Справа № 185/15441/23
Провадження № 2/185/128/25
30 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
представника позивачів: ОСОБА_1 ,
відповідача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: ОСОБА_3
(в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_2 , Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання шлюбу недійсним, скасування актового запису про шлюб та про виключення відомостей про померлу особу, як батька, з актового запису про народження дитини, -
У грудні 2023 року ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулися до суду з позовом, уточнивши його у подальшому 25.12.2023, до ОСОБА_2 , Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання шлюбу недійсним, скасування актового запису про шлюб та про виключення відомостей про померлу особу, як батька, з актового запису про народження дитини, в якому просили визнати шлюб, укладений 19.11.2022 між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 та зареєстрований Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), недійсним з моменту його укладення, тобто з 19.11.2022, та анулювати актовий запис про реєстрацію шлюбу від 19.11.2022; виключити з актового запису про народження дитини: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вчинений Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 783, відомості про батька дитини - ОСОБА_8 .
Позиція позивачів
В обґрунтування позову позивачки зазначають, що вони є колишніми дружинами загиблого ОСОБА_8 , та законними представниками своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких записаний ОСОБА_8 , який був військовослужбовцем та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок тяжкого поранення. Позивачки, як законні представники своїх синів, отримують одноразову грошову допомогу, у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_8 , та під час призначення цієї допомоги вони дізнались, що зазначена грошова виплата розподіляється ще між відповідачкою та її дитиною. Позивачки вважають, що реєстрація шлюбу померлого з відповідачкою та визнання батьківства відносно дочки відповідачки є фіктивними, так як ОСОБА_8 19.11.2022 повідомив їм, що уклав фіктивний шлюб з метою демобілізації з військової служби, тоді, як з відповідачкою не мав стосунків ні раніше, ні на час укладення шлюбу, ні після укладення шлюбу, та одразу ж після укладення фіктивного шлюбу, звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом про демобілізацію. Тому, шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було укладено без наміру створення сім'ї, реєстрація шлюбу відбувалась з певною метою і умисно. Спільного проживання та подружніх відносин, спільного бюджету та заощаджень у них не було, спільного господарства вони не вели, не мали емоційного зв'язку і дійсної потреби та бажання створити родину. Крім того, позивачкам було достовірно відомо, що спільних дітей у відповідачки та загиблого не було. У зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, а також відсутності кровного споріднення ОСОБА_8 з дочкою відповідачки: ОСОБА_9 , а також виплатами одноразової допомоги ОСОБА_2 та її дитині: ОСОБА_9 , порушуються інтереси їх неповнолітніх дітей.
Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 для розгляду справи визначено головуючого суддю Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врону А.О.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врони А.О. від 09 січня 2024 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Позивачкою ОСОБА_6 , як законним представником своєї неповнолітньої дитини, в рамках зазначеної цивільної справи, подана заява про забезпечення позову, шляхом заборони Міністерству оборони України виплати на користь відповідачки ОСОБА_2 та її дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , одноразової грошової допомоги після загибелі ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року відмовлено ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у задоволенні заяви про забезпечення позову, у зв'язку з тим, що заявницею не надано належних доказів на підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову, не доведено той факт, що невжиття заходів по забезпеченню позову, може ускладнити або зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а також те, що спір щодо виплати одноразової грошової допомоги після загибелі ОСОБА_8 не є предметом спору у даній справі.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року, за клопотанням представника позивачів, витребувано у Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію актового запису про укладення шлюбу між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 ; інформацію про дату подання заяви про реєстрацію шлюбу ОСОБА_8 і ОСОБА_2 ; копію актового запису про народження дитини, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року, за клопотанням представника позивачів, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_6 копію рапорту ОСОБА_8 про демобілізацію (звільнення з військової служби), яка була ним подана до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травні 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про призначення генетичної судово-медичної експертизи у справі ЄУ № 185/15441/23, з врахуванням підстав звернення до суду з позовом, обсягом обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи суд, категоричного заперечення відповідача проти призначення експертизи.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року, за клопотанням представника позивачів, витребувано з Галузевого державного архіву Міністерства оборони України копію рапорту ОСОБА_8 про демобілізацію (звільнення з військової служби), яка була ним подана до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, задоволено клопотання позивачів щодо виклику у судове засідання свідка ОСОБА_10 та цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.
На підставі рішення ВРП від 17.09.2024 № 2722/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_11 з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за власним бажанням», наказу від 23.09.2024 № 189-к «Про відрахування зі штату суду судді Анни Врони», акту передачі не розглянутих судових справ для проведення повторного автоматизованого розподілу, 07 жовтня 2024 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно ст. 14 ЦПК України, для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Бондаренко В.М.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М. від 18 жовтня 2024 року прийнято до свого провадження вищевказану цивільну справу, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивачів - адвоката Глєбова Г.В. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи відмовлено з тих підстав, що судом вже було вирішено питання про відмову у задоволенні клопотання позивачів про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи щодо кровного споріднення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з померлим, та закрито підготовче провадження.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивачів - адвоката Глєбова Г.В. про визнання обов'язкової явки представника Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для надання пояснень при розгляді зазначеної цивільної справи відмовлено з тих підстав, що представником позивачів не наведено обґрунтованості зобов'язання обов'язкової явки в судове засіданні зазначеного представника. Судом також зазначено, що відповідно до наданої заяви, представник відповідача відділу ДРАЦС просив розгляд справи проводити за його відсутності та просить взяти до уваги, що шлюб зареєстровано 11.11.2022 за актовим записом № 1126, Павлоградським відділом. У народження дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно заяви про визнання батьківства № 167-20.10-40 від 11.11.2022 внесені зміни у відомості про батька дитини. Заяви на шлюб та визнання батьківства підписані заявником особисто. Крім того, за ухвалою суду від 01 квітня 2024 року, надав суду копії актових записів про реєстрацію шлюбу ОСОБА_8 і ОСОБА_2 ; копію актового запису про народження дитини, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом також задоволено було клопотання представника позивачів - адвоката Глєбова Г.В. щодо виклику у судове засідання свідка ОСОБА_12 , яке з поважних причин не ставилося на вирішення під час проведення підготовчого судового засідання.
Від інших заяв та клопотань, заявлених до початку розгляду справи по суті, представник позивачів - адвокат Глєбов Г.В. відмовився.
Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, представником відповідачки - адвокатом Ганчевою М.А. надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідачки не визнає позовні вимоги та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з тих підстав, що відповідно до ст. 137 СК України визначено вичерпний перелік осіб, наділених правом оспорювати батьківство після смерті особи, яка записана батьком дитини, та випадків, коли це можливо, а тому позивачки, як законні представники своїх неповнолітніх дітей, не мають зазначеного права, а тому у задоволенні позовних вимог щодо виключення запису із актового запису про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомостей про батька слід відмовити. Крім того, за життя, ОСОБА_8 , визнав той факт, що ОСОБА_9 є його дочкою. Вважає, що факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 не міг створювати для військовослужбовця припинення обов'язку військової служби, а встановлення батьківства з боку ОСОБА_8 щодо дитини відповідачки, не пов'язаний з реєстрацією шлюбу, як і навпаки. Вказує на те, що відповідачка та загиблий її чоловік були знайомі ще з 2013 року, але кожний жив своє життя, а у 2022 році вони почали серйозні стосунки, ОСОБА_8 переїхав до відповідачки за її місцем проживання та вибрав дату реєстрації шлюбу 11.11.22 не випадково, вважаючи, що таке поєднання цифр у даті є особливим, з урочистою церемонією - у святковій залі відділу РАЦС. На підтвердження добровільності та щирості укладання шлюбу свідчать фотографії зі шлюбної церемонії, переписка у месенджерах, а також інші докази, які долучені до матеріалів справи. Тому шлюб укладався з метою створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя, а посилання позивачів на наявність рапорту ОСОБА_8 про звільнення із ЗСУ є лише припущенням позивачок щодо фіктивності шлюбу, на чому не може ґрунтуватися доказування, що дає підстави для відмови у задоволення позову.
Представник позивачок - адвокат Глєбов Г.В. у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги позивачок у повному обсязі, посилаючись на підстави та докази, які долучені до матеріалів справи та отримані при розгляді справи. У подальшому просив розгляд справ проводити без його участі, відповідно до поданої заяви до суду.
Відповідачка, представник відповідачки - адвокат Ганчева М.А. у судовому засіданні підтримали доводи та підстави, які викладені у відзиві на позов, та просили суду у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. У подальшому просили розгляд справи проводити без їх участі, не враховувати пояснення свідків, так як їх покази не підтверджують фіктивність шлюбу, відповідно до поданої заяви до суду.
Представник відповідача Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився, відповідно до поданих заяв просив розгляд справи проводити без його участі, покладаючись на рішення суду, надавши для розгляду справи витребувану судом інформацію та копії актових записів, необхідних для вирішення спору.
Свідок ОСОБА_13 , який був у дружніх стосунках із загиблим ОСОБА_8 , у судовому засіданні суду повідомив, що загиблий йому не повідомляв щодо свого одруження з ОСОБА_2 , яку він також не знає.
Свідок ОСОБА_12 , яка доводиться загиблому ОСОБА_8 рідною тіткою, та з якою вони були у близьких родинних стосунках, доводила суду, що загиблий проживав окремо у орендованій квартирі та мав відносини з дівчатами, тому не відносився до відповідачки, як до дівчини, з якою має намір створити сім'ю.
Фактичні обставини, встановлені судом
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії актового запису про шлюб № 1126 від 11 листопада 2022 року Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (без зміни прізвищ після реєстрації шлюбу). Сімейний стан наречених: ОСОБА_8 - розлучений; ОСОБА_2 - у шлюбі не перебувала. Актовий запис про шлюб № 1126 від 11 листопада 2022 року містить особисті підписи осіб, які зареєстрували шлюб, а також відомості про те, що видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_2 та внесені відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 11.11.2022 за номером 00144168888.
Крім того, з копії актового запису про народження № 783 від 25 серпня 2016 року Павлоградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_10 народилась ОСОБА_14 у м. Павлоград Дніпропетровської області, де в графі «Відомості про батька» вказаний ОСОБА_15 , а в графі «Відомості про матір» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ім'я дитини вказане за вимогою матері, видане свідоцтво серії НОМЕР_3 , внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 25.08.2016 за № 00133107692, виданий витяг про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 СК України, серії НОМЕР_4 від 25.08.2016.
Відповідно до заяви про визнання батьківства № 167-20.10-40 від 11.11.2022 відділом ДРАЦ внесені 19.11.2022 зміни у вищезазначений актовий запис про народження дитини, зі зміною прізвища дитини на « ОСОБА_16 », де в графі «Відомості про батька» вказаний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , видане свідоцтво серії НОМЕР_5 від 19.11.2022.
Як вбачається з листа представника відповідача Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 2184-31.20-25 від 29.08.2024 актові записи, та заяви на шлюб та визнання батьківства підписані заявником ОСОБА_8 особисто.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_12 у м. Бахмуті Донецької області, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 22 лютого 2023 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 426 від 22.02.2023.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 114 ввід 08.05.2023) поранення 14.02.2023 солдата ОСОБА_8 ,1987 року народження, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , а саме: перелом склепіння черепа, сліпе вогнепальне кульове поранення, ушкодження внаслідок військових дій, спричинені вогнепальною та іншими видами звичайної зброї, пов'язані із захистом Батьківщини.
Із заяви представника ІНФОРМАЦІЯ_6 Доброгорського О.В. від 26.04.2024 вбачається, що у зв'язку з розформуванням військової частини НОМЕР_1 за актом від 22.12.2023 № 407 документи в/ч НОМЕР_1 за 2022-2023 р.р. були в повному обсязі передані ІНФОРМАЦІЯ_13 на державне зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
Як вбачається з інформації Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/5207 від 28.05.2024, яка витребувана судом, у наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2023 року № 59 значиться інформація щодо виключення зі списків особового складу частини солдата ОСОБА_8 з 28 лютого 2023 року, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок поранення не сумісного з життям. Документи (клопотання, подання, рапорти), які слугують підставою для дострокового звільнення на зберігання до ГДА Міноборони не надходять, оскільки мають термін зберігання 10 років.
З копії рапорту військовослужбовця ОСОБА_8 від 06.11.2022, написаного власноручно ним на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , який був наданий відповідачкою, вбачається, що останній просить надати йому відпустку за сімейними обставинами з 08.11.2022 по 17.11.2022, яку буде проводити за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання відповідачки).
Як вбачається з довідки КП МІРАЦ № 1756 від 19.02.2024 про реєстрацію та склад сім'ї ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідно до акту, підписаного сусідами відповідачки від 20.12.2023, ОСОБА_8 , разом з дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_9 , з вересня 2022 року, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та останні вели спільне господарство.
Крім того, до матеріалів справи долучені скрін-шоти листування загиблого ОСОБА_8 з ОСОБА_2 , які зроблені відповідачкою з мобільного телефону ОСОБА_8 , з датами такого спілкування: 16.10.2022, 26.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022, 01.112022 03.11.2022, 07.11.2022, 08.11.2022, 19.11.2022, 23.11.2022, 25.11.2022, 22.11.2022 28.11.2022, 06.12.2022, відповідно до яких спілкування між ними проходять у виразах турботи та любові, які притаманні близьким людям, у подальшому подружжю, а також весільні фото подружжя з урочистої церемонії у відділі ДРАЦС (щодо зазначених доказів наданих відповідачкою, представник позивачки не висував заперечення про їх не належність та не допустимість).
Позивачки по справі: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є колишніми дружинами загиблого ОСОБА_8 , та законними представниками своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких записаний ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_7 , виданого 23.07.2020 повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр'ївському районах та місту Павлограду Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), батьками дитини записані: ОСОБА_8 (батько), ОСОБА_17 (мати), актовий запис № 29 від 15.01.2009 року.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_8 , виданого 21.09.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, батьками дитини записані: ОСОБА_8 (батько), ОСОБА_6 (мати), актовий запис № 955 від 21.09.2012.
Як вбачається з листа № 613/4085 від 01.11.2023 військової частини НОМЕР_9 , до ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшло рішення Комісії, щодо виплати дружині, двом синам та дочці загиблого ОСОБА_8 , у розмірі 4/5 частини 15 000 000,00 грн, у сумі 12 000 000,00 грн у рівних частинах кожному.
Таким чином, позивачки, як законні представники своїх синів, відповідачка та її дочка отримують одноразову грошову допомогу, у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_8 .
Позивачки вважають, що реєстрація шлюбу померлого з відповідачкою та визнання батьківства відносно дочки відповідачки є фіктивними, так як ОСОБА_8 19.11.2022 повідомив їм, що уклав фіктивний шлюб з метою демобілізації з військової служби, тоді, як з відповідачкою не мав стосунків ні раніше, ні на час укладення шлюбу, ні після укладення шлюбу, та одразу ж після укладення фіктивного шлюбу, звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом про демобілізацію. Крім того, вважають, що у зв'язку з виплатою одноразової допомоги ОСОБА_2 та її дитині ОСОБА_9 , порушуються інтереси їх неповнолітніх дітей щодо виплати одноразової допомоги.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
У частині першій статті 1 СК України визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (частина перша статті 24 СК України).
Відповідно до статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Сімейний союз жінки та чоловіка після реєстрації шлюбу породжує певні правовідносини між подружжям, породжує взаємні права і обов'язки. Виникають особисті немайнові та майнові відносини, наявність певних прав і обов'язків подружжя для забезпечення і реалізації прав членів сім'ї.
Згідно з частиною другою статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Під час розгляду справ про визнання шлюбу недійсним судам необхідно мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.
При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 41 СК України).
У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім'ї тощо. Саме з речей неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 752/2337/16-ц.
Шлюб вважається фіктивним лише тоді, коли обидві сторони діяли свідомо і кожна з них не мала наміру створити сім'ю.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 761/11845/19, провадження № 61-10406св20.
Відповідно до статті 42 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність, якої обмежена.
Звертаючись до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, позивачки посилалися на те, що загиблий ОСОБА_8 мав на меті корисні мотиви немайнового характеру, які пов'язані з демобілізацією з військової служби.
Згідно з частинами першою - третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Доводи позивачок щодо мети створення сім'ї з боку загиблого - для демобілізації з військової служби, яка була повідомлена ним особисто, не може вказувати про намір створення ОСОБА_8 фіктивної сім'ї, тоді, як переписка у месенджерах між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , як близькими людьми, у подальшому, як подружжям, добровільність та урочистість реєстрації шлюбу у відділі РАЦС, з особистими підписами подружжя, надання відпустки ОСОБА_8 за сімейними обставинами, за місцем проживання відповідачки, а також інші докази вказують про справжній намір створення з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_2 сім'ї та набуття ними прав та обов'язків подружжя.
Крім того, сам факт реєстрації шлюбу не міг створювати для військовослужбовця ОСОБА_8 припинення обов'язку військової служби, а тільки встановлення батьківства з боку ОСОБА_8 , за наявності інших неповнолітніх дітей.
Тому, слушними суд вважає доводи представника відповідачки про те, що встановлення батьківства з боку ОСОБА_8 щодо дитини відповідачки, не може пов'язуватися з реєстрацією шлюбу, як і навпаки.
Пояснення свідка ОСОБА_13 про те, що останній не знав щодо реєстрації шлюбу ОСОБА_8 з ОСОБА_2 , яку він також не знає, не може свідчити про фіктивність шлюбу, як і пояснення свідка ОСОБА_12 щодо її ставлення до відносин, які відбувались між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .
А тому, у зв'язку з неподанням позивачками належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , у порядку передбаченому статтею 81 ЦПК України, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення їх позовних вимог щодо недійсності шлюбу за недоведеністю.
Щодо вимог позивачок з приводу виключення із актового запису про народження дитини відомостей про батька ОСОБА_8 суд приходить до наступного.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «DIYA 97 v. UKRAINE», заява № 19164/04).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Позивач - це особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних інтересів якої порушено цивільний процес.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Стаття 137 СК України визначає перелік осіб та, які можуть оспорювати батьківство після смерті особи, яка записана батьком дитини та умови щодо такого оспорювання, а саме: якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства; якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред'явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці , якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти .
За матеріалами справи судом встановлено, що за життя ОСОБА_8 , у встановленому законодавством порядку, 11.11.2022 написав власноручно заяву до відділу РАЦС про те, що він є батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зі зміною прізвища на « ОСОБА_16 ».
Крім того, ОСОБА_8 , як батько малолітньої своєї дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя, надавав свою згоду на тимчасовий виїзд її за кордон України, відповідно заяви від 10.02.2023, посвідченої приватним нотаріусом Павлоградського районного округу Дніпропетровської області Нижник А.М., за реєстровим № 86 від 10.02.2023.
Таким чином, нині померлий ОСОБА_8 , за життя, визнавав той факт, що він є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не оспорював його.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, відповідно до встановлених процесуальних норм діючого законодавства, суд відмовляє у такому позові.
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог позивачок щодо виключення з актового запису про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомостей про батька дитини - ОСОБА_8 , слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивачів.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_2 , Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання шлюбу недійсним, скасування актового запису про шлюб та про виключення відомостей про померлу особу, як батька, з актового запису про народження дитини, - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 .
Позивач - ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12 .
Відповідач - Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: Дніпропетровська область м. Павлоград, вул. Центральна, буд. 47, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42928276.
Суддя В.М. Бондаренко