Справа № 191/99/25
Провадження № 2/191/49/25
22 вересня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Окладнікової О.І., за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
07.01.2025 року до суду звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 92695,83 грн. за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 16.02.2012 року.
Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовані наступним.
Відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 16.02.2012 року. Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт. В подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 75000,00 грн. Крім того, клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 13.05.2021 р., в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. У процесі користування рахунком 06.07.2023 р. відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої погоджені суттєві умови користування кредитним рахунком. Відповідач отримала кредитну картку. Відповідач порушила зобов'язання: кредит не повертає, заборгованість станом на 11.12.2024 року склала 92695,83 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту - 74465,70 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 18230,13 грн. Прохає стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 08.01.2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до слухання у судовому засіданні.
27.01.2025 року від представника відповідача - адвоката Тимошенко Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважають, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню. ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Вона є власницею кредитної картки номер - НОМЕР_1 , строк дії - 07/15, тип - Універсальна, яка була в процесі експлуатації, у зв'язку зі спливом строку користування замінена на кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 01/27, тип - Універсальна. Протягом усіх зазначених років ОСОБА_1 добросовісно користувалася банківською карточкою та жодного разу в неї не виникали питання стосовно несплати заборгованості або ухилення від сплати заборгованості. 06.07.2023 року, між 8 год. 30 хв. та 09 год. 00 хв. невідомі шахраї в районі вул. Пилипа Орлика в м. Дніпро, в маршрутному таксі №73, таємно викрали мобільний телефон ОСОБА_1 . В період з 08 год. 57 хв. до 10 год. 53 хв. 06.07.2023 року шахраями було здійснено перекази (списання) грошових коштів з банківських карток «Приватбанк» ОСОБА_1 , а саме кредитного ліміту, заробітної плати та заощадження (вклад з «Скарбнички»):
- НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахункам договору SAMDN50000058126953 від 16.02.2012 за період 06.07.2023-06.07.2023 у сумі 72687,14, що підтверджується випискою від 07.07.2023 №9QD9GH74D2PLKIH4;
- НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00000431739 від 17.12.2013 за період 06.07.2023-06.07.2023 у сумі 45 360,00 грн. що підтверджується випискою від 07.07.2023 №HVQV250PBQGROO9E;
- НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00088557252 від 06.07.2023 за період 06.07.2023-06.07.2023 у сумі 9849,25 грн., що підтверджується випискою від 07.07.2023 №UK6H8SVKUKEC6CPP. Зазначений рахунок був погоджений саме шахраями. Позивач у позові посилається на Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 06.07.2023, яка була «ніби то» підписана відповідачем о 09 год. 41 хв. Але даний факт не відповідає дійсності. Оскільки в 09 год. 41 хв. шахраї вчиняли злочині дії з телефону ОСОБА_1 . Загальна сума викрадених шахраями коштів складає: 75000,00 грн. кредитного ліміту; 6450,76 грн. залишку заробітної плати (власних коштів відповідача) та 4200,00 грн. заощаджень вкладу з «Скарбнички». Суми, які зазначені вище, різняться із фактично викраденими грошовими коштами, оскільки шахраї робили перекази (списання) між картками. Здійснені шахраями операції, між зазначеними банківськими картками «Приватбанк», носили систематичний характер. Шахраї в період з 08 год. 57 хв. До 10 год. 53 хв. здійснювали між картками рух грошових коштів, списували з однієї картки на іншу грошові кошти, робилися перекази, а частина коштів була знята у банкоматі: НОМЕР_9 за адресою АДРЕСА_1 . Також зазначають, що з картки НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) тривалий час здійснювався переказ 305,00 грн., а саме в період з 09 год. 08 хв. до 09 год. 38 хв. було здійснено 58 операцій, що носили однаковий характер. Коли ОСОБА_1 було виявлено крадіжку, вона одразу звернулась до СВ Дніпропетровського РУП, яким до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України за №12023041030002698 від 07.07.2023 року, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2023 року. Розслідування по кримінальному провадженню №12023041030002698 й досі триває, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2025 року. Також, ОСОБА_1 були здійснені дзвінки з телефону своєї знайомої НОМЕР_10 оператору на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк», але додзвонитися вона не змогла, лінія була постійно занята. В цей час шахраї вже списали грошові кошти з банківських карток, але про це ОСОБА_1 стане відомо пізніше. У той же день, приблизно об 11 год. 45 хв. ОСОБА_1 було заблоковано сімкартку за номером НОМЕР_11 у зв'язку із чим думки, що шахраї можуть списати кошти не було. Однак, як зазначає у відповіді Національний банк України № 14-0004/87359 від 27.11.2023 року, у відповідь на свій запит від «Приватбанк» була отримана інформація, що картка отримувача переказів коштів № НОМЕР_12 (АТ «РайффайзенБанк»). Вхід в систему «Приват24» здійснено з довіреного пристрою з одночасною зміною пароль. Пароль було змінено з веденням ПІН-коду від картки № НОМЕР_13 . Авторизацію у системі «Приват24» підтверджено за допомогою IVR-опитування:2023-07-06 08:53:32 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_14 changepasswd. Фінансовий номер не змінювався. Приблизно о 15 год. 30 хв. коли було активовано сімкартку, ОСОБА_1 стало відомо, що з її кредитної картки «Приватбанк» 4149499150124879/ НОМЕР_6 було списано грошові кошти. Вона одразу зателефонувала повторно на гарячу лінію «Приватбанк» 3700, що також підтверджується відповіддю НБУ, де говориться, що звернення від ОСОБА_1 до «Приватбанк» надійшло 06.07.2023 о 15:29:39. Тобто, ОСОБА_1 були вчинені усі необхідні дії, які користувач платіжних послуг повинен вчинити, а банк в свою чергу після повідомлення міг вчинити дії стосовно повернення грошових коштів які були переказані на картку отримувача № НОМЕР_12 (АТ «РайффайзенБанк»). Однак таких дій не було вчинено. АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як надавач платіжних послуг був зобов'язаний та мав можливість зупинити несанкціоноване списання шахраями з банківських карток ОСОБА_1 грошових коштів, якби ним, як надавачем платіжних послуг виконувалися вимоги нормативних актів, зокрема щодо своєчасного повідомлення власника рахунку про сумнівні списання кредитних грошових коштів протягом незначного проміжку часу, забезпечення можливості власнику рахунку безперешкодно додзвонитися оператору та заблокувати рахунок та інше. Крім того, не зрозуміло на якій підставі позивач нараховував відсотки у розмірі 18230,13 грн. на підставі Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг за відсотковою ставкою 42%, якщо добре знає, що відповідач її не підписував та не міг підписувати. Заборгованість про яку зазначає позивач, склалася не з вини відповідача, вона склалася не у зв'язку з використанням кредитного ліміту або несплати мінімального платежу, вона склалася внаслідок злочинних дій шахраїв. По даному факту правоохоронними органами порушено кримінальне провадження №12023041030002698 від 07.07.2023 року. Позивачем здійснено нарахування відсотків за прострочення сплати заборгованості на підставі Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 06.07.2023, яку відповідач не підписував, а заборгованість не створював, тобто не використовував кредитні кошти. Тому, просили у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
10.02.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначили, що з приводу заволодіння кредитними коштами третіми особами ОСОБА_1 , банком було проведено службове розслідування. Зазначили, що клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою (п.1.1.10.10.3 Умов). Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Просили суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, раніше від представника відповідача надходила заява про розгляд без їх участі, проти задоволення позовних вимог заперечують з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 16.02.2012 року, а також у зв'язку із прийняттям Закону України «Про споживче кредитування» 06.07.2023 року, між позивачем та відповідачем був укладений договір шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою: privatbank.ua, пам'яткою клієнта та тарифами складає договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_1 отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено.
При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що вона ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви.
За ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
За правилами ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію банку відповідач підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.
Одночасно дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно з якою особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, оплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Виконання відповідачем договору вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.
Положеннями ч. 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено що відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
При цьому, згідно з вимогами ст. 526-530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у встановлений строк.
Крім того, за приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що вбачається з розрахунку заборгованості за договором та виписки по рахунку, тобто зобов'язання за вказаним договором не виконала.
З приводу пояснення відповідача, що кредитними коштами з її карткового рахунку шахрайським шляхом заволоділи треті особи, і внаслідок цього утворилася кредитна заборгованість, суд зазначає наступне.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12023041030002698 від 07.07.2023 року, до СВ Дніпровського РУП 07.07.2023 року надійшла заява від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 06.07.2023 року близько 09:00 години, перебуваючи в районі вул. П. Орлика виявила, що не встановлена особа, в маршрутному таксі №73 м. Дніпро таємно, шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон заявниці, після чого відбулось несанкціоноване списання грошових коштів з банківської карти № НОМЕР_15 ( НОМЕР_16 ).
Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Матеріали справи крім вказаного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не містять інших доказів з приводу досудового розслідування за заявою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12023041030002698 від 07.07.2023 року. Зокрема, відсутня інформація щодо результатів досудового розслідування, адже з часу внесення відомостей в ЄРДР вже минуло понад два роки.
Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 11.12.2024 року має заборгованість перед банком в сумі 92695,83 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту - 74465,70 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 18230,13 грн.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.509, 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_17 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість по кредитному договору №б/н від 16.02.2012 року в сумі 92695,83 грн., а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2422,40 грн., а всього 95118 (дев'яносто п'ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 23 коп.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення складено 29.09.2025 року.
Суддя О.І. Окладнікова