290/799/25
Іменем України
03 жовтня 2025 рокуселище Романів
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглянувши матеріали , які надійшли з Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 частиною 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
12 липня 2025 року о 04 годині 05 хвилин в селищі Миропіль по вул.І.Франка, Житомирського району Житомирської області, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законодавством порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора Алкотест Драгер 6810.Результат: 0.28 проміле.Тест №1163, що зафіксовано на відеозапис на нагрудний портативний відеореєстратор номер 857556, чим порушив вимоги пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху України (далі по тексту - ПДР України ), за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП. (згідно протоколу)
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся за адресою, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Якимчук О.М., під час розгляду справи винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив, аргументувавши свою позицію суттєвими порушеннями працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів правових норм КУпАП, а також відомчих інструкцій, зокрема, його підзахисного безпідставно зупинили, останньому не було оголошено перед початком огляду ознаки алкогольного сп'яніння, відеозаписи з бодікамери є фрагментарними, прилад, за допомогою якого проведено огляд, не пройшов сертифікацію відповідно до його інструкції, і з врахуванням ймовірної похибки останній перебував у сталі легкого сп'яніння, при призначенні покарання за частиною 1 статті 130 КУпАП суд не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом до особи, яка такого права не мала. Захисником Якимчуком О.М. до суду також подано клопотання про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, з підстав, що вже означені ним вище. Також захисник при прийнятті остаточного рішення по даній справі просить врахувати численні нагороди ОСОБА_1 при проходженні ним військової служби від командування Державної прикордонної служби України.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступних висновків.
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, зокрема, повідомлення про розгляд справи розміщено на офіційному сайті судової влади, зокрема, в розділі «Стан розгляду справ».
До того ж суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та розгляд його судом, про що свідчать матеріали відеофіксації, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, а також особисті підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, після ознайомлення з останнім.
Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERSS. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07 липня 1989 року) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03 квітня 2008 року) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, та те, що суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 на неодноразові виклики суду у судове засідання не з'явився, суддя визнає причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання неповажними, у зв'язку з чим суд відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами та у присутності його захисника - адвоката Якимчука О.М..
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддею встановлено, що в діях ОСОБА_1 є ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №389005 від 12 липня 2025 року, убачається, що 12 липня 2025 року о 04 годині 05 хвилин в селищі Миропіль по вул.І.Франка, Житомирського району Житомирської області, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законодавством порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора Алкотест Драгер 6810.Результат: 0.28 проміле.Тест №1163, що зафіксовано на відеозапис на нагрудний портативний відеореєстратор номер 857556, чим порушив вимоги пункту 2.9(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП..
Згідно із пунктом 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).
Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (пункт 7 Інструкції).
Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389005 від 12 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 складений за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положення статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Відеофіксація, яка здійснюється поліцейськими, може бути одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС №1026 від 18 грудня 2018 року (далі - Інструкція фіксації), з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції передбачено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
У відповідності до пункту 5 розділу ІІ вказаної Інструкції фіксації, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до змісту статті статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 3 статті 35).
Так, із вказаного відеозапису з нагрудної портативної камери працівника поліції вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі зупиняють транспортний засіб - автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години.Після встановлення особи водія поліцейський виказає підозру про перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку із запахом алкоголю з ротової порожнини та тремтінням пальців рук. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, ОСОБА_1 погоджується пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу.Після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та встановлення його результатів - 0.28 проміле, поліцейські з'ясовують позицію особи щодо згоди (незгоди) з результатами перевірки (останній погодився з результатами перевірки), а також ознайомлюють ОСОБА_1 з його правами та обов'язками, визначеними чинним законодавством, а також складають і оголошують відносно останнього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5200126 та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389005 , а також додані до нього матеріали . ОСОБА_1 ознайомлено з усіма адміністративними матеріалами, а також останній їх підписав.
Переглянутий відеозапис події, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, з огляду на те, що подія була зафіксована поліцейськими за допомогою технічного засобу відеозапису, і відеозапис з вказаної камери було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося з дотриманням вимог закону, тому вказані докази є належними та допустимими.
Відповідно до пункту 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського волій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР України, а також пред'явити для перевірки документи, що зазначені у пункту 2.1 ПДР України, та надати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції 12 липня 2025 року о 04 годині 05 хвилин під час дії комендантської години було зупинено автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Також як вбачається з матеріалів справи, працівником поліції було задокументовано та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5200126 від 12 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 , згідно якої встановлено, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема, частиною 2 статті 126 КУпАП.
Заявлене клопотання захисника про не застосування при призначенні покарання адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не має права керування транспортним засобом, не підлягає задоволенню, оскільки санкція частини 1 статті 130 КУпАП не передбачає будь-якої альтернативи у застосуванні стягнення, а передбачає лише накладення на правопорушника штрафу разом з обов'язковим позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, а тому у суду відсутня будь-яка процесуальна можливість застосувати до винної особи у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.
Крім того, відповідно до копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5619 від 15 жовтня 2024 року газоаналізатор Alcotest 6810 серійний №ARCD-0560 пройшов сертифікацію (повірку) і за результатами останньої відповідає вимогам ДСТУ 8950-2019 (результати чинні до 15 жовтня 2025 року).
Доводи захисника Якимчука О.М. про допущені порушення працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів правових норм КУпАП, а також відомчих інструкцій не знайшли свого підтвердження і спростовуються оглянутими під час судового розгляду матеріалами. Суд розглядає справу на підставі всіх наявних в матеріалах справи доказах і приходить до висновку, який базується на аналізі сукупності доказів.
Всебічно з'ясувавши обставини справи на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389005 від 12 липня 2025 року, копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5200126 від 12 липня 2025 року, розписки про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS - повідомлення, розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан алкогольного сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, розписки про ознайомлення водія з вимогами частини 1 статті 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чека Драгера №1163, результат якого становить 0,28 проміле, рапорта поліцейського, інформаційного повідомлення про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, що видане відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області від 14.07.2025 року за №152711-2025 (626636), письмового клопотання та пояснень захисника Якимчука О.М., що надані під час судового розгляду, а також доданих матеріалів відеофіксації, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є доведеною.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у пункті 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Суддя встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389005 від 12 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 , складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам статті 256 КУпАП, розділам ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі , розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі статтею 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Враховуючи особу правопорушника, обставини вчинення правопорушення і його наслідки, суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя також стягує з його судовий збір у розмірі, визначеному частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 130 частиною 1, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130КУпАП та накласти на його адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф стягнути на рахунок отримувача - ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно частини 2 статті 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.В. Ковальчук