"03" жовтня 2025 р.Справа № 390/1672/25
Провадження № 2/390/853/25
Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді Підгірської Г.О.
за участю секретаря судового засідання Сотченко Я.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ТДВ СК «Альфа гарант», про стягнення моральної шкоди і суми франшизи внаслідок виникнення страхового випадку під час дорожньо-транспортної пригоди,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 3 200,00 грн завданих збитків в порядку регресу.
Окрім того, у результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачка зазнала моральної шкоди, оскільки була позбавлена можливості тривалий час реалізовувати свої потреби без автомобіля, не мала можливості його використовувати за призначенням. Відповідач не контактував із нею, ігнорував її телефонні дзвінки, у зв'язку з чим позивачка перебувала у стані відчаю та пригнічення. Розмір завданої моральної шкоди позивачка оцінює у 10 000,00 грн, яку разом з франшизою просить стягнути з відповідача на свою користь.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.07.2024 о 21:30 у провул. Фортечному, 27, у м. Кропивницькому мала місце ДТП за участю транспортного засобу Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (реєстрація авто на ОСОБА_3 ).
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.08.2024 у справі № 405/5230/24 ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 124, 124-4 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ СК «Альфа гарант» згідно полісу № АТ-0003703686, яким було передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 8 200,00 грн, франшиза 3 200,00 грн.
Ухвалою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 14.07.2025 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, вказаних у позові та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився,
Відповідач в судові засідання до суду неодноразово скеровував клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі станом здоров'я, що говорить про обізнаність слухання справи в суді. Відзиву, позиції щодо визнання чи не визнання позовних вимог в клопотаннях не надавав.
Суд, врахувавши, що не вкладається у строки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачені статтею 275 ЦПК України, однак, з метою забезпечення можливості реалізації відповідачем прав, передбачених ЦПК України, вирішив продовжити строк розгляду справи і розглянути справу у строк "розумний", тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового розгляду.
В судове засідання 03.10.2025 відповідач вкотре не з'явився.
Відповідно до частин 1-4 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі наведеного, зважаючи на повторну неявку відповідача, неподання ним відзиву, з метою дотримання «розумних строків» розгляду справи, суд постановив вирішити справу на підставі наявних у ній даних і доказів.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома, пояснення стосовно позовних вимог та доводів не надали.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.07.2024 о 21:30 у провул. Фортечному, 27, в м. Кропивницькому сталася ДТП за участю транспортного засобу Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 (зареєстровано на ОСОБА_3 ), під керуванням водія ОСОБА_2 ..
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.08.2024 у справі № 405/5230/24 ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 124,124-4 КУпАП (а.с.-10).
Згідно калькуляції № ТО-0000655 вартість ремонту пошкодження транспортного засобу становить 10 960,00 грн.(а.с.12).
03.10.2024 між ТДВ СК «Альфа гарант» та ОСОБА_1 укладена угода про розмір страхового відшкодування у зв'язку із вищезазначеною дорожньо-транспортною пригодою, який становить 8 200,00 грн. (а.с.14).
Відповідно до скіншоту ТДВ СК «Альфа гарант» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 5 000,00 гривень, призначення платежу страхове відшкодування зг. страх. акту № ЦВ/24/5655 за дог. Страх.№АТ-0003703686 від 22.10.2023 Без ПДВ.( а.с.13) за виключенням суми франшизи у розмірі 3 200,00 грн.
Отже, враховуючи проведення оплати страховиком відповідача страхового відшкодування у сумі 5 000,00 грн за пошкоджений автомобіль позивача, ОСОБА_2 повинен відповідати за завдану матеріальну шкоду в межах суми франшизи у розмірі 3 200,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно дост.3Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
За п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
На підставі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Таким чином відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'в страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 3 жовтня 2018 року по справі № 760/15471/15-ц, від 9 листопада 2021 року по справі № 147/66/17.
На підставі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Отже, ОСОБА_2 повинен відповідати за завдану матеріальну шкоду в межах суми франшизи у розмірі 3 200,00 грн.
Неправомірними діями відповідача позивачці завдано моральної шкоди, яку вона оцінила в 10 000,00 гривень.
За ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій особі, суд враховує, що за ч. 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки в судовому засіданні позивачкою було належним чином доведено завдання їй моральної шкоди, яка полягала у зміні звичного способу життя через неможливість тривалий час використовувати транспортний засіб. Також виникли труднощі із доставлянням дитини до школи, зокрема, через незручність розкладу руху громадського транспорту дитина мусіла приходити до школи на годину раніше.
Суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 щодо завдання їй моральної шкоди протиправними діями відповідача.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.
Так відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» №4від 31березня 1995року розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Таким чином, суд при обрахунку розміру моральної шкоди ОСОБА_1 приймає до уваги спричинені незручності через відсутність деякий можливості у позивачки використовувати свій пошкоджений транспортний засіб, а також моральні переживання через пошкодження майна.
Отже, на підставі наведеного, на переконання суду, розмір відшкодування завданої ОСОБА_2 моральної шкоди ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача повинен складати 5 000,00 грн, що відповідатиме спричиненій позивачці моральній шкоді через порушення її звичайного життєвого устрою.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 користь позивачки франшизи у розмірі 3 200,00 грн та 5 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн за вимогою майнового характеру, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки зазначена вимога була задоволена в повному обсязі.
Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача з оплати нею судового збору .
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в загальному розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ТДВ СК «Альфа гарант», про стягнення моральної шкоди і суми франшизи внаслідок виникнення страхового випадку під час дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 3 200,00 (три тисячі двісті ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 5 000,00 (п'ять тися) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У порядку частини п'ятої пункту 4 статті 265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
треті особи :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;
ТДВ СК «Альфа Гарант», ЄДРПОУ 32382598, юридична адреса м. Київ, б-р Лесі Українки, 26.
Суддя Г.О. Підгірська