Справа № 544/2159/25
пров. № 1-кп/544/210/2025
Номер рядка звіту 387
іменем України
03 жовтня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170010001579 від 18.12.2024, за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця, неодруженого, утриманців не має, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
ОСОБА_4 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконного ухилитися від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та 16.10.2024 року, не пізніше 14:30 год., самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та у подальшому у невстановленому слідством місці, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
09.01.2025 солдат ОСОБА_4 самостійно та добровільно повернувся до військової частини, у зв'язку з чим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.01.2025 за №12 останній з 09.01.2025 вважається таким, що не перебуває як самовільно залишивший військову частину НОМЕР_1 і є зарахованим на всі види забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , чим було припинено вчинення кримінального правопорушення.
У подальшому, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконного ухилитися від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та 18.01.2025 року без поважних причин, не з'явився вчасно з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та у подальшому у невстановленому слідством місці, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
27.01.2025 солдат ОСОБА_4 самостійно та добровільно повернувся до військової частини, у зв'язку з чим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.01.2025 за №29 останній з 27.01.2025 вважається таким, що не перебуває як самовільно залишивший військову частину НОМЕР_1 і є зарахованим на всі види забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , чим було припинено вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. І, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконного ухилитися від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та 17.02.2025 року, повторно не з'явився вчасно з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та у подальшому у невстановленому слідством місці, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
01.08.2025 солдат ОСОБА_4 добровільно прибув до слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві, тобто до правоохоронного органу, де повідомив про себе і вчинений ним злочин, чим було припинено вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 у періоди з 16.10.2024 по 09.01.2025, з 18.01.2025 по 27.01.2025 та з 17.02.2025 по 01.08.2025 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив всі обставини скоєного ним правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому. Пояснив суду, що має захворювання на ВІЛ-інфекцію, ампутацію пальця лівої ноги, у зв'язку з чим під час проходження служби знаходився на лікуванні у госпіталі, але після закінчення лікування до місця служби не повертався та займався особистими справами. 01.08.2024 він добровільно прибув до слідчого ДБР та повідомив про вчинений ним злочин.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, приходить до висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ч.5 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем та нез'явлення його вчасно до військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покаранняобвинуваченого, судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення обвинуваченого до вчиненого, який свою вину визнав, у скоєному розкаявся, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, стан його здоров'я (наявність хронічних захворювань), посередньо характеризується за місцем служби, раніше не судимий.
За сукупності наведених вище обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 мінімальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.5 ст.407 КК України.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації таке покарання буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.
. З метою забезпечення виконання вироку, уникнення ризиків щодо ухилення від виконання вироку суду та продовження злочинної діяльності суд уважає за необхідне запобіжний захід ОСОБА_4 , застосований до нього на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 01.08.2025, до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Керуючись ст.349,368,370,374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити покарання за даним законом у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Зарахувати ОСОБА_4 до строку відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення з 01.08.2025.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 01.08.2025.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, застосований до ОСОБА_4 , залишити без змін - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1