Справа № 344/16941/25
Провадження № 1-кс/344/6708/25
25 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62025140150000261 від 01.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5. ст. 407 КК України,-
П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №62025140150000261 від 01.04.2025, у якому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 07.02.2022 ОСОБА_4 із Міністерством оборони України в особі командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_7 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 31.10.2024 №1435 капітана ОСОБА_4 призначено на посаду командира взводу охорони роти охорони НОМЕР_1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 та останній, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.11.2024 №321 зарахований до списків особового складу військової частини, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині капітан ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно Указу Президента України №64/2022 “ Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Про введення в дію воєнного стану капітану ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Однак, капітан ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 15.03.2025, приблизно о 09 годині 00 хвилин, своєчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на службу після виписки із лікувального закладу та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 25.03.2025, проводячи службовий час на власний розсуд.
Таким чином, капітан ОСОБА_4 , 15.03.2025, приблизно о 09 годині 00 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, вчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на службу після виписки із лікувального закладу та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 25.03.2025, проводячи службовий час на власний розсуд, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
04 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами службового розслідування з військової частини НОМЕР_2 , показаннями свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
05 серпня 2025 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60560 гривень. Строк дії запобіжного заходу завершується 01.10.2025.
Постановою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 04.11.2025.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - десять років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в продовженні застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5
ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Також в ході досудового розслідування встановлено, що капітан ОСОБА_4 умисно не повідомляв про себе органи досудового розслідування та органи військового управління як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний скористався своїм правом на повернення до військової служби та 25.03.2025 був повернутий на службу до військової частини НОМЕР_3 та зарахований та тимчасовий облік, однак, 03.06.2025 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_3 та продовжив проводити службовий час на власний розсуд. Вказане свідчить про те, що капітан ОСОБА_4 , не бажаючи надалі проходити військову службу, може повторно самовільно залишити військову частину або відмовитись виконувати наказ в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується повідомленням командира військової частини НОМЕР_2 про вчинення кримінального правопорушення, актом службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечили проти задоволення клопотання.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину та обґрунтованість оголошеної йому підозри підтверджується зібраними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування з військової частини НОМЕР_2 , показаннями свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
05 серпня 2025 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60 560 гривень. Строк дії запобіжного заходу завершується 01.10.2025.
Згідно з нормами ст. ст. 219, 294 - 295 КПК України строк досудового розслідування кримінального провадження (кримінального правопорушення) обчислюється з дня повідомлення особі про підозру.
Таким чином, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні обчислюється з 04.08.2025 року, тобто з моменту повідомлення ОСОБА_4 , про підозру і становив два місяці тобто до 04.10.2025.
Строк тримання ОСОБА_4 , під вартою, визначений слідчим суддею у вище вказаній ухвалі слідчого судді закінчується 01.10.2025.
Постановою керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 04.11.2025.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 завершується 01.10.2025, однак завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок особливої складності провадження, необхідності здійснення процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, з метою отримання додаткових доказів задля повного, всебічного і неупередженого з'ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме:
провести судову психіатричну експертизу;
здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;
виконати вимоги ст. 290 КПК України;
скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - десять років позбавлення волі.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 , до інкримінованого йому злочину.
В той же час 01.10.2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочини у вчиненні яких він підозрюється у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
У зв'язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.
В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
4) вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний скористався своїм правом на повернення до військової служби та 25.03.2025 був повернутий на службу до військової частини НОМЕР_3 та зарахований та тимчасовий облік, однак, 03.06.2025 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_3 та продовжив проводити службовий час на власний розсуд. Вказане свідчить про те, що капітан ОСОБА_4 , не бажаючи надалі проходити військову службу, може повторно самовільно залишити військову частину або відмовитись виконувати наказ в умовах воєнного стану.
В поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114 - 2, 258-258 - 6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 - 1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров'я, наявність соціальних зв'язків.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , за інкримінований злочин (ч.5 ст.407 КК України), характер та обставини його вчинення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_4 вважаю за необхідне залишити в силі раніше визначений розмір застави в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, є межею помірності для нього, і ризик втрати такого розміру застави може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, та які було покладено на підозрюваного попередньою ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу.
Отже, зважаючи на викладене, враховуючи все вищезазначене в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, до 03 листопада 2025 року включно, з визначенням розміру застави у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560,00 гривень.
Керуючись ст.ст.29,55,62,63,129 Конституції України, ст.ст. 176-178,183,193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 03 листопада 2025 року включно.
Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Залишити в силі раніше визначений розмір застави - в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 60 560 гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 03 листопада 2025 року включно обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду територію Івано-Франківської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
- утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст складено та підписано 30.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_9