Справа № 214/10247/23
провадження 2-о/216/12/25
іменем України
04 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Радочин Д.С.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
свідок - ОСОБА_2 ,
свідка - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_4 за участю заінтересованої особи Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,-
Короткий зміст заяви
ОСОБА_4 . звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 . З приводу отримання спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , заявниця звернулась до нотаріальної контори. 21 липня 2023 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лігутою Л.В. заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №556. Відповідно до зазначеного свідоцтва 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перейшло у власність заявника.
Щодо іншої 1/3 частини квартири за зазначеною адресою, то заявника було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , що належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують родинні стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Зазначені обставини зумовили звернення до суду із дійсною заявою.
Приблизно з 1999 року ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
В грудні 1999 року ОСОБА_5 , як уповноваженому власнику, та членам її родини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 була надана у приватну спільну сумісну власність квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
19 вересня 2013 року договором про визначення часток у квартирі, що є спільною сумісною власністю, зареєстрованим у реєстрі за №1557, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були визначені частки кожного у квартирі АДРЕСА_2 Так, відповідно до зазначеного договору частки у зазначеному вище спільному майні визначалися рівними та становили по 1/3 частці від вказаної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син ОСОБА_5 - ОСОБА_7 .
1/3 частки квартири ОСОБА_7 перейшла у власність ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 грудня 2018 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лігутою Л.В. за реєстровим номером №1094.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_6 .
Заявниця вважає, що всі вищевикладені обставини підтверджують факт родинних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Спільних дітей у них не було. ОСОБА_7 доводився сином ОСОБА_5 , від першого шлюбу. Але ОСОБА_6 до нього ставився як до рідної дитини. Він виховував хлопця, піклувався про нього, забезпечував його. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мали спільний бюджет, спільно вели домашнє господарство, спільно виховували дитину, спільно купували необхідні ручі, робили ремонт, купували меблі, виїздили на відпочинок, святкували свята. Протягом двадцяти двох років вони ставилися один до одного як подружжя.
Зазначене підтверджується доданими документами, актом з місця проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , фотокартками, на яких останні знаходяться в колі друзів чи родини та завжди поруч.
На підставі викладеного, заявниця просить встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду, крім цього витребувано додаткові докази.
18 квітня 2024 року на адресу суду від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лігути Лариси Вячеславівни надійшла копія спадкової справи № 74/2023 після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру за №№ 76402073, 76402119, від 28 березня 2024 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 26 грудня 2024 року визначено головуючу суддю у справі: Цимбалістенко О.В. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи стало Рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року № 3509/0/15-24, яким суддю ОСОБА_8 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2025 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання, заявник, представник Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради не з'явились будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав свою заяву та просив задовольнити заяву.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є сусідами підтвердили факт проживання як чоловіка та дружини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Фактичні обставини, встановлені судом
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 17 грудня 1999 року ОСОБА_5 , як уповноваженому власнику, та членам її родини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 була надана у приватну спільну сумісну власність квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
19 вересня 2013 року договором про визначення часток у квартирі, що є спільною сумісною власністю, зареєстрованим у реєстрі за №1557, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були визначені частки кожного у квартирі АДРЕСА_2 Так, відповідно до зазначеного договору частки у зазначеному вище спільному майні визначалися рівними та становили по 1/3 частці від вказаної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19 травня 2018 року, актовий запис № 844.
1/3 частки квартири ОСОБА_7 перейшла у власність ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13.12.2018 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лігутою Л.В. за реєстровим номером №1094. Зазначене підтверджується відміткою, що наявна на зворотному боці свідоцтва про право власності на житло.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11 жовтня 2021 року, актовий запис № 1829.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16 січня 2023 року, актовий запис № 36.
Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно заповіту від 12 квітня 2022 року який долучений до копії спадкової справи ОСОБА_5 на випадок її смерті зробила таке розпорядження:належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (триста двадцять сім), а також усе інше майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов'язки, які належать мені на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть їй на день смерті, останя заповідає: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
21 липня 2023 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лігутою Л.В. заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №556. Відповідно до зазначеного свідоцтва 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перейшло у власність ОСОБА_4 .
Щодо іншої 1/3 частини квартири за зазначеною адресою, то заявника було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , що належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують родинні стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно акту від 18 серпня 2023 року виданого Житло-Сервісом-КР, мешканці будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтвердили, що в квартирі АДРЕСА_4 з лютого 1980 року мешкали однією сім'єю як чоловік та дружина ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Вони спільно вели господарство, спільно виховували дитину дружини від попереднього шлюбу. Вони разом піклувалися про свою родину, купували необхідні речі, робили разорм ремон, купували нові меблі, святкували свята, їздили на відпочинок тощо.
Крім цього заявником на підтвердження факту проживання однією сім'єю надані фотографії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно копії спадкової справи № 74/2023 після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку було надіслано до суду вбачається, що після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори з приводу одержання спадщини ніхто не звертався.
Поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні 04 вересня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Як зазначено в п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, якщо від цього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» - членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), алей інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Тобто при застосуванні ст. 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя ; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства. Подібна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №524/10054/16 (61-21748св18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , які підтвердили в суді факт, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний факт також підтверджується актом з місця проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , фотокартками, на яких останні знаходяться в колі друзів чи родини та завжди поруч, письмовими поясненнями заявника.
Оскільки заявницею ОСОБА_4 доведено, що встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , породжує для неї юридичні наслідки, а саме - це підтвердження необхідне для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , у зв'язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву та встановити факт що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки заявник довела це належними та допустимими доказами.
Спору про право з пояснень чи заяв учасників - не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 8, 10-13, 17-18, 259, 263 264,265, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_4 за участю заінтересованої особи Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: Територіальна громада в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32, ЄДРПОУ 05410872.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 04 вересня 2025 року о 16 год. 50 хв.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО