02.10.2025 Провадження по справі № 2-о/940/50/25
Справа № 940/1759/25
Іменем України
02 жовтня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Самсоненка Р.В.
за участю секретаря судових засідань Зіп'юк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області із заявою, в якій просить встановити факт, що атестат № НОМЕР_1 про закінчення Міського професійного технічого училища № 32 м. Сквира Київської області від 14.07.1980 виданого на ім'я ОСОБА_1 , належить йому.
В обґрунтування заяви зазначено, що заявник 08.08.2025 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області з заявою про перерахунок пенсії. Для перерахунку песії він подав атестат № 2617 про закінчення Міського професійного технічого училища № 32 м. Сквира Київської області від 14.07.1980, з якого вбачається, що в період з 01.09.1979 по 14.07.1980 він проходив навчання. Рішенням № 104750005187 від 15.08.2025 йому відмовлено в перерахунку пенсії, так як в атестаті по батькові зазначено « ОСОБА_2 », хоча в дійсності він « ОСОБА_3 ». Внести виправлення в даний документ немає можливості, оскільки при перевірці архівних даних виявлено наказ № 17-к по Сквирському міському професійно-технічному училищі № 32 від 31.08.1979, згідно якого на підставі поданих заяв до складу училища зарахований до складу учнів з 01.09.1979 за порядковим номером 104 ОСОБА_1 . За таких обставин заявник змушений звернутися до суду за захистом свої прав та інтересів щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Неживок І.В. не прибули, до суду представник заявника надав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, заяву підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Головного управління пенсійного фонду України у Київській області у судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, письмових поясненнь будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.10.1962, прізвище, ім'я та по батькові заявника зазначено « ОСОБА_1 » ( а. с. 6).
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 29.03.2002 Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві, а також копії картки фізичної особи - платника податків ДПІ у Дарницькому районі м. Києва прізивще, ім'я та по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_1 » ( а. с. 3-5).
Із атестата № 2617 про закінчення Міського професійного технічого училища № 32 м. Сквира Київської області від 14.07.1980, виданого на ім'я « ОСОБА_1 », вбачається, що він проходив навчання в період з 01.09.1979 по 14.07.1980 за спеціальністю «муляр» ( а. с. 7).
Рішенням № 104750005187 від 15.08.2025 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, так як в атестаті про навчання № 2617 професійного училища № 32 виданого 14.07.1980, по батькові зазначено « ОСОБА_2 », хоча в дійсності він « ОСОБА_3 » ( а. с. 8-9).
Із копії трудової книжки НОМЕР_4 від 27.07.1980 року виданої на ім'я ОСОБА_1 , встановлено, що в період з 01.09.1979 по 14.07.1980 він проходив навчання в професійно-технічному училищі № 32 м. Сквира, атестат № 2617 від 14.07.1980 ( а. с. 10).
Із архівного витягу за запит заявника ОСОБА_1 виявлено витяг з наказу № 17-к по Сквирському міському професійно-технічному училищі № 32 від 31.08.1979, згідно якого на підставі поданих заяв до складу училища зарахований до складу учнів з 01.09.1979 за порядковим номером 104 ОСОБА_1 ( а. с. 13).
Таким чином, надані заявником докази у своїй сукупності підтверджують вказані ним обставини.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Оскільки встановлення фактуналежності заявнику ОСОБА_1 атестата № НОМЕР_1 про закінчення Міського професійного технічого училища № 32 м. Сквира Київської області від 14.07.1980 виданого на ім'я ОСОБА_1 , має для нього юридичне значення, а можливість вирішити це питання в позасудовому порядку не передбачено, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності вищезазначеного правовстановлюючого документу.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76-81, 89, 247, 258, 259, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , атестата № НОМЕР_1 про закінчення Міського професійного технічого училища № 32 м. Сквира Київської області від 14.07.1980 виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Р.В. Самсоненко