України (Грушів-Великі Мости) 89 км, а вартість 7773,75 грн. - що становить 87,35 грн/км).
- у п. 1.1. контракту від 22.11.2023 № 1/11/2023-FPC зазначено, що Продавець постачає, а Покупець отримує Товари згідно рахунків (інвойсів), які є невід'ємною частиною цього контракту. При цьому, згідно з п. 9.1 контракту, всі доповнення та зміни до даного Контракту мають силу у разі їх письмового оформлення обома сторонами. Слід зазначити, що до митного оформлення надано інвойс №10/00355/24ех від 19.08.2024 підписаний лише зі сторони постачальника (продавця)г Наданий до митного оформлення інвойс № 10/00355/24ех від 19.08.2024 не відповідає вимогам п. 9.1 Контракту. Такий інвойс є невід'ємною частиною Контракту (п. 1.1), а відтак і додатком до даного Контракту, однак такий підписаний лише стороною постачальника, та як наслідок, такий документ не може підтверджувати відомості про числові значення складових митної вартості;
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують».
Незгода позивача з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи рішення відповідача про коригування митної вартості товару на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.
Вирішуючи спір суд виходить із того, що відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (тут і надалі у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, такі як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої вказаної статті Митного кодексу України митному органу, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митниці мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митницею та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний органне може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, згідно із норм Митного кодексу України, митницею при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному декларантом.
Аналізуючи наведені норми у своїй сукупності суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації
Наявність у митниці обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною законодавець пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, митний орган має зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Судом встановлено, що приймаючи оскаржене рішення відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз'яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме: не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також, які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.
Тобто, митним органом при митному оформленні взагалі не аргументовано позицію із приводу того, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Суд виходить із того, що по суті, усі визначені в оскарженому рішенні обставини самі по собі не є розбіжностями у поданих декларантом документах та не впливають на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару. До того ж, відсутність у платіжних документах посилання на інвойс чи проформу-інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.
Щодо сумнівів митного органу щодо складових витрат, пов'язаних із транспортуванням, суд зазначає наступне
Так, відповідно до п. 3.2. Зовнішньоекономічного Контракту поставка здійснюється на умовах, що зазначені в інвойсі та/або інвойсі - проформі. 19 серпня 2024 року постачальник товару Davis Fabrics Spolka z о.о. (Польща) виставив Позивачу інвойс № 10/00355/24ех, яким погоджено поставку кількість, асортимент товар на суму 6 251,33 дол. СІЛА, умови поставки FCA Чеховіце-Дзедзіце.
Поставки товару на умовах FCA означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. .
При умовах поставки FCA Продавець зобов'язаний, нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.
Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, що підтверджують митну вартість товару, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
На підтвердження складових митної вартості товару, пов'язаних із транспортуванням товару, позивачем під час митного оформлення було надано Відповідачу наступні документи: Договір про транспортно - експедиторське обслуговування № EF100223 від 10.02.2023 р.; Заявка № ЄФ000028738 від 19.08.2024 року до Договору про транспортно - експедиторське обслуговування №EF100223 від 10.02.2023 р.; Рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг № 10310 від 20.08.2024 р.; Довідка про транспортні витрати ЄФ000028738 від 20.08.2024 р.; Автотранспортна накладна від 20.08.2024 р.;
Договір транспортної експедиції № 0108 від 01.08.2024 р.; Договір транспортної експедиції № 00-021575 від 19.08.2024 р.
Організація перевезення задекларованого товару здійснювалась ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДНИХ» на підставі Договору № EF100223 про транспортно - експедиторське обслуговування від 10.02.2023 року.
Відповідно до умов Транспортного договору, Позивач є Клієнтом, а ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДИНГ» - Експедитором.
Згідно із п. 1.1 Договору експедирування Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язався організувати за рахунок Клієнта транспортно - експедиторське обслуговування, перевезення експертно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно - експедиторські послуги Клієнту.
На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту, для організації перевезення оцінюваного товару Позивач звернувся до експедитора ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДИНГ», уклавши 19 серпня 2024 року Заявку № ЄФ000028738, якою погоджено транспортне перевезення товару Позивача за маршрутом Чеховіце-Дзедзіце, Польща - м/п Грушів, Україна - Великі Мости, Україна.
20 серпня 2024 року ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» виставило позивачу рахунок на оплату № 10310 на суму 36 239,28 грн з урахуванням ПДВ (ПДВ = 100,00 грн). Відповідно до даного рахунку:
1. Транспортні послуги по маршруту: м. Чеховіце-Дзедзіце, ПОЛЬЩА - кордон України м/п Грушів. Автомобіль: НОМЕР_1 /. Сума послуги 27 865,53 грн;
2. Транспортні послуги по маршруту: м/п Грушів, Україна - м. Великі Мости, Україна. Автомобіль: НОМЕР_1 . Сума послуги 7 773,75 грн,-
3. Експедиційні послуги по території України. Сума послуги 500,00 грн.
У наданого до митного оформлення рахунку на оплату наявне посилання на автомобіль д.н.з. НОМЕР_2 , в якому перевозився оцінюваний товар, що дає можливість ідентифікувати даний рахунок із оцінюваним товаром.
Перевезення оцінюваного товару, придбаного позивачем на підставі інвойсу № 10/00355/24ех від 19.08.2024, автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 підтверджується автотранспортною накладною CMR від 20.08.2024 року, яка була надана до митного- оформлення.
Крім того, надання ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» позивачу транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу здійснено шляхом залучення до їх виконання третіх осіб, а саме ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , що не суперечить умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства.
Щодо витрат на страхування.
Умовами Зовнішньоекономічного контракту не передбачено страхування товару.
Товар поставлявся на умовах FCA.
Поставки товару на умовах FCA означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.
При умовах поставки FCA Продавець зобов'язаний, нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.
Обов'язку по страхуванню товару не має ані у продавця, ані у покупця.
Крім цього, Довідкою про транспортні витрати ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» підтвердив, що страхування не проводилось.
Тобто, страхування оцінюваного товару не відбувалось, а відповідно не існує таких витрат.
Щодо невідповідності інвойсу умовам зовнішньоекономічного контракту.
Суд вказує, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості контролюючий орган має впевнитись, що інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
Узагальнене визначення інвойсу - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.
Згідно із загальносвітовою практикою інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати.
Також в інвойсі можуть зазначатись: реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка; реквізити відвантажувального документа; платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок, тощо.
Відповідно до п. 1 Зовнішньоекономічного Контракту Продавець поставляє, а Покупець отримує тканини та інші виробничі матеріали (далі «Товари») згідно рахунків (інвойсів), які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п. 3.1. Зовнішньоекономічного Контракту ціни та умови поставки Товару зазначаються в рахунках (інвойсах), що супроводжують кожну поставку Товарів.
Відповідно до п. 3.2. Зовнішньоекономічного Контракту Поставка здійснюється на умовах, що зазначені в інвойсі та/або інвойсі - проформі.
Пунктом 4.1. Зовнішньоекономічного Контракту передбачено, що оплата згідно даного Контракту здійснюється банківським переказом на умовах вказаних в інвойсі та/або проформі інвойс.
Тобто, усі умови поставки, ціна товару, асортимент, кількість тощо визначається сторонами в інвойсі.
На підставі викладеного суд вважає, що наданий до митного оформлення інвойс дозволяє ідентифікувати поставку товару.
Отже, слід дійти до висновку, що позивачем було визначено митну вартість товару за ціною Контракту та надано відповідачеві необхідні документи.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.
З урахуванням викладеного суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу в визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
За таких обставин, рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800054/2 від 22 серпня 2024 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська виробнича компанія" підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800054/2 від 22 серпня 2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (вул. Дніпросталівська, буд. 11, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 44811461) (вул. Костюшка, Т., буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна