Справа № 355/2089/25
Провадження № 1-кс/355/417/25
30 вересня 2025 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
та сторін кримінального провадження:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- підозрюваного ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка клопотання слідчої слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням процесуального керівника - начальника Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у межах кримінального провадження № 12025111080000453, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
1. Суть та заявник розглядуваного питання.
Слідча слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із процесуальним керівником - начальником Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернулися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, яке вмотивували наявністю обставин, визначених п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 177, 184 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України).
2. Встановлені органом досудового розслідування обставини. Обґрунтування щодо доцільності застосування запобіжного заходу.
У провадженні слідчого відділення слідчого відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111080000453 від 29.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 вересня 2025 року, близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поблизу адреси свого мешкання, а саме: АДРЕСА_3 , у гаражному приміщенні разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вживали алкогольні напої. В подальшому, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, в ході якого на фоні раптово-виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , 26.09.2025, близько 22 години 30 хвилин під час сварки, знаходячись у гаражному приміщенні, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , наніс один удар долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_7 з лівого боку, він яких остання втратила рівновагу та впала на підлогу. В подальшому ОСОБА_4 взяв до рук предмет, зовні схожий на дерев'яну палицю та наніс не менше 4 ударів в область голови, шиї та тулуба ОСОБА_7 , чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, від яких потерпіла ОСОБА_7 померла на місці.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
За доводами клопотання, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, регламентованих ст. 177 КПК України, а саме:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від слідства та суду. Про наявність даного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та, усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винним (від 7 до 15 років позбавлення волі), може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також після вчинення ОСОБА_4 жодним чином не цікавився станом потерпілої, не намагався надати їй медичну допомогу, хоча усвідомлював, що завдав їй ударів в життєво важливий орган - голову, шию та тулуб, а також він не викликав екстрену медичну допомогу, щоб останні надали першу медичну допомогу потерпілій, що свідчить про те, що він намагався приховати дійсні обставини вчинення злочину та свою причетність до нього та таким чином уникнути відповідальності за скоєний ним злочин. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 після вчинення злочину зачинив вхідні двері гаражного приміщення, де перебувала потерпіла на замок та пішов у невідомому напрямку, тим самий намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а в АДРЕСА_2 проживав у квартирі, що належить цивільній дружині підозрюваного, власного житла в даному населеному пункті не має, жодних стримуючих факторів для залишення Київської області не встановлено.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні. Підтвердженням даного ризику є те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, тому може незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному проваджені, яка є родичкою померлої, а також після отримання клопотання про обрання запобіжного заходу з копіями матеріалів кримінального провадження, підозрюваному стане відомо повні анкетні дані свідків та потерпілої у кримінальному провадженні, а також їх місце проживання. Таким чином, підозрюваний без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зможе впливати будь-яким чином (здійснювати фізичний чи психологічний тиск) на свідків та потерпілу, щоб останні змінили показання, а підозрюваний ухилився від відповідальності у даному кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом..
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_4 , після вчинення кримінального правопорушення, сів до автомобіля, що належить померлій та поїхав у невідомому напрямку. Це може свідчити, що ОСОБА_4 не володіє достатнім рівнем самоконтролю, систематично вчиняє правопорушення, а також це свідчить про схильність до вчинення правопорушень та нехтування дотриманням законів.
Відтак, враховуючи перелічені ризики, сторона обвинувачення вважає, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти вищевикладеним ризикам.
3. Позиція сторін щодо заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу.
Прокурор у кримінальному провадженні - начальник Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Сторона захисту просила у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - обрати/застосувати відносно підозрюваного також альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
4. Кримінальне процесуальне законодавство, застосовне для вирішення заявленого клопотання.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять докази, надані сторонами кримінального провадження, обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний, згідно ст. 178 КПК України, оцінити в сукупності всі обставини щодо підозрюваного, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; 3) вік та стан здоров'я; 4) міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше; 10) наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
5. Мотиви слідчої судді при постановленні ухвали.
Слідча суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення для вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, зазначає та виснує таке.
Застосування запобіжного заходу здійснюється у конкретному кримінальному провадженні та вимагає досить детального аналізу не тільки фактичних обставин вчинення правопорушення, але й врахування характеристики особи, яка є ймовірним суб'єктом його вчинення.
У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
У даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного встановлено такі дані/відомості, що його характеризують:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новіє Черепкани, Молдова, громадянин Молдови, що має середню освіту, інвалідом, депутатом чи адвокатом не являється, офіційно не одружений, офіційно не працевлаштований, не маючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий;
- 29.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України;
- 29.09.2025 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 615 КПК України.
Зважаючи на означене, вирішуючи по суті заявлене клопотання, слідча суддя має з'ясувати також наявність певних обставин, на які вказують слідчий та прокурор:
1) щодо обґрунтованості підозри:
Винятково законами України визначаються діяння, які є кримінальними правопорушеннями (п. 22 ст. 92 Конституції України). Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК України).
Застосуванню запобіжного заходу має передувати підозра у вчиненні кримінального правопорушення, тобто діянні, передбаченому Особливою частиною КК України. Слідча суддя у розглядуваному випадку має встановити, чи є підозра у вчиненні особою злочину обґрунтованою, тобто, чи є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).
При цьому, саме поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Водночас, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (що є застосовною відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86); п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Вирішення питання про наявність «обґрунтованої підозри» потребує встановлення:
- фактичної складової, що включає наявність фактичних обставин, що вказують на причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення;
- матеріально-правової складової, що включає наявність у діянні особи складу певного правопорушення за національним кримінальним законом.
Для дотримання фактичної складової підозри щодо причетності особи до вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність певних об'єктивних підстав (фактів або інформації), на основі яких можна небезпідставно стверджувати, що відповідна особа могла вчинити злочин. Наявність таких «об'єктивних підстав» має підтверджуватися певними відомостями чи доказами, які повинні відповідати вимогам належності та допустимості, при цьому бути достатніми для висновку про причетність певної особи до вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Водночас, слідча суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування суд не має права вирішувати ті питання, які він повинен вирішити під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням означених застережень, проаналізувавши долучені до клопотання документи, за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, слідча суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 глави 4 КПК України (протоколи слідчих дій та інші документи), свідчать про обґрунтованість пред'явленої у даному кримінальному провадженні підозри, оскільки в своїй сукупності вказують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.
Зокрема, обґрунтованість підозри та обставини причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого правопорушення слідують/вбачаються з:
- протоколом огляду місця події від 29.09.2025 за адресою: АДРЕСА_3 в гаражному приміщенні, за координатами 50.33290, 31.50994, в ході якого вилучено предмети, визнані у подальшому речовими доказами (а.с. 25-29), із правовстановлюючими документами щодо нерухомого майна (а.с. 30-33);
- протоколом огляду від 29.09.2025 трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого вилучено: одяг трупа ОСОБА_8 , зразок крові та фрагменти аркушів паперу з відбитками пальців трупа (а.с. 34-36);
- лікарським свідоцтвом про смерть № 314, в якому зазначено, що смерть ОСОБА_8 настала від крововтрати, шоку, множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів (а.с. 62-63);
- протоколом допиту від 29.09.2025 в якості потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідної сестри ОСОБА_7 , яка повідомила про відомі їй обставини/події, що відбулися 26.09.2025 - 28.09.2025 (а.с. 72-76);
- протоколом допиту від 29.09.2025 в якості свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який повідомив відомі йому обставини/події, що відбулися ввечері 26.09.202 5, зокрема, щодо зустрічей із ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ; обставин/подій щодо автомобіля Volkswagen Golf сірого кольору, який належав ОСОБА_7 ; спільне розпивання алкогольних напоїв; домовленостей щодо продажу автомобіля, належного ОСОБА_7 , дій, спрямованих на продаж автомобіля, участь свідка у таких діях (а.с. 50-55);
- протоколом допиту від 29.09.2025 в якості неповнолітнього свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка повідомила обставини/події 26.09.2025, зокрема, щодо зустрічей ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ; участь свідка у діях щодо продажу автомобіля Volkswagen Golf сірого кольору, який належав ОСОБА_7 (а.с. 56-61);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 29.09.2025 в порядку ст. 615 КПК України, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого у останнього було вилучено: спортивну куртку темного кольору, що поміщено до паперового конверту №1, чоловічі кросівки, що поміщено до коробки №1, чоловічі трикотажні штани темного кольору, що поміщено до паперового конверту №2 (а.с. 64-67);
- протоколом допиту від 29.09.2025 в якості підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив обставини знайомства з ОСОБА_7 , їх відносини, тривалість та періодичність таких відносин. Також підозрюваний повідомив обставини/події 26.09.2025, його із ОСОБА_7 сварку, нанесення потерпілій ОСОБА_7 в гаражі ударів, в тому числі, дерев'яною палицею, по голові, шиї та грудях, аж поки ОСОБА_7 перестала дихати. Також підозрюваний повідомив, як вибіг з гаража, зачинив двері на замок своїм ключем, як поїхав на автомобілі ОСОБА_7 , обставини продажу автомобіля 27.09.2025 (а.с. 81-85);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.09.2025 за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який в ході проведення слідчої дії підтвердив надані раніше покази та відтворив подію (а.с. 86-90).
У зв'язку з означеним, не вбачається підстав вважати підозру явно неприйнятною, оскільки стороною обвинувачення надано важливі відомості (протоколи слідчих дій, лікарське свідоцтво про смерть, інші документи), які вказують на те, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною.
Як наслідок, суд констатує наявність обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України.
2) щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним відповідних дій.
Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок підозрюваному; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв'язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинні оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідча суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного, і доходить висновку про їх наявність/обґрунтованість у заявленому клопотанні, зважаючи на характер/характеристику особи підозрюваного, його моральність, місце проживання, рід занять, майновий стан, сімейні зв'язки, зокрема:
щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду - слідча суддя враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме, що з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території нашої держави введений воєнний стан, який триває по цей час. Слідча суддя зауважує, що до обставин ризику втечі безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
При цьому, слідча суддя вважає підставним обґрунтування органу досудового розслідування (в аспекті означеного ризику), що про намір ОСОБА_4 переховуватись свідчить те, що підозрюваний жодним чином не цікавився станом потерпілої, не намагався надати їй медичну допомогу, хоча усвідомлював, що завдав їй ударів в життєво важливі органи, не викликав екстрену медичну допомогу. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 після вчинення злочину зачинив вхідні двері гаражного приміщення, де перебувала потерпіла, на замок та пішов у невідомому напрямку, тим самий намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Суд бере до уваги також те, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а в АДРЕСА_2 проживав у квартирі, що належить цивільній дружині підозрюваного, власного житла в даному населеному пункті не має, жодних стримуючих факторів для залишення Київської області суд не вбачає.
- оцінюючи ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, слідча суддя виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків, потерпілого у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків, потерпілого безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність, що підозрюваний, не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- стосовно ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, суд погоджується із доводами органу досудового розслідування, що наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , не володіє достатнім рівнем самоконтролю, а також те, що після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний сів до автомобіля, що належить померлій, та поїхав у невідомому напрямку. У подальшому ОСОБА_4 організував продаж автомобіля, який належав померлій, що окремо свідчить про обґрунтованість існування означеного вище ризику.
Відповідно, на переконання слідчої судді, є доведеними обставини, визначені п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
3) щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно із ст. 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, відтак, визначаючись з тим, який саме запобіжний захід у кримінальному провадженні убезпечить від настання такого ризику, слідча суддя ураховує таке.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам, означеним вище.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. 1 -3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на викладене, слідча суддя в аспекті встановлених фактичних обставин вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним та достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого на сьогодні є дійсною, та сприймає його застосування, як доречне (слушне) в цей час, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, та які були встановлені судом.
У ході даного розгляду не встановлено факту того, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою зможуть запобігти встановленим ризикам. При цьому, дійсно тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте санкція статті, за якою особу повідомлено про підозру в цьому провадженні, в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши підозрюваного під варту. Більше того, слідча суддя зауважує, що застосування домашнього арешту відносно підозрюваного не має обґрунтованих підстав, з огляду на відсутність у підозрюваного власного житла та його проживання у цивільної дружини.
За таких обставин, слідча суддя враховує той факт, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, та вважає за доречне застосувати відповідний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначаючи строк дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідча суддя враховує, що відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
У цьому провадженні особу затримано 29 вересня 2025 року, а тому вказаний запобіжний захід підозрюваному слід визначити, відповідно до ст. 197, 219 КПК України, у межах 60 днів з дотриманням строків розслідування, а саме до 27 листопада 2025 року.
Також слідча суддя погоджується з доводами заявників щодо недоречності визначення застави у цій справі. Так, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
У цій же ситуації слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК, не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні, бо злочин учинений із застосуванням насильства до потерпілої, яке спричинило загибель людини. Відтак, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо підставності визначення розміру застави.
Отже, у цьому кримінальному провадженні відносно підозрюваного є дійсними та доведеними обставини, передбачені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Таким чином, вказане клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 309, 372, 375-376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання слідчої слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням процесуального керівника - начальника Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у межах кримінального провадження № 12025111080000453, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, починаючи з 29 вересня 2025 року.
Строк дії ухвали визначити до 27 листопада 2025 року включно.
Утримувати ОСОБА_4 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Відповідно та на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 розмір застави не визначається.
Ухвала слідчої судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчої судді може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 11:30 год. 03 жовтня 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_12