Справа № 216/4018/22
провадження 2/216/167/25
іменем України
15 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді Цимбалістенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лідера Р.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань №5 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,-
В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.
Сторони в підготовче судове засідання не з'явилися про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, представник позивача надав до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності позивача та його представника. Відповідач та його представник в підготовче судове засідання не з'явились будучи належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи. Заперечень щодо призначення справи по суті від сторін не надходило.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Щодо вирішення питання про прийняття уточненої позовної заяви.
18 лютого 2025 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла уточнена позовна заява. Представник відповідача отримав уточнену позовну заяву 18 лютого 2025 року.
Згідно ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 3статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч. 3ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі № 916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Виходячи з наведеного, визначення предмета та підстав позову є правом позивача.
У зв'язку з чим суд вважає за можливе прийняти уточнену позовну заяву.
Щодо призначення справи до судового розгляду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Також, під час проведення підготовчого судового засідання судом визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, визначено порядок розгляду справи, а також вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Заяв про бажання укласти мирову угоду, або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді від сторін не надходило, також як і не надходило зустрічного позову, інших заяв та клопотань.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, суд вважає, що у підготовчому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, які необхідно вчинити до закриття підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, тому підготовче засідання підлягає закриттю, а справа призначенню до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтями 189, 196-198, 200, 247, 258-260 ЦПК України, суд,
Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву від 18 лютого 2025 року.
Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя у зв'язку з великим навантаженням судді Цимбалістенко О.В., призначити справу до судового розгляду по суті на 02 грудня 2025 року, о 09 годині 00 хвилин та провести у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №5 приміщення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, розташованого за адресою: вулиця Великого Кобзаря, будинок 12, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000.
Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 цього Кодексу.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Про дату, час і місце призначення судового засідання повідомити всіх учасників справи, які не були присутніми у підготовчому судовому засідання, за правилами та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО