Справа № 695/2802/24
30 вересня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12024250370000782, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Чорнобаївським районним судом Черкаської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12024250370000782, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
30.09.2025 до суду через систему «Електронний Суд» від представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про призначення у справі повторної судово-медичної експертизи. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 є потерпілою від вчиненого злочину і протягом тривалого часу, із 11.06.2024 по 30.01.2025, тривала її непрацездатність.
Перебуваючи офіційно на безперервному лікуванні 221 день, вона була направлена та оглянута експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування де їй встановлена III група інвалідності за основним діагнозом: інші множинні переломи кісток тазу та супутній діагноз: лейміома матки. У п. 16 витягу обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання вказано: існуюча патологія опорно - рухового апарату з урахування ступеня функціональних порушень, які призводять до обмеження придатності до трудової діяльності помірного ступеня, дає можливість встановити 3 групу інвалідності терміном на 1 (один) рік відповідно до постанови КМУ №1338 від 15.11.2024 року.
Відповідно до наказу МОЗ України від 10.12.2024 № 2067, якщо встановлена третя група інвалідності (помірні порушення функцій організму) показник у процентному еквіваленті 40%- 65 % втрати працездатності.
У даній справі вже було проведено кілька судово-медичних експертиз, однак, на переконання представника потерпілої, їхні висновки викликають обґрунтовані сумніви у повноті, правильності та відповідності чинному законодавству. Експерт, який проводив першу експертизу, звільнився, тому він не має можливості надати суду пояснення щодо суті висновку. Другий експерт, який складав висновок згодом, у силу свого поважного віку при допиті в судовому засіданні фактично не відповів по суті на жодне поставлене йому питання, у своїх поясненнях посилався виключно на постанову МОЗ № 6 від 17.01.1995. У порушення пункту 2.1.4 «Про експертизу ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», експерт проігнорував встановлений медичними документами зв'язок між ускладненнями після ДТП та лейоміомою матки, яка почала активно прогресувати після отриманих травм, викликала кровотечі та потребувала невідкладного оперативного втручання, що підтверджується випискою з гінекології.
Водночас у потерпілої діагностовано переломи лобкової та сідничної кістки, тривала непрацездатність понад 8 місяців, встановлено 3 групу інвалідності терміном на 1 рік, що вказує на стійкі та тяжкі наслідки травм.
Експерт зазначив у висновку, що загальна втрата непрацездатності менше ніж на одну третину (менше на 33% ) і відмітив що дана травма тазу та її наслідки відносяться до середньої категорії тілесних ушкоджень. Однак, експерт суттєво ігнорує наказ МОЗ України від 10.12.2024 №2067 "Порядок встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи". Пункт 1 визначає, що ступінь втрати працездатності встановлюється у відсотках до втраченої працездатності до ушкодження здоров'я, з урахуванням результатів реабілітаційного обстеження, якщо встановлена 3 група інвалідності (помірні порушення функцій організму) показник у процентному еквіваленті 40%- 65 % втрати працездатності. Чому експерт вказує менше 33%, що суттєво суперечить наказу, яким експерт повинен керуватися при визначенні ступеня тяжкості, пояснень надано не було.
Представник потерпілої вважає, що попередні експертні висновки не відображають об'єктивного стану здоров'я, не враховують усіх ускладнень та ґрунтуються на застарілих і нечинних нормативних актах.
У порушення п. 4. 1 наказу МОЗ України від 17.01.1995 № 6 експертом не було проведено обстеження потерпілої, експертом не вказані виняткових обставин для не проведення такого огляду.
Посилаючись на положення статей 69, 91, 92, 101-102, 242-243, 245, 332, 333, 356, 509 КПК України, Закон України «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ від 25.02.1994, постанову Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами), Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджену наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5, наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995, представник позивача просив суд призначити у справі повторну судово-медичну експертизу на розгляд якої постановити питання: 1) Чи отримала тілесні ушкодження ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.06.2024 при обставинах, указаних в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 12024250370000782 від 11.06.2024? 2) Якщо так, то до якого ступеню тяжкості вони відносяться? 3) Чи пов'язані (перебувають у причинно-наслідковому зв'язку) захворювання (або їх загострення/ускладнення) ОСОБА_4 , у тому числі перенесене нею операційне втручання, зазначені в медичних картках на її ім'я з дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 11.06.2024? 4) Якщо так, то до якого ступеню тяжкості вони відносяться? 5) Чи пов'язані (перебувають у причинно-наслідковому зв'язку) захворювання, отримані травми ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11.06.2024 із встановленою їй третьою групою інвалідності? Проведення повторної судової медичної експертизи просив доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи».
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 просила клопотання задовільнити та призначити у справі повторну судово-медичну експертизу. Надала пояснення, котрі за своїм змістом є аналогічними письмовому клопотанню.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_5 підтримав своє клопотання та просив призначити у справі повторну судово-медичну експертизу. Зазначив, що експертизу необхідно призначити в найбільш наближену до місцезнаходження суду установу - ДСУ «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи. Наразі ця установа найменш завантажена та зможе скласти висновок у встановлені законом строки.
Прокурор у судовому засіданні пояснив, що на стадії досудового розслідування була проведена судово-медична експертиза, висновки котрої не влаштували потерпілу. Під час судового розгляду була призначена та проведена додаткова експертизи. Із заявленого клопотання незрозуміло в чому полягає обґрунтований сумнів у висновках та суперечність між цими висновками. Вважає, що підстав для проведення повторної експертизи немає. У разі задоволення судом клопотання, просив доручити проведення експертизи уповноваженій установі в м. Києві.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у клопотанні. Вказав, що повторна судово-медична експертиза призначається коли є сумніви у правильності висновку первинної експертизи, зокрема, за наявності сумніву у його правильності та обґрунтованості, суперечності з іншими матеріалами справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм під час призначення і проведення експертизи. Жодна з цих підстав не доведена стороною потерпілої, тому відсутні підстави для призначення повторної експертизи. У судовому засіданні був допитаний експерт, який повідомив, що в даному випадку проведення огляду потерпілої не було обов'язковим, оскільки йому були надані медичні документи стосовно потерпілої.
Обвинуваченим підтримав думку свого захисника.
Заслухавши пояснення потерпілої, представника потерпілої, прокурора, обвинуваченого, захисника, перевіривши матеріали провадження, суд вважає, що клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною 1 статті 242 КПК України встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно з ч. 2 ст 244 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , стосовно потерпілої ОСОБА_4 КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» була проведена судово-медична експертиза та складений висновок № 02-01/639 від 18.07.2024, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце ушкодження: травма тазу з переломами лівої сідничної та лівої лобкової кісток; травма голови зі струсом головного мозку та саднами обличчя. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи, тобто під час дорожньо-транспортної пригоди та відносяться: травма тазу з переломами лівої сідничної та лівої лобкової кісток до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; травма голови зі струсом головного мозку та саднами обличчя до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т. 3 а.п. 152-153).
Під час здійснення судового розгляду цього кримінального провадження була проведена додаткова судово-медична експертиза. Відповідно до висновку експерта № 02 -01/575 від 12.08.2025, складеного експертом Державної спеціалізованої установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», лікар судово-медичний експерт ОСОБА_8 , на підставі вивчення медичних документів на ім'я ОСОБА_4 , матеріалів кримінального провадження, дійшов висновку про те, що захворювання лейоміома матки та оперативне втручання, пов'язане з даним захворюванням, у ОСОБА_4 , не перебувають в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 11.06.2024. Наслідками травми тазу з переломами лівої сідничної та лівої лобкової кісток, у ОСОБА_4 , став лівобічний коксартроз 2 ст., комбінована контрактура лівого кульшового суглобу, лівобічний трохантерит з помірним порушенням функції, що обумовлює розлад здоров'я пов'язаний зі стійкою втратою загальної працездатності менше ніж на одну третину (менше 33%), і тому, відмічена травма тазу та її наслідки, за даною ознакою відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Третя група інвалідності, у ОСОБА_4 , виставлена тимчасово (на один рік), і тому не підлягає судово-медичній оцінці. (т. 4 а.с. 184-188).
Суд зауважує, що для проведення судово-медичної експертизи лікарю, судово-медичному експерту були надані оригінали медичних карт, медичних документів на ім'я ОСОБА_4 , матеріали кримінального провадження.
Отже, у даному випадку суду надані не кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а надані два висновки судово-медичної експертизи, за результатами якої було встановлено спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, які відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості; ці висновки не є протирічними, а доповнюють один одного.
У судове засідання 22.09.2025, відповідно до ч. 1 ст 356 КПК України, з питань доведення або спростування висновків експерта був викликаний лікар, судово-медичний експерт ОСОБА_9 . Учасникам провадження була надана можливість поставити експерту всі необхідні питання, експертом були надані відповіді та роз'яснення.
У своєму клопотанні потерпіла та представник потерпілої пропонують поставити на вирішення експертів для проведення повторної судово-медичної експертизи питання, котрі з'ясовувалися під час проведення попередніх судово-медичних експертиз, висновки яких містяться в матеріалах кримінального провадження.
Доводи клопотання потерпілої та її представника про необхідність призначення у справі повторної судово-медичної експертизи фактично зводяться до незгоди з висновками проведених у цьому кримінальному провадженні судово-медичних експертиз та незгоди з наданими у судовому засіданні показаннями експерта. Це не є підставою для призначення повторної експертизи.
Суд вважає, що потерпілою та представником потерпілої не надано жодних об'єктивних доказів або даних, які б спростовували або ставили під обґрунтований сумнів повноту чи об'єктивність наявних у матеріалах кримінального провадження висновків.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення повторної експертизи, оскільки заявлене клопотання не містить переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості експертизи, питання викладені в ньому вже були поставлені перед експертами і їх висновки містять відповіді на них, а тому суд вважає його таким, що задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вважає, що повторне призначення експертизи призведе до необґрунтованого затягування строків розгляду кримінального провадження.
При цьому, суд зазначає, що під час вирішення клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи суд не досліджував обґрунтованість висунутого стосовно ОСОБА_6 обвинувачення, оскільки питання доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, належності та допустимості доказів є предметом дослідження судом під час ухвалення судового рішення безпосередньо після закінчення судового розгляду та не може вирішуватися ним під час розгляду указаного клопотання.
Покликаючись на положення ст. 376 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4 про призначення повторної судової-медичної експертизи.
Ухвала набирає законної сили негайно та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали оголошений 03.10.2025.
Суддя ОСОБА_1