Рішення від 11.09.2025 по справі 160/12891/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2025 рокуСправа №160/12891/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кульбіт» про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, буд.17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ ВП 44070171) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кульбіт» (пр.Газети Правди, буд.29, м.Дніпро, 49083, код ЄДРПОУ 37275871), в якій позивач просить:

- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кульбіт» (пр.Газети Правди, буд.29, м.Дніпро, 49083, код ЄДРПОУ 37275871), що знаходяться у банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу послуг, емітенті електронних грошей.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що за даними контролюючого органу на день звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг по платежами до бюджету в сумі 457978,68 грн по орендній платі з юридичних осіб, що підтверджується довідкою про суму заборгованості та детальним розрахунком, які додані до позовної заяви. Позивачем вживалися заходи по погашенню заборгованості в межах повноважень, визначених ПКУ, а саме відповідачу було вручено податкову вимогу про сплату податкового боргу форми «Ю» №58-58 від 04.01.2019 року, однак відповідачем сума податкового боргу не сплачена. Також позивачем вживалися заходи з метою виявлення майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, проте проведеними заходами встановлено відсутність майна у відповідача. Вжиті позивачем заходи по погашенню боржником податкового боргу не призвели до позитивного результату.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/12891/25 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року направлена відповідачу засобами поштового зв'язку на його податкову адресу - пр.Газети Правди, буд.29, м.Дніпро, 49083

Згідно роздруківки з сайту «Укрпошта» за трек-номером 0610253099723 встановлено, що поштове відправлення повернуто до суду, оскільки одержувач (відповідач) відсутній за вказаною адресою.

Правом на надання відзиву відповідач не скористався, відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у у Хмельницькій області суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кульбіт» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Кульбіт» на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 457978,68 грн.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкову вимогу від 04.01.2019 року №58-58, якою відповідачу визначено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 75851,05 грн., яка була направлена відповідачу та отримана ним 31.01.2019.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відсутні відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, за параметрами запиту.

Крім того, транспортні засоби за відповідачем не зареєстровані.

Враховуючи викладене, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно приписів підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження направленої відповідачу податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями відповідач суду не надав.

За нормами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Згідно з вимогами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За змістом підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Така норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, як підстава для накладення арешту на кошти платника податку у банку, має бути підтверджена під час судового розгляду.

При цьому така відсутність відповідного майна має бути саме на момент, коли у контролюючого органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом коштів.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Тобто, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01.11.2023 у справі №380/4604/20, від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16, від 24.04.2020 у справі № 802/2067/15-а, від 30.04.2020 року у справі № 813/3003/14, від 14.05.2020 року у справі № 820/5660/16, від 30.05.2022 року у справі № 825/2335/18.

Отже відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках, оскільки норма підпункту20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є чіткою і обов'язковою до виконання.

Як вбачається із поданих суду доказів, у відповідача відсутнє майно, яке б можна було використати як джерело погашення податкового боргу, а у контролюючого органу наявне право на стягнення суми боргу у розмірі 457978,68 грн.

Враховуючи, що арешт коштів накладається у межах суми податкового боргу, право на стягнення якої наявне в контролюючого органу на момент прийняття судового рішення, а саме: 457978,68 грн., оскільки арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання зобов'язань платника податків щодо погашення податкового боргу, то, відповідно, арешт підлягає накладенню на суму податкового боргу.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення.

За положеннями частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, за відсутності його витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кульбіт» про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кульбіт» (пр.Газети Правди, буд.29, м.Дніпро, 49083, код ЄДРПОУ 37275871), що знаходяться в банку на суму податкового боргу у розмірі 457978,68 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна

Попередній документ
130727068
Наступний документ
130727070
Інформація про рішення:
№ рішення: 130727069
№ справи: 160/12891/25
Дата рішення: 11.09.2025
Дата публікації: 06.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.09.2025)
Дата надходження: 05.05.2025
Предмет позову: накладення арешту