Справа № 190/1698/25
Провадження №2/190/779/25
11 вересня 2025 року м.П»ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив :
Представник ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 року, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 22762,00 грн, яка складається з 7600,00 грн.,- прострочена заборгованість за сумою кредиту;15162,00 грн., прострочена заборгованість за комісіями і відсотками, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 20.02.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №1595734 в формі електронного документа з використанням електронного підпису (К014). Згідно умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит в сумі 7600,00 грн., строком на 15 днів на споживчі потреби, стандартна процентна ставка -1,9% в день. Кредитні кошти були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 .
07.09.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК'Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-07092021, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК'Сіті фінанси Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 року укладеним з ОСОБА_1
07.09.2021 року ТОВ «ФК'Сіті фінанси груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021 відступив право вимоги за кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 року до ТОВ «ФК'Айкон Дебт Коллекшн», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №2-07/09/2021 від 07.09.2021 року ТОВ ФК «Сіті фінанси груп» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 року в сумі 22762,00 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «Сіті фінанси груп» в сумі 22762,00 грн., в зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою судді від 15.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи
Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З письмових матеріалів справи вбачається, що 20.02.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1595734 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача (К014) та підписано паспорт споживчого кредиту. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 7600.00 грн., дата надання кредиту: 20.02.2021 року , строк кредиту: 15 днів, валюта кредиту: UAH, цільове призначення - на споживчі потреби, стандартна процентна ставка - 1,9 % в день.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 12.06.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 22762,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 7600.00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 15162.00 грн.
Згідно умов кредитного договору, кредитні кошти надаються шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Клієнтом. На підтвердження видачі, Товариством, кредитних коштів, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 20.02.2021 року 22:19:08 на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 7600.00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 , що в свою чергу являється доказом видачі кредитних коштів.
Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили що підписання Договору зі сторони Товариства (Позикодавця) шляхом накладення аналогу власноручного підпису Директора Товариства та відбитка печатки Товариства, що відтворений засобами копіювання зразок яких наведено в умовах даного Договору.
Відповідно до ч.1 ст.512 та 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
07.09.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-07092021 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 укладеним з ОСОБА_1
07.09.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1595734 від 07.09.2021 - ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до Відповідача.
Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №2-07/09/2021 від 07.09.2021 року ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 року в сумі 22762,00 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» в сумі 22762,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України передбачено правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі в електронних), у листах, телеграмах, яким обмінялися сторони. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.(ч.3 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Всупереч умов кредитного договору та вимог закону Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 року становить 22762,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано доказів щодо спростування заявленої суми кредитної заборгованості, в тому числі не здобуто таких доказів під час розгляду справи.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 року підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
Так, 04.09.2025 року представником позивача було подано через підсистему «Електронний Суд» заяву про розподіл /відшкодування /компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, в які просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.
У відповідності до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, у матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги укладений між адвокатом Пархомчук Сергієм Валерійовичем та ТОВ «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» №09/07/2025 від 09.07.2025 року, за умовами якого адвокат прийняв на себе зобов'язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору.
Згідно Розрахунку суми судових витрат - фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи становить 10500,00 грн., надано Акт про отримання правової допомоги від 01.09.2025 рпоку, що підтверджується платіжною інструкцією №984 від 01.09.2025 року про оплату ОСОБА_2 коштів у сумі 10500,00 грн. згідно договору про надання правової допомоги від 09.07.2025 року.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката.
Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, суд звертає увагу, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.3,5,9 ст.141 ЦПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи та сталу судову практику цієї категорії справ, відсутність необхідності у витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, що полягав у складенні позовної заяви уніфікованого /шаблонного/ зразка, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є явно завищеним.
Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 141, 265, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ: 44002941 заборгованість за Кредитним договором №1595734 від 20.02.2021 в сумі 22762 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ: 44002941 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422,20 грн. та витрат на професійну правову допомогу - 4000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ: 44002941, юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .
Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева