Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6591/25
Номер провадження2/711/3006/25
03 жовтня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Кобилки Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
18 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 42 934,75 грн та судові витрати (вхідний №28927/25, а.с.2-5).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 01.06.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4475772 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (далі - Договір позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі: 33,46% - базова процентна ставка за перший день користування позикою, 2,5 % / день - базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики.
Відповідно до п.20 Договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Також позивач у позові зазначає, що підписанням Договору позики відповідач підтвердив факт ознайомлення на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що вбачається зі змісту п.п 5.1 п. 5 Договору позики.
Крім того, відповідач погодився, що до моменту підписання Договору позики він вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі (п.п.5.3 п.5 Договору позики).
Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за Договором позики до відповідача, то ТОВ «ФК «ЄАПБ» як позивач обгрунтовує це тим, що 14.06.2021 було укладено договір факторингу №14/06/21 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило за плату на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, що вказані у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №20 від 20.03.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 42 934,75 грн, з яких: 9950 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 32 984,75 грн - сума заборгованості за відсотками.
Водночас позивач у позові зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
З огляду на викладене ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором позики в розмірі 42 934,75 грн, з яких: 9950 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 32 984,75 грн - сума заборгованості за відсотками, та судові витрати.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 11 год 30 хв 03 жовтня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.39-40).
Представник позивача Москаленко М.С. у судове засідання не з'явилася, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і ОСОБА_2 як його представника, що були отримані цими учасниками справи 03.09.2025 о 08 год 12 хв 44 сек (а.с.43 зворот, 44 зворот). Водночас представник позивача за довіреністю Москаленко М.С., у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, висловила прохання до суду здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача і, у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 03 жовтня 2025 року о 11 год 30 хв не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку з цим 03 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 01.06.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4475772 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (далі - Договір позики).
Пунктом 1 Договору позики передбачено, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
У підпунктах 2.1-2.4 п. 2 Договору позики сторони обумовили параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума позики становила 10000,00 грн; строк позики (строк договору) - 30 днів; базова процентна ставка за перший день користування позикою - 33,46 %; базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 2,50%/день (фіксована); дата надання позики - 01.06.2023; дата повернення позики (останній день) - 01.07.2023; знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,7%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3349,13%; орієнтовна загальна вартість позики - 13375,00 грн.
Крім того, з п.4 Договору позики судом встановлено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Пунктом 6 Договору позики передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде нараховуватись за ставкою 2,5%, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами.
Також зі змісту п.20 Договору позики суд встановив, що цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Із п.28 Договору позики суд встановив, що у розділі «Позичальник», після реквізитів відповідача, міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: aKmPHt98v4 (а.с.6-8).
Із Додатку №1 до Договору позики «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит» суд встановив, що датою видачі кредиту/датою платежу є відповідно 01.06.2023 та 01.07.2023; чиста сума кредиту становить 10000 грн; проценти за користування кредитом - 3375 грн; реальна річна процентна ставка - 3340,13%; загальна вартість кредиту - 13375 грн. У розділі «Позичальник» означеного письмового доказу суд встановив, що після реквізитів відповідача, міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: aKmPHt98v4 (а.с.8 зворот).
Також суд встановив, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1БАНК») за плату, а ТОВ «1БАНК» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п.1.1 розділу 1 Договору позики) (а.с.9-11).
Відповідно до умов Додаткової угоди №21 від 20.03.2024 до Договору факторингу судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, перелік яких міститься у Реєстрі боржників №20 (а.с.14).
20 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» як фактором та ТОВ «1БАНК» як клієнтом підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с.15).
Факт оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №21 від 20.03.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 судом встановлено на підставі безпосередньо дослідженої платіжної інструкції №21043 від 26.03.2024, зі змісту якої суд встановив, що означеного дня ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «1БАНК» грошові кошти в сумі 2 198 520,05 грн (а.с.16).
Крім того, з витягу з Реєстру боржників №20 до Договору факторингу суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №4475772 від 01.06.2023 в сумі 42 934,75 грн, з яких: 9950 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 32 984,75 грн - сума заборгованості за відсотками. Водночас із означеного засобу доказування суд встановив, що сума заборгованості за відсотками первинним позикодавцем нараховано позичальнику ОСОБА_1 з призми прострочення виконання грошового зобов'язання в кількості 263 дні (а.с.17).
Згідно розрахунку заборгованості, що підготовлений позивачем, суд встановив, що, станом на 20.03.2024, сукупна заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору позики становить 42 934,75 грн, з яких: 9950 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 32 984,75 грн - сума заборгованості за відсотками. Водночас із цього письмового доказу суд встановив, що позивачем проценти за користування позикою в розмірі 32 984,75 грн були нараховані відповідачу станом на 20.03.2024 і їх розмір є незмінним станом на день подачі позову (а.с.18).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 27.12.2007 № 8462, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зареєстровано як фінансову установу та на підставі додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №183 серії ФК, що видане 28.02.2012, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» має право здійснювати фінансові послуги без отримання ліцензії, а саме: факторинг (а.с.20, 20 зворот).
Відповідно до розпорядження Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №691 від 23.03.2017 «Про видачу товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу (а.с.21).
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за Договором позики на підставі Договору факторингу у взаємозв'язку з Додатковою угодою №21 від 20.03.2024 до Договору факторингу.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Договору позики, суд встановив, що його сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: aKmPHt98v4.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у позику від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів в сумі 10000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Договору позики в строки, передбачені цим правочином.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми позики за Договором позики як первинному кредитодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і його правонаступнику у спірних правовідносинах ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», тому суд, керуючись положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 9950 грн в рахунок погашення основної суми боргу підлягає задоволенню.
Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 32 984,75 грн, то суд зазначає про таке.
У підпунктах 2.1-2.4 п. 2 Договору позики сторони обумовили параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума позики становила 10000,00 грн; строк позики (строк договору) - 30 днів; базова процентна ставка за перший день користування позикою - 33,46 %; базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 2,50%/день (фіксована); дата надання позики - 01.06.2023; дата повернення позики (останній день) - 01.07.2023; знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,7%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3349,13%; орієнтовна загальна вартість позики - 13375,00 грн.
Крім того, з п.4 Договору позики судом встановлено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Пунктом 6 Договору позики передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде нараховуватись за ставкою 2,5%, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами.
З аналізу означених умов Договору позики суд зробив висновок, що його сторони дійшли згоди про те, що у період строку позики, проценти за користування сумою позики позикодавцем нараховуються наступним чином: 1) за перший день користування позикою позичальник сплачує позикодавцю проценти в розмірі 33,46%; 2) з другого до тридцятого дня строку позики позичальник сплачує позикодавцю відсотки за користування позикою в розмірі 0,01%/день. У випадку вияву волі позичальника на пролонгацію Договору позики, сторони укладають додаткову угоду, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Так, за період строку позики (з 01.06.2023 до 01.07.2023) розмір відсотків, які мав сплатити позикодавцю відповідач, становить 3375 грн (10000 грн х 0,3346 = 3346 грн - відсотки за користування сумою позики за перший день нею користування (тобто, за 01.06.2023); 10000 грн х 0,0001 = 1,00 грн - відсотки за користування сумою позики, починаючи із 2 до 30 дня включно, тобто за 29 днів; 1 грн х 29 днів = 29 грн (розмір відсотків за користування сумою позики за період з 02.06.2023 до 01.07.2023); 3346 грн + 29 грн = 3375).
Отже, сукупний розмір відсотків, які мав сплатити відповідач як позичальник згідно умов підписаного ним Договору позики складає 3375 грн (3346 грн + 29 грн), що відповідає тому розміру відсотків, розмір яких обумовлений між позичальником ОСОБА_1 та позикодавцем ТОВ «1БАНК» і міститься у Додатку №1 до Договору позики.
Що стосується нарахування відсотків за Договором позики за понадстрокове користування сумою позики, то суд зазначає про таке.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.3 ст.1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку позики (кредиту) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право позикодавця (кредитодавця) нараховувати передбачені договором проценти за договором позики (кредиту) припиняється. Права та інтереси позикодавця (кредитодавця) в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція викладене в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), зазначила наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.
За умовами укладеного сторонами Договору кредиту, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 01.06.2023 надало позичальнику ОСОБА_1 суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану суму позику в повному обсязі 01.07.2023 (п.п.2.4 п.2 Договору позики). Водночас у п. 6 Договору позики передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
Проте позивач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду доказів щодо пролонгації Договору позики в порядку, передбаченому п.6 означеного правочину, тобто шляхом укладення додаткової угоди до Договору позики, що підписана із застосуванням одноразового ідентифікатора, після закінчення строку дії Договору позики, тобто після 01.07.2023.
Таким чином, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» як правонаступник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у спірних правовідносинах, відповідно до ст. 1048 ЦК України, має право на стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за користування сумою позики в межах погодженого сторонами строку позики, тобто у період з 01.06.2023 до 01.07.2023. Після закінчення строку його дії як у первинного позичальника, так і в його правонаступника в спірних правовідносинах, відсутні правові підстави нараховувати проценти за понадстрокове користування сумою позики без укладення додаткової угоди.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за межами строку дії Договору позики, тобто після 01.07.2023, є необґрунтованими.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що розмір відсотків, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача в розмірі 32 984,75 грн, підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 3375 грн.
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Договором позики, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення як основної суми позики, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.
Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви від 27.06.2025 (вих.№007982422), про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із дослідженої платіжної інструкції кредитового переказу коштів №120390 від 24.06.2025 (а.с.1) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн. Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали цивільної справи №711/6591/25 не містять.
З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за Договором позики в загальному розмірі 42934,75 грн, проте судом позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, в розмірі 13 325 грн, що складає 31,04% від ціни позову (13 325 грн / 42 934,75 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у сумі 939,89 грн, тобто 31,04% від розміру сплаченого позивачем судового збору (3028 х 0,3104).
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики підлягають задоволенню частково в розмірі 13 325 грн, з яких: 9950 грн - заборгованість за основною сумою боргу, та 3375 грн - заборгованість за відсотками. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 939,89 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1049, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 4475772 від 01 червня 2023 року в розмірі 13 325 (тринадцять тисяч триста двадцять п'ять) гривень, з яких: 9950 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 3375 (три тисячі триста сімдесят п'ять) гривень - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 89 (вісімдесят дев'ять) копійок судового збору.
У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 03 жовтня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко