Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/1740/25
Справа № 279/3846/25
02 жовтня 2025 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/3846/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом простягнення заборгованості за договором позики, зазначивши, що 29.10.2020 року між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3455936, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 6550 грн., строком на 30днів, зі сплатою 1,99%в день. Того ж дня, Позикодавець на виконання п.1 Договору позики №3455936 від 29.10.2020 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6550 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ "ФК Фінекспрес" діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Враховуючи викладені вище умови Договору позики №3455936 від 29.10.2020 р., та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 2916,24 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 19275,76 грн., зокрема: 6550 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 725,76 грн. сума заборгованості за відсотками. Отже, відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед Позикодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором ТОВ "Фінпром Маркет", що набуло право вимоги за договором позики №3455936 на підставі договору факторингу. 21.06.2021 року ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія Управління активами" укладено договірфакторингу №2106 від 21.06.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3455936 від 29.10.2020 р.. 03.04.2023 р.між ТОВ "Фінансова компанія Управління активами" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3455936 від 29.10.2020 р.. Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ "Фінпром Маркет" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19872,57 грн., з яких: 6 264,77 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13607,80 грн. - сума заборгованості за відсотками. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі19275,76 грн., судові витрати зі сплати судового збору та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3500 грн.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача направила заяву, розгляд справи просила проводити у відсутності представника.
Відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи (копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 05.07.2025 року), та подав відзив на позов за межами строків для його подання, тому ухвалою суду від 01.08.2025 року у клопотанні відповідача про поновлення строку на подання відзиву було відмовлено, а відзив на позовну заяву залишено без розгляду.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. 29.10.2020 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №34555936, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 6550 грн., строком на 30 днів, зі сплатою 1,99% в день.
Відповідно до п.4.2. договору позики №34555936, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) , йому зрозумілі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом Украiни «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».
Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір позики №3455936 від 29.10.2020 р. містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Позивачем надано копію платіжної інструкції/Операції 9628с340-dba2-41а-ае86-bec135983bd9, яка підтверджує зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 6550 грн..
Згідно листа АТ "Універсал Банк" від 08.07.2025 року на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку НОМЕР_2 , та на рахунок ОСОБА_1 згідно виписки руху коштів за період з 29.10.2020 року по 01.11.2020 року (11:39:13) проведено операцію з перерахунку 6550 грн..
21.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Управління активами" укладено договір факторингу №2106 від 21.06.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3455936 від 29.10.2020 р.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №2106 від 21.06.2021, ТОВ "Фінансова компанія Управління активами" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 19872,57 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі Рестру боржників від 21.06.2021 року до договору факторингу від 21.06.2021 р. №2106.
03.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Управління активами" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3455936 від 29.10.2020 р..
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, ТОВ "Фінпром Маркет" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 19872,57 грн, з яких 6264,77 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 13607,80 грн. сума заборгованості за відсотками. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі інформації згідно Рестру заборгованості від 03.04.2023 року до договору факторингу від №030423-ФК від 03.04.2023 року.
Отже, до позивача перейшли всі права кредитора за договором позики№3455936 від 29.10.2020 року.
Згідно ч.1 ст.512 ЦК України, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення ст.516, ч.2 ст.517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З розрахунку заборгованості за договором слідує, що заборгованість відповідача становить 19275,76 грн. з яких: 6550 грн. - заборгованість за тілом позики, 12725,76 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.
Враховуючи вищевикладене, відповідач взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору в повному обсязі не виконує, порушив його умови, до погашення заборгованості заходів не вживав та не вносив оплати, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 6550 грн. є правомірними і їх слід задовольнити в цій частині.
Що стосується вимог про стягнення процентів за користування кредитом, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.
Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту (по договору №3455936 від 29.10.2020 року), тобто з 29.10.2020 по 28.11.2020 (30 днів). Починаючи з 29.11.2020 року позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов кредитного договору №3455936 від 29.10.2020 року становить 3910,35 грн. за період з 29.10.2020 по 28.11.2020, виходячи з розрахунку: 6550 грн. (тіло кредиту) х 1,99% (процентна ставка за кожен день користування кредитом) х 30 днів (строк кредиту).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Отже, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором та реєстр прав вимоги не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за кредитним договором №3455936 від 29.10.2020 року в сумі 12725,76 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача, відповідно дбо положень ст.141 ЦПК України.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу в ромірі 3500 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір №01-11/24 від 01.11.2024 року про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 01.11.2024 року, витяг з акту №14-П від 19.05.2025 року, платіжну інструкцію від 19.05.2025 року, ордер на надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Так,з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат,критерій реальності адвокатських витрат,а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг ,відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованості за договором позики №3455936 від 29.10.2020 року в сумі 10460 (десять тисяч чотириста шістдесят) гривень 35 копійок, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 6550 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень та суми заборгованості за відсотками 3910 (три тисячі дев'ятсот десять) гривень 35 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" судовий збір в розмірі 1314 (одна тисяча триста чотирнадцять) гривень 56 копійок та 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет, місце знаходження: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Михайла Стельмаха, буд.9А, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя