справа № 361/9531/25
провадження № 3/361/3224/25
29.09.2025
29 вересня 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 858511 від
04 серпня 2025 року, ОСОБА_1 02.07.2025, близько 19 години 59 хвилин перебувала поблизу будинку АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно двоюрідного онука свого співмешканця малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штовхнула дитину, заподіяла тілесні ушкодження, а також заподіяла шкоду його психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Адвокат Скопич М.С. просила закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП. З пояснень ОСОБА_1 вона 02.07.2025, близько 19 години 59 хвилин перебувала в будинку АДРЕСА_1 , готувала вечерю, коли їй повідомила онука, що до них приїхала поліція. Поліція до них приїздить постійно останнім часом, оскільки є спір про спадкове майно між бабусею ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -рідним племінником її чоловіка, в чому їх звинувачують бабуся та ОСОБА_4 . В розмові з поліцією вона дізналася, що вони приїхали на виклик ОСОБА_5 , якій не сподобалось, що ОСОБА_3 прийшов із знайомою рибалити. В ході розмови зав'язалася суперечка, під час якої вона розвернулася, щоб піти та випадково відштовхнула ОСОБА_6 , перебуваючи в схвильованому стані після сварки не зрозуміла цього. Жодного умислу нанести дитині травму у неї не було.
ОСОБА_5 повідомила про наявні постійні конфлікти, що виникають через спір за спадкове майно. Проживає по АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_7 , сином від першого шлюбу ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_8 .. Домоволодіння в якому вони проживають складється з трьох частин, розташоване на спільній земельній ділянці, іншу частину займає родина покійного вітчима, його рідний брат ОСОБА_9 зі співмешканкою ОСОБА_1 та її родичами. ОСОБА_1 систематично ображає її дитину та погрожує. 02.07.2025 вона штовхнула її сина в спину. Даний факт зафіксовано нею на відеозапис її мобільного телефону.
Адвокат Щиголь В.В. подав до суду клопотання про стягнення завданих матеріальних збитків та дорученнях письмових доказів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що склад вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, не знайшло свого підтвердження, оскільки в судовому засіданні не здобуто доказового підтвердження складу вчинення нею домашнього насильства, що не дозволяє суду належним чином кваліфікувати дії ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Згідно частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статей 245, 252, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно зі статтею 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Фізичне насильство в сім'ї - це умисне насильство, яке не спричиняє тілесних ушкоджень.
Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 , проте, як вбачається з матеріалів справи, дані особи не перебувають в родинних стосунках, не пов'язані спільним проживанням однією сім'єю. Отже дану подію не можна вважати актом домашнього насильстватобто, а слід розцінювати як конфліктну ситуацію .
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, який не може вважатися безспірним, безсумнівним та достатнім доказом, оскільки оцінюється судом разом з іншими доказами у їх сукупності не зазначено про наслідки вчиненого правопорушення., не відповідає вимогам статтей 254 та 256 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 858511 складено 04.08.2025 по факту правопорушення від 02.07.2025.
Крім того, в порушення вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 858511 не міститься посилання на матеріальну норму, хоча таке посилання є обов'язковим, зважаючи нате, що стаття 173-2 КУпАП є бланкетною нормою, а також, в протоколі зафіксовано такий наслідок вчиненого правопорушення, як заподіяння тілесних ушкоджень, що прямо суперечить диспозиція статті 173-2 КУпАП, де зазначено, що вчинення домашнього насильства це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Приймаючи наведені обставини, вважаю, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинялися протиправні дії в розумінні об'єктивної сторони частини першої статті 173-2 КУпАП.
Згідно частинами другою, третьою статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно пунктом першим частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх та недопустимих доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті
173-2 КУпАП, тому справа підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.
Нормами КупАП не врегульовано питання відшкодування шкоди при розгляді справи про адміністративне правопорушення, отже клопотання адвокат Щиголя В.В. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись пунктом першим частини першої статті 247, пунктом третім частини першої статті 284 КУпАП-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.М. Анікушин