Справа №295/7259/25
Категорія 71
2/295/2907/25
02.10.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.
при секретарі судового засідання Конончук Ю.О.
за участю позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Кравчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
30.05.2025 позивач звернулася до суду з позовом, в обгрунтування якого зазначає те, що з 05.05.2011 перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, який рішення Богунського районнорго суду м. Житомира від 19.11.2024 було розірвано. В період шлюбу народилися діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 05.05.2011 по 19.11.2024 батько з дітьми проживали разом за адресою АДРЕСА_1 та після розірвання шлюбу діти залишились проживати за даною адресою зі ним.
З липня 2024 і по теперішній час доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на вихованні та утриманні матері позивача - ОСОБА_4 в зв'язку з тим, що з 16.01.2023 року перебуває за призовом під час мобілізації на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та рідко має можливість бути присутнім вдома, а мати дітей ОСОБА_1 не здійснює їх виховання та догляд.
З липня 2024 року і по дату звернення до суду, ОСОБА_1 не з'являється за місцем проживання та систематично ухиляється від покладених на неї батьківських обов'язків. Вона не цікавиться життям доньок, не відвідує їх за місце проживання, в шкільному навчальному закладі: Ліцей №6 міста Житомира. Також не спілкується з доньками взагалі, тобто не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Все вищезазначене свідчить виключно про одне: відповідач ОСОБА_1 самоусунулась від виконання батьківських обов'язків щодо свої неповнолітніх доньок.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Відповідачка відзив не подала, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомила, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені в позові вимоги.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, від неї також не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, нею не поданий відзив. Суд вважає, що відповідачка не з'явилась у судове засідання без поважних причин.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала та вважає за доцільне позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно її доньок.
Заслухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що з 05.05.2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.11.2024 у справі №295/12491/24 було розірвано (а.с. 19-21).
Від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 16, 17).
Копією довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2024 № 2084/12729 зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 16 січня 2003 року за призовом під час мобілізації (а.с. 18).
Згідно з копією акта про непроживання матері разом з дітьми від 22.04.2025, затвердженого директором ТОВ «УК «ВЖРЕП № 5» вказано, що у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , колишня дружина ОСОБА_1 , 1988 року народження, фактично не проживає разом з дітьми: донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з липня 2024 року (а.с. 22).
Відповідно до копії акта про фактичне проживання осіб за місце реєстраціївід 22.04.2025, затвердженого директором ТОВ «УК «ВЖРЕП № 5» зазначено, що у квартирі за адресою АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з онуками: онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 23).
Згідно характеристики ліцею № 6 міста Житомира ім. В.Г. Короленка від 05.05.202 № 223, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ученицею 6-В класу ліцею № 6 міста Житомира, має навчальні досягнення достатнього та середнього рівня. Навчається в міру своїх можливостей. На даний час проживає з бабусею ОСОБА_4 , яка цікавиться навчанням і поведінкою онуки, відвідувала батьківські збори 23.10.2024, підтримує зв'язок з класним керівником. ОСОБА_6 , ОСОБА_1 цікавиться навчанням доньки, однак рідко відвідує школу через службу в Збройних силах України. ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , не відвідує батьківські збори, з 28.02.2025 року по 05.03.2025 року під час онлайн навчання підтримувала зв'язок з класним керівником. З 05.03.2025 року на зв'язок не виходить, навчанням дитини не цікавиться (а.с. 24).
Згідно характеристики ліцею № 6 міста Житомира ім. В.Г. Короленка від 05.05.202 № 224, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ученицею 6-В класу ліцею № 6 міста Житомира, має навчальні досягнення достатнього та середнього рівня. Навчається в міру своїх можливостей. На даний час проживає з бабусею ОСОБА_4 , яка цікавиться навчанням і поведінкою онуки, відвідувала батьківські збори 23.10.2024, підтримує зв'язок з класним керівником. Тато Діани, ОСОБА_1 цікавиться навчанням доньки, однак рідко відвідує школу через службу в Збройних силах України. ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , не відвідує батьківські збори, з 28.02.2025 року по 05.03.2025 року під час онлайн навчання підтримувала зв'язок з класним керівником. З 05.03.2025 року на зв'язок не виходить, навчанням дитини не цікавиться (а.с. 25).
Відповідно до Висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 від 24.09.2025 № 1311 зазначено, що ОСОБА_1 повідомила, що дійсно не бере участі у вихованні дітей, але заперечує проти позбавленая її батьківських прав. Надати докази виконання нею батьківських обов'язків, пояснити, де вона проживає, де працює відмовилась, пояснюючи це тим, що наразі влаштовує своє особисте життя. Крім того, ОСОБА_9 пояснила, що матеріально не допомагає дітям, оскільки перебуває в скрутному становищі. Виходячи з інтересів дітей, виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 51 на звороті).
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає перелік обов'язків батьків по вихованню та розвитку своїх дітей, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, не цікавиться їх життям, не спілкується з дітьми, не надає матеріальної допомоги, не піклується про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток. Таким чином суд вважає, що відповідачка умисно ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Проаналізувавши надані докази, а також вищевказані законодавчі норми, виходячи з принципів об'єктивності, законності та справедливості, суд доходить висновку, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своїх доньок, тому вважає за необхідне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни свого ставлення до дітей, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч.3 ст.166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Статтею 27 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою ВР № 789 ХІІ від 27.02.91 року (далі - Конвенція), передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ст. 180 СК України).
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При цьому, відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до статті 182 СК України судом враховано, що відповідач працездатний, відомостей про стан здоров'я, який би перешкоджав отримувати стабільний дохід не надав, відтак відповдіач зобов'язаний своєчасно та належним чином виконувати покладений на нього обов'язок утримувати неповнолітніх дітей.
За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дітям належний рівень життя, необхідний і достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на утримання дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову, тобто з 30.05.2025.
На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позову.
Відповідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При подачі позову до суду, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, згідно квитанції до платіжної інструкції № 0.0.4389812899.1 від 29.05.2025 (а.с. 27).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. 164-166, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ? ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.05.2025 та до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржена позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625.
Суддя І.Г. Перекупка