02 жовтня 2025 року Справа №160/19778/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/19778/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/19778/24.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у адміністративній справі №160/19778/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 у адміністративній справі №160/19778/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення, ршення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 в адміністративній справі №160/19778/24 залишено без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у адміністративній справі №160/19778/24 набрало законної сили 29.05.2025.
04.09.2025 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/19778/24.
В обґрунтування заяви заявником зазначено, що 12.06.2025 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила ГУ ПФУ в Донецькій області належним чином виконати рішення суду та повторно розглянути заяву її від 30.05.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду. За результатом розгляду вказаної заяви відповідачем оформлено рішення про відмову в перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 23.06.2025 №912010173450, згідно з яким позивачу було відмовлено в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788 у зв'язку із досягненням пенсійного віку. Таким чином ГУ ПФУ в Донецькій області виконало рішення суду лише частково, повторно розглянуло заяву від 30.05.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», але без урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, у зв'язку з чим просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Ухвалою суду від 05.09.2025 заяву призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмовому провадження та встановлено відповідачу строк до 14.09.2025 для подання суду пояснень щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/19778/24.
12.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання вимог ухвали суду подані пояснення, в якому зазначено, що на виконання рішення суду по справі № 160/19778/24 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024 № 9055 з урахуванням висновків суду та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії на від 23.06.2025 №912010173450. В подальшому зазначене рішення було переглянуто та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії на заміну рішення від 23.06.2025 № 912010173450 від 20.08.2025 №912010173450. За результатами повторного розгляду матеріалів електронної пенсійної справи позивачки встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії від 30.05.2024 № 9055 додано сканкопію з трудової книжки на 1 аркуші (аркуш 28-37). Будь-які інші документи, які підтверджують спеціальний стаж роботи на посадах, що передбачають право на призначення пенсії за вислугу років згідно з положеннями статті 55 Закону № 1058, в матеріалах електронної пенсійної справи відсутні. Тобто, оскільки в матеріалах ЕПС позивачки відсутні документи, що підтверджують наявність спеціального стажу роботи, визначити періоди, які підлягають зарахуванню до такого стажу не можливо. Враховуючи викладене, слід зазначити, що Головне управління виконало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 160/19778/24 у повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля. Таким чином, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, відповідач акцентує увагу на відсутності підстав для встановлення судового контролю по справі № 160/19778/24, оскільки Головним управлінням надані докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у повному обсязі та в межах чинного законодавства.
Розглядаючи заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю та надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області пояснення та докази, суд виходить з наступного.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №160/19778/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №160/19778/24, яке набрало законної сили 29.05.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024 № 9055 та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 23.06.2025 №912010173450.
Як слідує зі змісту рішення від 23.06.2025 №912010173450, воно обґрунтовано єдиною підставою: ОСОБА_1 досягла пенсійного віку (81 рік станом на дату звернення), тому прийнято рішення відмовити в переведенні з пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, за результатами повторного розгляду заяви позивача від 30.05.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №160/19778/24 відповідачем-2 прийнято рішення про відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років з тих самих підстав, за яких було прийнято рішення від 06.06.2024 №912010173450, яке скасовано судом, а саме: через «досягнення пенсійного віку».
Суд звертає увагу, що резолютивна частина рішення суду містить чітке викладення вимог зобов'язального характеру: повторно розглянути заяву від 30.05.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
В мотивувальній частині рішення суд зазначив наступне.
«Положенням пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ чітко передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
В рішенні від 04 червня 2019 року №2-р/2019 Конституційний Суд України зазначив, що мета призначення пенсії за вислугу років - забезпечити потрібні умови життя особам, робота яких пов'язана зі швидкою втратою професійних навичок (працездатності). Призначення пенсії за вислугу років є додатковою соціальною гарантією для осіб, які в особливих умовах виконували певні професійні функції. Втрата професійної працездатності або придатності не пов'язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.
Крім того, відповідачем-2 не враховано, що стаття 7 Закону №1788-ХІІ визначає, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
За таких обставин, висновки відповідача-2 про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років через «досягнення особою пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, та отримання такою особою пенсії за віком» ґрунтуються на невірному трактуванні норм чинного законодавства».
Посилання відповідача-2 на те, що рішення від 23.06.2025 № 912010173450 було переглянуто та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 20.08.2025 №912010173450, суд не враховує, оскільки рішення від 20.08.2025 №912010173450 також прийнято відповідачем-2 без урахування висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.
В мотивувальній частині рішення суд виснував, що відповідач-2 не ставить під сумнів набутий позивачем спеціальний страховий стаж, що необхідний для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та вказав, що позивач не працює, що у сукупності є обов'язковими необхідними умовами для призначення такого виду пенсії.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №160/19778/24 виконано відповідачем-2 частково, оскільки повторно розглянуто заяву позивача від 30.05.2024, однак без застосування пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та без урахування висновків суду у вказаному рішенні, попри набрання рішенням суду законної сили 29.05.2025.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України» Суд зазначив, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Згідно статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічна норма закріплена в статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача(чів) подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. Строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись принципом обов'язковості судових рішень, зважаючи на невиконання рішення суду відповідачем в частині щодо застосування при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 30.05.2024 про призначення пенсії за вислугу років положень пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та з урахуванням висновків суду, наведених у рішенні, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст.2, 14, 241-243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/19778/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 по справі № 160/19778/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 в адміністративній справі №160/19778/24 в частині застосування при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 30.05.2024 про призначення пенсії за вислугу років пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та з урахуванням висновків суду, наведених у рішенні, у строк, що не перевищує 30-ть днів з дня отримання даної ухвали.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України суд може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду інформацію щодо анкетних даних керівника відповідача-2 (інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, зареєстроване місце проживання, РНОКПП тощо).
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя М.М. Бухтіярова