Справа № 712/6760/24
Провадження № 2/712/330/25
03 жовтня 2025 Соснівський районний суд м.Черкаси в складі
головуючого судді- Пироженко В.Д.
при секретарі - Каплі А.С.
за участі представника позивача Блізнєцова Є.А.
за участі представника відповідача адвоката Ткачук-Коваленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОПЕД» до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" (адреса реєстрації: 36038, Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, 80) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (адреса реєстрації: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.09.2022 року на перехресті вулиць Одеська - Сумгаїтська в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . В результаті зіткнення транспортний засіб CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_2 здійснив наїзд на стоячий автомобіль TOYONA AVENSIS д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , транспортний засіб ВАЗ-210700, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 та транспортний засіб PEUGEOT 208, д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_6 .
Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2023 року у справі № 712/7934/22 ОСОБА_3 порушила вимоги п. 2.3б, п. 16.11 ПДР України та її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.11.2023 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.
В подальшому, постановою Черкаського апеляційного суду від 19.01.2024 року постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.11.2023 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито на підставі ст. 38 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Позивач вважає, що в ДТП наявна обопільна вина обох учасників ДТП ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а саме у відсотковому відношенню ступінь вини ОСОБА_3 складає 70% (порушення 2 пунктів ПДР України: 2.3б та 16.11), та вина ОСОБА_2 становить 30% (порушення п. 12.4 ПДР України).
Відповідальність водіяCHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№ 209441511 в ПрАТ «УПСК».
Відповідно до висновку № 030/2023 від 13.06.2023 року, за результатами автотоварознавчого експертного дослідження, вартість матеріальних збитків, заподіяних при ДТП 27.09.2022 р. власнику автомобіляRENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням втрати товарної вартості складає 379 259,88 грн. В тому числі втрата товарної ВТВ складає 17 337,27 грн.
В ході досудового врегулювання справи ПрАТ «УПСК» сплатило на користь ТОВ «ОРТОПЕД» страхове відшкодування в розмірі 127 400 грн. (з вирахуванням франшизи 2 600 грн.).
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням становить: (379 259,88-30%) - 127 400 грн = 138 081,92 грн. матеріальний збиток, який має бути відшкодований за рахунок ОСОБА_3 .
Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ОРТОПЕД» різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 138 081, 92 грн., судовий збір в сумі 3 028 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.07.2024 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.02.2025 року призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.04.2025 року провадження у справі відновлено.
04.11.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ткачук - Коваленко О.В. надав до суду відзив в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що після ознайомлення з висновком № 030/2023 від 13.06.2013 року неможливо об'єктивно погодитись з обрахованою сумою збитку. Вважає, що для встановлення реального розміру матеріального збитку завданого позивачу необхідно призначити судову автотоварознавчу експертизу.
12.11.2024 року представник позивача ТОВ «ОРТОПЕД» Блізнєцов Є.А. скерував до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що ОСОБА_1 була присутня під час експертного огляду автомобіля, що належить позивачу ТОВ «ОРТОПЕД». В протоколі огляду ТЗ вона самостійно поставила власний підпис, чим засвідчила, що протокол огляду складено на підставі зовнішнього огляду, з протоколом ознайомлена пошкодження записані вірно. Тому будь-які заперечення щодо переліку пошкоджень не заслуговують на увагу.
26.09.2025 року представник позивача ТОВ «ОРТОПЕД» Блізнєцов Є.А. надав суду додаткові пояснення, зазначає, шо за ухвалою суду в даній справі судовим експертом Старинцем М.В. було складено висновок експерта № 28 від 11.04.2025 року. Експертом встановлено, що об'єкт дослідження автомобіль RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_1 при перевірці на сайті за посилання на ст. 7 експертизи, було ввезено на митну територію України 08.12.2020 року, як вантажний автомобіль призначений для перевезення вантажів. Тип - вантажний фургон. Також встановлено, що станом на дату оцінки автомобіль відповідає типу - легковий. У зв'язку із цим, показник Ез (коефіцієнт фізичного зносу) та ВТВ (втрата товарної вартості) визначається як для вантажного КТЗ.
Згідно з пунктом 4.4.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ (затверджена Наказом Мін'юст від 24.11.2003 року № 142/5/2092), джерела інформації повинні бути актуальними, тобто відповідати даті оцінки.
Перед експертом ОСОБА_8 судом були порушені запитання до вирішення із приміткою "за цінами станом на дату ДТП - 27.09.2022 року", тобто чітко встановлено дата оцінки. Той факт, що автомобіль RENAULT KANGOO д.н.з. НОМЕР_1 на момент його завезення до України відповідав типу - вантажний фургон сторонами не заперечується. Беззаперечним є й той факт, що на дату оцінки цей автомобіль відповідав типу легковий В. Переобладнання автомобіля було офіційне, відомості про яке внесено до свідоцтва про реєстрацію ТЗ. Методика не передбачає можливості виконання розрахунків для одного й того ж автомобіля з урахуванням цін на складові, роботи та матеріали при врахуванні цін як для різних типів КТЗ одночасно. Огляд КТЗ й визначений Методикою саме для того, щоб після встановлення типу КТЗ, експерт обирав ціни при складанні калькуляції саме ті, які й відповідають такому типу КТЗ, марці та моделі автомобіля. Вважає, що експертом ОСОБА_8 було всупереч Методиці безпідставно розраховано показник Ез та ВТВ, як для автомобіля вантажного, так як на дату оцінки, цей автомобіль був типу - легковий. Аналогічне й стосується цін обраних експертом при визначенні ринкової вартості КТЗ та вартості робіт, необхідних для усунення пошкоджень. В судовому засіданні, інший судовий експерт повідомив суду, що базис часу 1 година робіт для легкового автомобіля становить 450 грн., в той час, як для вантажних 968, 49 грн. У власній ремонтній калькуляції, експерт застосував суму меншою 450 грн. Невірність висновків експерта ОСОБА_8 вбачаються при визначені ринкової вартості КТЗ на момент настання ДТП, експерт використовуючи програмне забезпечення "Автобюлетень" обирає автомобіль вантажний, тобто такий, який не відповідає типу КТЗ на дату оцінки. Як наслідок ринкова вартість занижена експертом з 408 622, 51 грн. до 329 436, 00 грн. Незаконне вибіркове обрання судовим експертом Старинцем М.В. наданих йому вихідних даних призвело не тільки до порушення вказаних вище норм, а й до необґрунтованих висновків у експертизі. Судовий висновок експерта № 28 від 11.04.2025 року - не є належним та допустимим доказом.
Представник позивача ТОВ «ОРТОПЕД» Блізнєцов Є.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Ткачук-Коваленко О.В. та відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позові вимоги позивача визнали частково в межах висновку судової експертизи, яка була призначена судом судовому експерту Старинець М.В.
Представник третьої особи ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засіданя не з'явився, заяв та клопотань до суду не направляв, хоч належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку експертів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Вирішуючи позовну вимогу щодо відшкодування матеріальної шкоди, суд приходить до наступного.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частини друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальним ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (підпункти 1.4, 1.7 статті 1 цього Закону).
У абзаці першому підпункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі №441/756/18.
У cудовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 27.09.2022 року о 08 год. 10 хв. в м. Черкаси, на перехресті вул. Одеська- вул. Сумгаїтська, керуючи автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_9 ), виїжджаючи на перехрестя, не виконала вимогу дорожнього знаку 2.2 та здійснила зіткнення з автомобілем Renault Kango д.н.з. НОМЕР_1 (власник ТОВ «Ортопед») під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Сумгаїтська, внаслідок зіткнення автомобіль Chevrolet Aveo здійснив наїзд на автомобіль Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_3 (власник ОСОБА_4 ) водій ОСОБА_4 , що стоїть, після чого автомобіль Chevrolet Aveo здійснив наїзд на автомобіль Ваз-210700 д.н.з. НОМЕР_4 (власник ОСОБА_10 ) водій ОСОБА_5 , після чого деталі від автомобіля Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 влучили в автомобіль Peugeot 208 д.н.з. НОМЕР_5 (власник ОСОБА_11 ) водій ОСОБА_6 , чим порушила вимоги п.2.3б, п.16.11 ПДР України. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2023 року у справі № 712/7934/22 ОСОБА_7 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного правопорушення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.11.2023 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.
В подальшому постановою Черкаського апеляційного суду від 19.01.2024 року постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.11.2023 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі ст. 38 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин суд вважає доведеним наявність вини відповідача ОСОБА_7 та водія ОСОБА_2 у виникненні вказаної вище ДТП.
Позивач вважає, що у ДТП, яке відбулось наявна обопільна вина водіїв ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а саме у відсотковому відношенню ступінь вини ОСОБА_3 складає 70% (порушення 2 пунктів ПДР України: 2.3б та 16.11), та вина ОСОБА_2 становить 30% (порушення п. 12.4 ПДР України).
Відповідальність водіяCHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№ 209441511 в ПрАТ «УПСК».
Відповідно до висновку № 030/2023 від 13.06.2023 року, за результатами автотоварознавчого експертного дослідження, вартість матеріальних збитків, заподіяних при ДТП 27.09.2022 р. власнику автомобіляRENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням втрати товарної вартості складає 379 259,88 грн. В тому числі втрата товарної ВТВ складає 17 337,27 грн.
В ході досудового врегулювання справи ПрАТ «УПСК» сплатила на користь ТОВ «ОРТОПЕД» страхове відшкодування в розмірі 127 400 грн. (з вирахуванням франшизи 2 600 грн.).
Відтак позивач просив стягнути із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 138 081,92 грн .
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає за правильне прийти до рішення про часткове задоволення позову.
Визначаючи ступінь вини кожного з учасників ДТП, суд вважає, що така частка вини становить 50% на 50% враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 не дотрималася вимог п.2.2. ПДР, виїзджаючи на перехрестя вул. Одеська-Сумгаїтська, а водій ОСОБА_2 порушив правила п.12.4 ПДР, рухався по головній дорозі зі значним перевищенням швидкості.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.
Що стосується заперечень представника позивача щодо висновку наданим експертом Старинцем М.В. де він зазначає, що всупереч Методиці безпідставно розраховано показник Ез та ВТВ, як для автомобіля вантажного, так як на дату оцінки, цей автомобіль був типу - легковий. Аналогічне й стосується цін обраних експертом при визначенні ринкової вартості КТЗ та вартості робіт, необхідних для усунення пошкоджень, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на замовлення ТОВ «Ортопед» було здійснено автотоварознавче дослідження судовим експертом Кипою С.М. та за результатами складено висновок №030/2023 від 13.06.2023 року, відповідно до якого вартість матеріальних збитків, заподіяних при ДТП 27.09.2022 р. власнику автомобіля RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням втрати товарної вартості, складає 379 259,88 грн. В тому числі втрата товарної ВТВ складає 17 337,27 грн.
Відповідач не погоджуючись із вказаним висновком судового експерта заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, яке було задоволено.
На виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.02.2025 року, судовим експертом Старинець М.В. було здійснено автотоварознавче дослідження та за результатами складено висновок №28 від 11.04.2025 року відповідно до якого вартість матеріального збитку (сума вартості відновлювального ремонт з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ), завдана власнику транспортного засобу автомобіля RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП 27.09.2022 року, станом на дату ДТП, складає: 169 538,70 грн. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП 27.09.2022 року, не перевищує його ринкову вартість на момент ДТП, тому розрахунок вартості транспортного засобу у пошкодженому стані на дату ДТП не проводився.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У відповідності до ст. 36.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Згідно ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
В судовому засіданні були допитані експерти ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , які здійснювали автотоварознавче дослідження автомобіля RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 та за його результатами складали висновки.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_12 пояснив, що він особисто оглядав пошкоджений автомобіль RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 та ним було проведено експертне дослідження на дату проведення огляду автомобіля, а не на дату ДТП. Фізичний знос автомобіля ним був зазначений '0', як для пасажирського автомобіля , а не як вантажний автомобіль, постільки автомобіль був переобладнаний на легковий. На момент огляду автомобіль є легковим, тому і процент фізичного зносу не зазначений.
Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що він проводив експертизу по ухвалі суду і ним, відповідно до методики проведення експертиз, вартість матеріального збитку автомобіля визначався як автомобіль переобладнаний, тому застосовано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, який 2016 року виготовлення.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом МЮУ 24.11.2003 року та зареєстрована за № 1074/8395, пунктом 6.2. визначено, що тип, модель КТЗ визначаються за міжнародним кодом виробника КТЗ, за описовою частиною VIN-коду (позиції з першої до дев'ятої) та за реєстраційними документами. Сукупність знаків з першої до дев'ятої позиції VIN-коду визначає марку і модель КТЗ.
- Позначення, які виконуються на панелях кузовів КТЗ на прикріплених до них елементах, означають їхні моделі і модифікації та мають вид символів "XL", "GL", "SL" "SRDT" тощо і можуть сприяти ідентифікації КТЗ, але не є визначальними з огляду на можливість їхньої заміни.
6.3. Визначення року виготовлення КТЗ здійснюється на підставі даних його виробника, які зазначаються у VIN-коді.
6.3.1. При визначенні року виготовлення КТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники КТЗ зазначають у VIN-коді календарний або модельний рік виготовлення КТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.
6.3.2. Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною VIN-коду (останні 8 знаків VIN-коду за даними виробника дозволяють встановити дату виготовлення КТЗ).
6.3.3. За рік виготовлення КТЗ приймається календарна дата його виготовлення з обов'язковим зазначенням при цьому дня та місяця цього року.
Таким чином, суд бере до уваги саме висновок судового експерта Старинця М.В., постільки ним визначено рік виготовлення автомобіля 2016 та визначено, що автомолбіль RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 був ввезений на митну територію України 08.12.2020 року, як вантажний автомобіль призначений для перевезення вантажів. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобі НОМЕР_6 наявний запис, що автомобіль переобладнано з вантажного на пасажирський.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № 28 від 11.04.2025 року, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу завдана власнику транспортного засобу автомобіля RENAULT KANGO, д.н.з. НОМЕР_1 становить 169 538,70 грн, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування, в розмірі, яке розраховується наступним чином:
1) 169 538,70 - 127 400 = 42 138,70 грн.
2) 42 138,70 / 2 кількість винних осіб = 21 069,35 грн.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково. З відповідачки на користь позивача підлягає сума збитку 21 069,35 грн.
Питання про судові витрати по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача 462,03 грн, пропорційно задоволеним вимогам позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" (адреса реєстрації: 36038, Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, 80, ЄДРПОУ 43472678) в рахунок відшкодування матеріальних збитків в сумі 21 069,35 грн. та судові витрати в розмірі 462,03 грн., а всього 21 531,38 грн.
В іншій частині позову позивачу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: В.Д. Пироженко
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" (адреса реєстрації: 36038, Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, 80 ЄДРПОУ 43472678).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_7 ).
Третя особа: ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (адреса реєстрації: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40).
Повний текст рішення проголошено 03.10.2025