Справа № 188/3204/24
Провадження № 2/188/1025/2025
03 жовтня 2025 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Фесик Ю.В.
справа №188/3204/24
позивач:
ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідач:
Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області
про визнання права приватної власності
В обґрунтування позовних вимог зазначено, 27 квітня 1993 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу придбав двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначений договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований 03.05.1993р. Лисичанським бюро технічної інвентаризації за номером 692, що підтверджується реєстраційним написом на зазначеному договорі.
Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , було належним чином зареєстровано за Позивачем відповідно до законодавства України діючого на момент такої реєстрації.
Після початку повномасштабного вторгнення військами РФ через тимчасову окупацію міста Лисичанська Луганської області Позивач був вимушений евакуюватись із зазначеного населеного пункту.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 було визначено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
У відповідності до зазначеного Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України м. Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади, Луганської області визнано тимчасово окупованою територією України із 03.07. 2022 року. 1
Зазначені обставини виключають і можливість позасудового отримання правовстановлюючого документу на належну Позивачу квартиру.
З метою подальшої реалізації права власника щодо звернення за відшкодуванням шкоди завданої країною-агресором, Позивач звернувся через ЦНАП до державного реєстратора за внесенням відомостей про право власності на квартиру Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Рішенням державного реєстратора №74733217 від 23.08.2024р. позивачу було відмовлено в державній реєстрації прав на нерухоме майно через те, що ЛКП «БТІ» нерелоковане та не проводить діяльність на території підконтрольній Україні, у зв'язку з чим, не має змоги отримати інформацію, щодо реєстрації об'єкту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач не може розпоряджатися своїм майном та не має можливості отримати відповідну компенсацію за пошкодження свого нерухомого майна, що порушує його право власності.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, зазначене рішення необхідне йому для захисту його майнових прав.
Просить суд визнати за ним право власності на належний йому будинок.
В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Сторона відповідача про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлена, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .
Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Довідкою від 22.06.2022 року №3005-5001782445/33859 та паспортом позивача підтверджується, що ОСОБА_1 взятий на облік і є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідно до належним чином оформленого договору купівлі-продажу квартири від 27.04.1993 року за адресою: АДРЕСА_1 , квартира перебувала у належному користуванні позивача і належала йому на праві приватної власності.
Технічним паспортом, від 19.03.1993 року №10709 на квартиру, звітом оцінки нерухомого майна від 15.11.2024 року підтверджується право власності позивача на квартиру за зазначеною адресою та її вартість.
Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №74733217 від 23.08.2024 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов'язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об'єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об'єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв'язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.
Подані реєстратору документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Звітом про оцінку майна від 05.09.2024 рок підтверджується вартість зазначеної квартири.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).
Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.
Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.
Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.
Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.
Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права приватної власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , право власності на на двокімнатну квартиру загальною площею 48,5 кв.м. житлова площа 27,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Курочкіна