Справа № 553/3985/25
Провадження № 1-кп/553/743/2025
Іменем України
26.09.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
представника потерпілого Комунального підприємства "3-я міська клінінча лікарня Полтавської міської ради" за дорученням - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого Комунального підприємства "3-я міська клінінча лікарня Полтавської міської ради" - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 72025171000000032 від 16.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, -
19 вересня 2025 року у провадження Подільського районного суду міста Полтави з Полтавської обласної прокуратури надійшло кримінальне провадження № 72025171000000032 від 16.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 год 00 хв по 06 год. 00 хв строком на 2 місяці, з покладенням наступних обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі Полтавської області; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з обвинуваченою ОСОБА_8 , представником потерпілої юридичної особи, та свідками у кримінальному провадженні, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування; здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, в обгрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось наступне.
Обвинувачена ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні протиправних дій, які виразились у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та видачі службовою особою завідомо неравдивих офіційних документв, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України. Обвинувачена ОСОБА_6 обвинувачується у розтраті та заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Прокурором вказувалось про те, що причетність ОСОБА_6 до скоєння вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, що скеровано до суду разом з обвинувальним актом, зокрема заявою голови комісії по реорганізації КП "3-я МКП ПМР" ОСОБА_10 , відповідно до змісту якої виявлено факти вчиненого правопорушення службовими особами КП "3-я МКП ПМР"; протоколами допиту свідків та представника потерпілої юридичної особи: висновками експертів за результатами проведення судових - економічних та почеркознавчих експертиз; інформацією, здобутою органом досудового розслідування в порядку ст. 93 КПК УКраїни, а також в порядку глави 15 КПК України; речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, що містять докази причетності ОСОБА_6 до вчинення даного кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07.08.2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22 год до 06 год, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування до 03.10.2025 року, з покладенням наступних обов'язків, визначених ч.4 ст. 194 КПК України: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурором у клопотанні вказувалось про те, що наразі підстав для зміни застованого стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який, не вбачається, оскільки, відповідно до п. 1,2,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, існують наступні ризики:
1) обвинувачена ОСОБА_6 може переховуватися від суду, оскільки вчинила особливо тяжкий злочин, та свідомо розуміє, що їй загрожує покарання у вигляді реального позбавлення волі від 7 до 12 років;
2) обвинувачена ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки наразі продовжується досудове розслідування кримінального провадження № 12024170460000334 від 12.06.2024 року, з якого виділені матеріали даного провадження, та у ньому вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження оригіналів документів, на підставі яких виплачувалися доплати ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , та відповідно заходи спрямовані на доведення відсутності існування таких документів;
3) обвинувачена ОСОБА_6 може незаконно вплинути на учасників кримінального провадження, зокрема обвинувачену ОСОБА_8 , а також свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки частина з них є її колишніми колегами за місцем роботи, а працівники бухгалтерії перебували в її безпосередньому підпорядкуванні, та їй достеменно відомо їх анкетні дані та місця проживання. Більше того, обвинувачена ОСОБА_6 спілкується з ключовими свідками у даному кимінальному провадженні, у зв'язку з чим може особисто або опосередеовано негативно впливати на хід судового розгляду, зокрема щодо зміни їх показів, наданих під час досудового розслідування;
4) обвинувачена ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, під час досудового розслідування, на наступний день після вручення їй підозри, усвідомлюючи, що санкція ст. 191 КК України передбачає конфіскацію майна, нею було здійснено перереєстрацію власного майна, зокрема квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; земельних ділянок з кадастровими номерами 5320482600:00:002:0043 та 5320482600:00:002:0047.
Прокурором у клопотанні вказувалось про те, що інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченої ОСОБА_6 , а саме:
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, тяжкість та спосіб вчиненого діяння, такий запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення нею виконання процесуальних обов'язків;
- неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки обгрунтовується тим, що на адресу органу досудового розслідування, а також до прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які виявили бажання поручитися за обвинувачену, що свідчить на думку прокурора про її особистість та те, що ніхто не наважується поручитися за неї. До того ж особиста порука жодним чином не забезпечить виконання обов'язкі , покладених на ОСОБА_6 кримінальним процесуальним законом.
На думку сторони обвинувачення, у разі застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не можливо буде запобігти вищевказаним ризикам та дасть їй можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Прокурором вказувалось про те, що не застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, що підтверджують такі обставини, як тяжкість вчинених обвинуваченою діянь, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правпорушенням та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України. За таких обставин, на думку прокурора, є всі підстави вважати, що продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_6 відповідно до ст. 177 КПК України, досягне своєї мети по забезпеченню виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на учасників провадження (обвинувачену, свідків, представника потерпілих) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурором вказувалось про те, що існують реальні ризики того, що обвинувачена ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені нею кримінальні правопорушення, на що вказує її обізнаність про покарання, яке їй загрожує і вказує на те, що вона може свідомо з цього приводу уникати відповідальності за скоєні нею кримінальні правопорушення; незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на її користь, що унеможливить якісне проведення судового розгляду, оскільки їй відоме їхнє проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Поряд з цим, прокурором вказувалось про те, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, не зникли, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне запобігти вищевказаним ризикам та може негативно впливати на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Зважаючи на наведені вище обставини, прокурор прохав продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно обвинуваченої ОСОБА_6 з покладенням ряду процесуальних обов'язків визначених під час обрання даного виду запобіжного заходу у відповідності до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року.
Також прокурором було внесено клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням ряду процесуальних обов'язків, строком на 2 місяці, з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК УКраїни, а саме: прибувати до прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі Полтавської області; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з обвинуваченою ОСОБА_6 , представником потерпілої юридичної особи, та свідками у кримінальному провадженні, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування; здати на зберігання до Київського відділу м. Полтави ДМС України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обгрунтування клопотання прокурором вказувалось про те, що обвинувачена ОСОБА_8 обвинувачується у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.
Поряд з цим, обвинувачена ОСОБА_8 обвинувачується у пособництві в розтраті та заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Полтави від 10.09.2025 року відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло за адреою: АДРЕСА_2 , з 22 год 00 хв до 06 год. 00 хв до 10.11.2025 року, але не довше строку досудового розслідування, з покладенням наступних обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі Полтавської області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, коли яких буде письмово повідомлено стороною обвинувачення (слідчим, детективом, прокурором) підозрюваній ОСОБА_8 ; здати на зберігання до Київського відділу м. Полтави ДМС України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обгрунтування клопотання прокурором вказувалось про те, що наразі підстави для зміни застосованого стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який, не вбачається, оскільки відовідно до п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України існують наступні ризики: обвинувачена ОСОБА_8 може переховуватися від суду оскільки вчинила особливо тяжкий злочин та свідомо розуміє, що їй загрожує покарання у вигляді реального позбавлення волі від 7 до 12 років; обвинувачена ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки наразі продовжується досудове розслідування кримінального провадження № 12024170460000334 від 12.06.2024 року, з якого виділені матеріали даного провадженння, та у ньому вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження оригіналів документів, на підставі яких виплачувалися доплати ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , та відповідно заходи спрямовані на доведення відсутності існування таких документів. В свою чергу, під час досудового розслідування ОСОБА_8 здійснювалися спроби переховування майна, що має значення для досудового розслідування, оскільки в ході проведення обшуку за адресою місця проживання доньки ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено: тарифікаційні списки, чорнові записи, відомості про рахунки та інші предмети, речі та документи, які мають значення для досудового розслідування; обвинувачена ОСОБА_8 може незаконно вплинути на учасників кримінального провадження, зокрема обвинувачену ОСОБА_6 , а також свідків згідно з реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки частина з них є її колишніми колегами за місцем роботи, а працівники бухгалтерії перебували в її підпорядкуванні, та їй достеменно відомо їх анкетні дані та місця проживання. Більше того, ОСОБА_8 спілкується з ключовими свідками у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим може особисто або опосередковано негативно впливати на хід судового розгляду, зокрема щодо зміни їх показів, наданих під час досудового розслідування; обвинувачена ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, під час досудового розслідування, усвідомлюючи, що санкцією ст. 191 КК України передбачено конфіскацію майна, нею було здійснено перереєстрацію частини власного майна. Зокрема, після реєстрації вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 , 04.03.2025 року було здійснено відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та земельну ділянку кадастровий номер 5325786001:01:001:2140.
Прокурором вказувалось про те, що інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченої ОСОБА_8 з наступних причин:
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливоої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, тяжкість та спосіб вчиненого діяння, такий запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення нею виконання процесуальних обов'язків;
- неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки обгрунтовується тим, що на адресу органу досудового розслідування, а також до прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які виявили бажання поручитися за обвинувачену, що свідчить про її особистість та те, що ніхто не наважується поручитися за неї. До того ж особиста порука жодним чином не забезпечить виконання обов'язків, покладених на ОСОБА_8 кримінальним процесуальним законом.
Таким чином, у разі застосування до обвинуваченої ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, не можливо запобігти вищевказаним ризикам та дає їй можливість негативно вплинути на повне та всебічне встанолення об'єктивної істини у кримінаьному провадженні.
Прокурором вказувалось про те, що не застосування до обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, що підтверджують такі обставини як : тяжкість вчинених обвинуваченою діянь, одне з яких відповідно до ст. 12 КК УКраїни є особливо тяжким кримінальним правопорушенням та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
На думку прокурора за таких обставин, є всі підстави вважати, що продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_8 відповідно до ст. 177 КПК України, досягне своєї мети по забезпеченню виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам, переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на учасників провадження (підозрювану, свідків, представника потерпілих), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зважаючи на наведені вище обставини прокурор прохав продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно обвинуваченої ОСОБА_8 ..
В судовому засіданні представники потерпілого Комунального підприємства "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу відносно обвинувчачених ОСОБА_12 , ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 щодо виду запобіжного заходу заявленого прокурором - у вигляді домашнього арешту у нічний час доби не заперечував при цьому, не погоджувався з рядом обов'язків зазначених прокурором у клопотанні, оскільки вони є такими, що не відповідають ухвалі слідчого судді Шевченківского районного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року, які встановлені при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченої та є незмінними. Сторона захисту не заперечувала проти даного клопотання після внесення прокурором в судовому засіданні уточнень щодо переліку обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України у відповідності до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року.
Щодо клопотання прокурора відносно обвинуваченої ОСОБА_8 - підтримав думку захисника та обвинуваченої.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби в період часу з 22 год до 06 год з покладенням на обвинувачену ряду процесуальних обов'язків. При цьому, захисником обвинуваченої вказувалось про те, що ОСОБА_8 не має будь-якого наміру переховуватися від суду, вона позбавлена можливості знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази були вилучені. При цьому, останній звертав увагу суду на те, що його підзахисна ОСОБА_8 не має потреби незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, так як під час досудового розслідування було допитано зазначених осіб, у обвинуваченої відсутня необхідність перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та вона не має наміру вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, захисник заперечував щодо встановленню відносно ОСОБА_8 обов'язку щодо заборони їй спілкуватися з обвинуваченою ОСОБА_6 , посилаючись на те, що позиція обох обвинувачених є спільною іх захист їхніх інтересів здійснюється захисниками одного і того ж адвокатського об'єднання, що в свою чергу суперечить належному та повноцінному використанню ОСОБА_8 свого права на захист.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 вказував про те, що обвинувачена ОСОБА_8 не має наміру ухилятися від явки до суду, тому прохав суд врахувати дані обставини, як об'єктивні та реальні.
Щодо клопотань прокурора відносно обвинуваченої ОСОБА_6 останній не заперечував.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримали своїх захисників.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, з урахуванням уточнень зазначених в судовому засіданні відносно обвинуваченої ОСОБА_6 підлягає до задоволення, а клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно обвинуваченої ОСОБА_8 пісдлягає до часткового задоволення з урахуванням заперечень сторони захисту, з наступних підстав.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням обов'язків, підлягає до задоволення за наступних обставин.
У відповідності до ч.7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Так, згідно ухвали слідчого судді Шевченківського райнного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22 год до 06 год, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування до 03.10.2025 року, з покладенням наступних обов'язків, визначених ч.4 ст. 194 КПК України: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів ч.3 ст. 315 КПК України, суд приходить до висновку про законність та процесуальну доцільність клопотання прокурора щодо необхідності відносно обвинуваченої ОСОБА_6 саме обрання запобіжного заходу, визначеного прокурором, такого як домашнього арешту у нічний час доби з покладенням на останню обов'язків у відповідності до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року, з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які виразились у розтраті та заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 28 ч.1 ст. 366 КК України
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням ряду процесуальних обов'язків є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням ряду процесуальних обов'язків , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу даного виду запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається, з ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а аткож виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Вказані обставини надають суду підстави стверджувати, що ризики, які існували в даному кримінальному провадженні на час закінчення досудового розслідування не зменшилися та з високою ймовірністю продовжують існувати.
Крім того, суд акцентує свою увагу на тому, що ухвали слідчого судді щодо обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з одночасним покладенням на останню процесуальних обов'язків, а також його продовження, не були оскаржені стороною захисту в апеляційному порядку, що вказує про його визнання як законною та співмірною стороною захисту обвинуваченої ОСОБА_6 впродовж усього строку досудового розслідуваня у даному кримінальному провадженні, та його належність і достатність в контексті забезпечення належної процесуальної поведінки останньої.
Стороною захисту вказані обставини не були спростовані належними і допустимими доказами.
Під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби судом вивчалась можливість застосування відносно останньої більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, підстав та фактичних обставин, які б надавали суду можливості їх застосувати судом не було встановлено, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з цим, суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту на їх користь, а саме: наявність у обвинуваченої ОСОБА_6 постійного місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , наявність сталих соціальних зв'язків, проте в даному конкретному випадку, суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і повного і своєчасного виконання нею процесуальних рішень у справі.
Суд приймає до уваги твердження сторони захисту щодо належного виконання впродовж досудового розслідування обвинуваченою ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, що свідчить про належність обрання відносно останньої виду заходу забезпечення цього ж кримінального провадження.
Поряд з цим, під час розгляду вказаного клопотання прокурора не здобуто судом, а стороною захисту не вказано відомостей, які б безумовно свідчили про існування перешкод для застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням відповідних процесуальних обов'язків та не можливістю виконання ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків в межах строку застосування такого запобіжного заходу за раніше визначеною слідчим суддею адресою.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням обов'язків, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
За таких обставин, суд за обставин наведених у даному рішенні приходить до переконливого висновку про обгрунтованість клопотання прокурора з урахуванням уточнень внесених прокурором у судовому засіданні та обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту саме за адресою: АДРЕСА_1 у нічний час доби з покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора відносно обвинуваченої ОСОБА_8 , саме в частині визначення певних процесуальних обов'язків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_2 у нічний час доби з покладенням відповідних процесуальних обов'язків, з урахуванням саме позиції сторони захисту.
У відповідності до ч.7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені ч.5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Так, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Полтави від 10.09.2025 року відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло за адреою: АДРЕСА_2 , з 22 год 00 хв до 06 год. 00 хв до 10.11.2025 року, але не довше строку досудового розслідування, з покладенням наступних обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі Полтавської області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, коло яких буде письмово повідомлено стороною обвинувачення (слідчим, детективом, прокурором) підозрюваній ОСОБА_8 ; здати на зберігання до Київського відділу м. Полтави ДМС України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказана ухвала слідчого судді набрала законної сили і стороною обвинувачення не була оскаржена.
Судом встановлено, що, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, та у пособництві в розтраті та заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнногго стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням ряду процесуальних обов'язків є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням ряду процесуальних обов'язків , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу даного виду запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається, з ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_8 судом вивчалась можливість застосування відносно останньої більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вказані обставини надають суду підстави стверджувати, що ризики, які існували в даному кримінальному провадженні на час закінчення досудового розслідування не зменшилися та з високою ймовірністю продовжують існувати на даний час.
Крім того, суд акцентує свою увагу на тому, що ухвала слідчого судді щодо обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з одночасним покладенням на останню процесуальних обов'язків, а також його продовження, не були оскаржені стороною обвинувачення в апеляційному порядку, що вказує про його визнання, як законного, обгрунтованого та співмірного виду забезпечення кримінального провадження стороною обвинувачення обвинуваченої ОСОБА_8 впродовж усього строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та його належність і достатність в контексті забезпечення належної процесуальної поведінки останньої.
Разом з цим, стороною захисту вказано, що в ухвалі слідчого судді не вказано конкретних осіб обвинувачених, а також свідків, з якими обвинуваченій ОСОБА_8 було б заборонено спілкуватися. При цьому, на даний час, а ні слідчим, а ні прокурором не було в письмовому вигляді повідомлено останню про коло таких осіб, а відтак сторона захисту вважає, що такі обмеження є абстрактиними і порушують право на захист останньої з огляду на те, що позиція обвинувачених в даному кримінальному провадженні є спільною і їх захист здійснюється одним і тим же адвокатським об'єднанням, що свідчить про те, що обмеження у спілкуванні ОСОБА_8 з обвинуваченою ОСОБА_6 покладає на останню додатковий невиправданий тягар.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту на їх користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання нею процесуальних рішень у справі.
Твердження сторони захисту щодо належного виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків свідчить лише про правильність обрання відносно останньої виду заходу забезпечення даного кримінального провадження.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням обов'язків та його продовженні, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Поряд з цим, в клопотанні прокурором не зазначено повного обсягу процесуальних обов'язків відносно ОСОБА_8 встановлених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 10.09.2025 року, яка набрала законної сили та не була оскаржена в апеляційному порядку, що в свою чергу вказує про те, що прокурором в такий спосіб безпідставно та без належних обгрунтувань збільшено встановлений судом обсяг покладених зобов'язань на обвинувачену, що є неприпустимим.
Разом з цим прокурором не обгрунтовано в клопотанні необхідність збільшення обсягу процесуальних обов'язків відносно обвинуваченої ОСОБА_8 , що вказує про його безпідставність в даній частині.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність обрання обвинуваченій ОСОБА_8 на стадії підготовчого провадження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням ряду процесуальних обов'язків з урахуванням висновків суду, викладених у даному процесуальному рішенні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора в частині застосуваня виду запобіжного заходу відносно обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням відповідних процесуальних обов'язків, визначених слідчим суддею у відповідності до обставин встановлених в судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-179, 181,182, 183, 197, 331, 376 КПК України, суд-
Клопотання прокурора, з урахуванням уточнень зазначених в судовому засіданні, про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у рамках кримінального провадження № 72025171000000032 від 16.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22 год до 06 год, за адресою АДРЕСА_1 строком на 60 днів, починаючи з 26 вересня 2025 року по 24 листопада 2025 року, включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожним викликом прокурора, суду;
2) не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провдаженні № 553/3985/25, згідно реєстру Реєстру матеріалів досудового розслідування;
5) здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали 60 днів з 26 вересня 2025 року по 24 листопада 2025 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_6 покладених на неї обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_8 , контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що порушення умов домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у рамках кримінального провадження № 72025171000000032 від 16.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України - задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з забороною їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 60 днів, починаючи з 26 вересня 2025 року по 24 листопада 2025 року, включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_8 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною окремою вимогою суду та прокурора у встановлений у вимозі час;
2) не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 553/3985/25 згідно реєстру Реєстру матеріалів досудового розслідування;
5) здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали 60 днів з 26 вересня 2025 року по 24 листопада 2025 року, включно.
В іншій частині клопотання прокурора - відмовити.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_8 покладених на неї обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_8 контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_8 , що порушення умов домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_8 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченою, особою, яка утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1