Справа № 396/2100/25
Провадження № 1-кс/396/419/25
03.10.2025 року м. Новоукраїнка
Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоєгорівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючий без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , освіта середньо-спеціальна, солдат-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , утриманців не має, відомості щодо судимостей встановлюються,
по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12025121080000310 від 02.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
Заступник начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_4 03.10.2025 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підозрюваному ОСОБА_5 .
З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Із змісту даного клопотання вбачається, що 29.01.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 29 ОСОБА_5 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 № 32/321/501/13Т, Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» та мобілізаційного плану зараховано з 29.01.2023 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , та посталено на всі види забезпечення, та призначено на посаду солдата-санітара 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, станом на 28.01.2023 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, - та приступив до виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 29 від 29.01.2023 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та поставлено на всі види забезпечення, а також визнано таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
29.01.2023, солдата ОСОБА_5 , на підставі наказу № 29 командира військової частини НОМЕР_2 призначено на посаду солдата-санітару 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти, з 28 січня 2023 року вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до п. п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проходячи військову службу на посаді солдата-санітара 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_5 як військовослужбовець відповідно до ст. ст. 11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов'язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов'язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов'язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно зі ст. ст. 2, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 також був зобов'язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов'язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у відповідності до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 року, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 року, почав діяти воєнний стан в Україні, який неодноразово безперервно продовжувався указами Президента України та діяв до теперішнього часу.
Однак, ОСОБА_5 , 02.10.2025 близько 17 год. 00 хв. більш точного часу досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись діючим військовослужбовцем військової служби за мобілізацією будучи на посаді солдата-санітара 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 у званні солдата перебував в домоволодінні по АДРЕСА_1 разом з своєю співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою вживав спиртні напої.
В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих не приязних відносин В результаті даного конфлікту в ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, керуючись метою умисного протиправного позбавлення життя ОСОБА_7 , усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 віднайшов у вказаному будинку не встановлений на даний час гострий предмет з яким підійшов до ОСОБА_7 та умисно наніс один цілеспрямований удар не встановленим на даний час предметом ОСОБА_7 по передній поверхні грудної клітки зліва по середньо ключичній лінії на рівні 5 міжребер'я, а саме в область серця, яке виконує життєво важливі функції.
ОСОБА_5 умисними протиправними діями, реалізуючи злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 , за наведених обставин, вважав такі дії необхідними для доведення до кінця злочинного умислу на убивство ОСОБА_7 .
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді гострої крововтрати, проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженнями серця. Від нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла на місці, ОСОБА_5 повідомив про вказану події доньці потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вбивстві, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в клопотанні слідчого, щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволення клопотання щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати відносно підозрюваного захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту.
Прокурор, слідчий під час розгляду, клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , які клопотання підтримали, підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , які просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.
Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.
Встановлено, що 03.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України (а.к. 54-59).
Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Об'єктивна підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця події від 02.10.2025 року (а.к. 13-18), протоколом огляду місця події від 02.10.2025 року (а.к. 19-22), лікарське свідоцтво про смерть від 02.10.2025 року (а.к. 23-24), протоколами допиту свідків ОСОБА_9 від 03.10.2025 року (а.к. 25-28), ОСОБА_10 від 03.10.2025 року (а.к. 29-32, ОСОБА_11 від 03.10.2025 року (а.к. 33-34), ОСОБА_12 від 03.10.2025 року (а.к. 35-36), ОСОБА_13 від 03.10.2025 року (а.к. 37-38), ОСОБА_14 від 03.10.2025 року (а.к. 39-40), ОСОБА_13 від 03.10.2025 року (а.к. 45-48), ОСОБА_15 від 03.10.2025 року (а.к. 49-52) при цьому свідки попореджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірної інформації, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.10.2025 року (а.к. 41-44), протоколом допиту підозрюваного від 03.10.2025 року (а.к. 60-61).
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п"ятнадцяти років.
Слідчий суддя приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 46 років від народження, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючий без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , за місцем проживання характеризується негативно, не працює, солдат-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , утриманців не має, відомості щодо судимостей встановлюються.
Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме можливість:
- можливість ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Таким чином, можна стверджувати, що підозрюваний може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки йому достовірно відомо про міру покарання, яка може бути до нього застосована у разі доведеності вини. Також ОСОБА_5 , являється особою, яка самовільно залишила військову частину, що підтверджує факт, що останній може зникнути з місця свого проживання.
- можливість впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні.;
- можливість продовжувати вчинення інших кримінальних правопорушень за своїм місцем проживанням.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
А тому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд, вважає за необхідне скористатися правом, наданим ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, за змістом якої суд вправі не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , вчинено із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", який рахувати з 00 год. 03 хв. 03.10.2025 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 02.12.2025 року о 00.03 год.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський РВП ГУНП в Кіровоградській області.
Повний текст ухвали складено 03.10.2025 року і оголошено учасникам провадження 03.10.2025 року о 18.30 годині.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1