справа № 399/834/24
провадження № 2-а/399/6/2025
03 жовтня 2025 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 172/24 від 20.11.2024 р. про накладення адміністративного штрафу,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив постанову №172/24 від 20.11.2024 складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 скасувати.
Обґрунтовані позовні вимоги тим, що він має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . на підставі оскаржуваної постанови він притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за нібито вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. Наводив описово-мотивувальну частину оскаржуваної постанови, вважав останню недійсною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначав, що він переніс інсульт, який протікав разом із COVID-19 Ag, після чого доліковувався у інфекційному відділенні Онуфріївської лікарні. Постійної роботи не має, на даний час знаходиться за доглядом хворого батька, ОСОБА_3 , який тяжко хворіє із лютого 2022, який переніс інсульт та не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Зазначав, що він має тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 від 25.03.2003, яке видавалось військовозобов'язаним, які не проходили військову службу, навчальні збори та не мають військово-облікової спеціальності та непридатні за станом здоров'я. Тимчасове посвідчення виступає як замінник військового квитка для певних категорій осіб, не підлягає заміні на воєнний квиток. Термін його дії не пописаний. Посилаючись на наказ МО №610 від 2017 року зазначав, що раніше видані цієї дати тимчасові посвідчення військовозобов'язаним вважались дійсними, їх строк дії не закінчився та замінювати їх немає потреби. Наводив положення постанови КМУ №560 щодо військово-облікового документу та зазначав, що вважав своє тимчасове посвідчення діючим і у військоматі йому ніхто не пропонував замінити.
Посилався на зміни внесені законом від 09.05.2024 №3696-ІХ щодо доповнення ст. 210 КУпАП приміткою та зазначав, що буквальне тлумачення даної норми звільняє особу від відповідальності за ст. 210, 210-1 за будь-які порушення законодавства про мобілізацію у випадку, якщо стосовно цієї особи існує можливість отримання навіть якоїсь частини персональних даних з інших реєстрів.
У додаткових поясненнях поданих до суду 12.03.2025 (а.с.77-78) позивачем уточнено, що основною причиною несвоєчасного оновлення облікових даних не було умисне ухилення від мобілізації, а складна ситуація у його сім'ї, яка пов'язана із станом здоров'я батька, ОСОБА_3 , а також відсутністю визначеності щодо його подальшого лікування, проживання та догляду. Його батько не хотів переїздити до нього у квартиру, оскільки не хотів обтяжувати його, знаючи, що він і сам нещодавно перехворів. Батько хотів проживати у своїй батьківській хаті або переїхати у будинок інтернат. Ці обставини відволікли його та вплинули на своєчасність з оновленням його облікових даних. Позивач є відповідальним за свого хворого батька і повинен про нього піклуватись, тому в першу чергу йому потрібно було уговорити батька переїхати до нього так як у батьківській хаті відсутні належні умови для проживання (відсутнє газове опалення, не підведена вода до хати, відсутній туалет в хаті), чи погодитися на його переїзд до будинку інтернату.
Зазначав, що про його історію з хворобою, 10.10.2023 інсульт, який протікав разом із Covid-19 Ag, та хворобою його батька знали у ТЦК та СП (спостереження відеокамери та працівників ТЦК), але в останній день путівки 23.08.2024 батько відмовився переїздити у будинок-інтернат. Коли стало холодно батько погодився переїздити до нього в квартиру і позивач одразу розпочав оформляти на себе догляд за батьком, який діє з 01.10.2024-30.09.2025 із відповідними виплатами. Зазначав, що його адреса місця проживання та номер телефону без змін, електронна пошта відсутня.
Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано документи.
Ухвалою суду від 13.03.2025 забезпечено позов.
14.01.2025 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просили відмовити у задоволенні позову. Зазначивши, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. 16.11.2024 під час прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і перевірки облікових документів виявлено порушення військового обліку, а саме не оновлення даних у визначений законом термін. Надалі було виявлено факт того, що станом на 16.11.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не оновив облікові дані у визначений законом спосіб. У зв'язку з чим відносно останнього складено протокол за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Зазначали, що необхідні дані не містяться в жодному реєстрі та мають особливе важливе значення для своєчасного інформування особи щодо необхідності прибуття до РТЦК, встановлення можливості призову особи на військову службу під час мобілізації та надання можливості реалізації права особи на відстрочку. Позивач був попереджений про розгляд справи 20.11.2024 о 10:00 год. Проте, у зазначений час позивач для розгляду не прибув, клопотань про перенесення розгляду справи не заявляв, доказів поважності причин своєї неявки, не надав. Розгляд справи відбувся та відносно позивача винесено постанову №172/24 від 20.11.2024 за ч.3 ст. 210 КУпАП, яка направлена позивачу поштою.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав зазначених у відзиві, надала суду наступні пояснення, а саме, що позивач не оновив військово-облікові дані у відповідності до п.22 постанови №560 від 16.05.2024, тобто у 60 денний строк з 18.08.2024. З'явившись до ІНФОРМАЦІЯ_4 15.11.2024 було встановлено, що позивач не оновив вищевказані дані, має застарілий військово-обліковий документ, який підлягав оновленню. При вчасному оновленні даних позивач мав би новий військовий квиток. Просила у позові відмовити повністю.
Сторони в судове засідання призначене на 11.04.2025 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у поданих заявах просили подальший розгляд справи здійснювати у їх відсутність. Оголошені в судових засіданнях позиції,залишали без змін.
Заслухавши пояснення учасників справи надані в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Із копії оскаржуваної постанови 172/24 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 20.11.2024 (а.с.10) судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в сумі 17000 грн, з тих підстав, що останній у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період 23.10.2024 пройшов ВЛК, з'явився самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_2 так як не має військово-облікового документа, не оновив свої дані згідно з п.22постанови КМУ №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період під час воєнного стану».
Резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через ЦНАП або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У результаті ОСОБА_1 порушив вимоги вищезазначеної постанови, а також вимоги абз.6 ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Судом встановлено, що позивач має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 з 03.03.2006 (а.с.13).
Із тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 25.03.2003 виданого на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 11, 51) судом встановлено, що останній 02.03.2006 прийнятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд враховує положення п.2 постанови КМУ №559 від 16.05.2024.
23.10.2024 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію та відповідно до довідки від 23.10.2024 №201 придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.50).
Позивач з'явився до відповідача на виклик по повістці (а.с.92-93).
З пояснень ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення №172/24 від 15.11.2024 (а.с.45-46) судом встановлено, що ОСОБА_1 пояснив, що не приходив до ТЦК та не оновлював свої дані, оскільки в жовтні 2023 переніс інсульт. Просив суворо не штрафувати так як не працює та здійснює догляд за батьком. Просив розглядати справу без його участі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 10.10.2023-17.10.2023 був госпіталізований до нейрохірургічного відділення з діагнозом ГПМК за ішемічним типом (а.с.15).
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.52) судом встановлено, що батьком позивача є ОСОБА_3 .
Із копій документів наданих позивачем щодо стану здоров'я його батька ОСОБА_3 (а.с.82-91) судом встановлено в сукупності, що останній хворіє та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду вдома.
Із акта проведення обстеження сім'ї №1490 від 24.10.2024 (а.с.123) судом встановлено, що позивач у справі надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_3 , проживають разом за адресою АДРЕСА_2 . Соціальні послуги надаються щоденно, ОСОБА_3 тяжко хворий, щоденно потребує стороннього догляду. Рекомендовано призначити компенсацію ОСОБА_1 за надання соціальних послуг з догляду за ОСОБА_3 на непрофесійній основі.
Із довідки про отримання допомоги від 04.11.2024 №136 (а.с.124, 109-110) судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі праці та соціального захисту Онуфріївської селищної ради, як отримувач компенсаційних виплат та йому з 01.10.2024 по 30.09.2025 призначено допомогу з надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_3 .
Оновлення військово-облікових даних до 16.07.2024 року передбачалося Законом України №3633-IX від 18.05.2024, який встановив обов'язок для військовозобов'язаних уточнити свої дані протягом 60 днів через застосунок «Резерв+», ЦНАП або особисто в ТЦК. За порушення цього обов'язку передбачено адміністративну відповідальність у виді штрафу.
Відповідно до п.22 постанови КМУ від 16.05.2024 №560 резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані були уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.03.2006 прийнятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 , як військовозобов'язаний.
Відповідно, в силу вищезазначених норм законодавства у строк до 16.07.2024 у визначеному порядку позивач не оновив свої військово-облікові дані.
Із матеріалів справи та з пояснень позивача наданих у судовому засіданні встановлено, що причиною зазначеного є стан здоров'я позивача та піклування його про свого тяжко хворого батька, який потребує постійного стороннього догляду. Вказане також підтверджується дослідженими судом матеріалами справи. Судом встановлено, що умислу на порушення вищенаведеного законодавства позивач не мав.
В подальшому, а саме, 23.10.2024 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, та з'явився до відповідача на виклик по повістці, де оновив свої військово-облікові дані та пояснив, що не приходив до ТЦК та не оновлював свої дані, оскільки в жовтні 2023 переніс інсульт. Просив суворо не штрафувати так як не працює та здійснює догляд за батьком.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та досліджені докази суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП. За встановлених судом обставин, висновки уповноваженої особи, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, і вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Проте, на переконання суду, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суб'єктом владних повноважень не з'ясовано та не враховано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме, що на дату розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані, пройшов ВЛК, хворів та здійснював постійний та фактичний догляд за своїм тяжко хворим батьком, а з 01.10.2024 продовжує здійснювати такий догляд з реєстрацією в органі соціального захисту населення з отриманням допомоги в сумі 2120 грн щомісячно, що в сукупності слід вважати пом'якшуючою відповідальність обставиною у розумінні ч. 2 ст.34 КУпАП.
Тому, враховуючи обставини справи, що наведені вище, особу позивача, який усунув порушення до ухвалення оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, самостійно з'явившись до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, відсутність тяжких наслідків, суд дійшов висновку про малозначність скоєного правопорушення.
Згідно з ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
За правилами ч.2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 286 КАСУ, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність змінити оскаржувану постанову у частині накладеного стягнення, а саме, на підставі ст.22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу про скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач заявив вимогу про скасування постанови, а суд дійшов висновку про її зміну та закриття провадження у справі, то суд вважає, що позов задоволено на 50% ((50/100)*100%=50%). Тому, з відповідача підлягає стягненню 605,60 грн сплаченого судового збору за подання позову та його забезпечення. Іншу частину сплаченого судового збору суд покладає на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Змінити постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 172/24 від 20.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у частині накладеного стягнення, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Іншу частину судових витрат щодо сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко