Справа № 273/1099/23
1-і/296/357/25
Іменем України
03 жовтня 2025 рокум .Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12017060110000243 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України,
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України.
22 червня 2023 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.
03.10.2025 року судом за клопотанням сторони захисту дослідження матеріалів даного кримінального провадження продовжено не було, за наявності ще великого об'єму даних матеріалів.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 12 жовтня 2025 року (включно).
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14 серпня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжено міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 12 жовтня 2025 року (включно).
На даний час прокурор звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки з метою запобігання наявних ризиків неможливо застосувати до останніх більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Прокурор вважає, що наразі ризики, які враховувались судом при обранні та продовженні обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 долю клопотання прокурора залишили на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням про зміну стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 міри запобіжного заходу та просила застосувати до обвинуваченого міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави. Жодних доказів наявності наміру у ОСОБА_5 уникнути явки на виклики суду, або наявність інших ризиків, сторона обвинувачення суду не надала. ОСОБА_5 перебуває у шлюбі, на утриманні має дитину, має постійне місце роботи, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, брав постійну участь у волонтерській діяльності. ОСОБА_5 особисто до потерпілого насильства не застосовував і не погрожував його застосуванням, інкримінований злочин не спричинив загибель людини.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Суд, розглянувши вказані вище клопотання та заслухавши думки учасників процесу, доходить наступного.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, що є тяжким та особливо тяжким, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Судом враховується також те, що обвинувачений ОСОБА_4 за станом здоров'я стаціонарного лікування не потребує, усвідомлює те, що він може бути засудженим до реальної міри покарання, а тому, з метою уникнення покарання, може переховуватися від суду, характер злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а саме у вчиненні злочину, що пов'язаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб, а також з невстановленими досудовим розслідуванням особами.
Крім того, в суду є підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, що є кримінальним проступком та особливо тяжким злочином, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Судом також враховується те, що обвинувачений ОСОБА_5 за станом здоров'я стаціонарного лікування не потребує, усвідомлює те, що він може бути засудженим до реальної міри покарання, а тому, з метою уникнення покарання, може переховуватися від суду, характер злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , а саме у вчиненні злочину, що пов'язаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб, а також з невстановленими досудовим розслідуванням особами.
Крім того, в суду є підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані судом. Саме по собі тривале знаходження обвинуваченого під вартою не може бути підставою для суду щодо будь-якого пом'якшення існуючої міри запобіжного заходу.
Також судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_5 проживає поза межами територіальної юрисдикції Корольовського районного суду м.Житомира, що в умовах воєнного стану може перешкодити своєчасному розгляду даного кримінального провадження та явки самого обвинуваченого до суду.
Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, на які посилається прокурор, не свідчить про те, що самі ризики перестали існувати або зменшились. Крім того, прокурором обґрунтовано зазначено, що існують певні ризики негативної поведінки даного обвинуваченого та можливість його впливу на свідків, які ще не допитані судом. При цьому, реальне існування вказаних ризиків не потребує доказуванню, а прокурор повинен зазначити їх наявність.
Крім того, стороною захисту не доведено, що захід забезпечення даного кримінального провадження стосовно обох обвинувачених у виді тримання під вартою без визначення застави, не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи обвинувачених та судом на даному етапі судового розгляду не встановлено, що дане втручання є надмірним.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що клопотання сторони обвинувачення щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягають задоволенню, а клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну стосовно нього міри запобіжного заходу не підлягає задоволенню з мотивів, що викладені вище.
Також суд вважає, що підстав для визначення розміру застави під час продовження кожному з обвинувачених міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки кожен з них обвинувачується у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, який пов'язаний із насильством щодо потерпілого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331 ч.3, 369, 392, 395 КПК України,
Клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити попередню - у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, продовживши термін тримання на два місяці (60 діб), до 01 грудня 2025 року (включно).
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити попередню - у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, продовживши термін тримання на два місяці (60 діб), до 01 грудня 2025 року (включно).
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Головуючий суддя ОСОБА_1