Справа № 182/4666/25
Провадження № 2/0182/3276/2025
Іменем України
03.10.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
28.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
30.08.2006 року позивач зареєстрував шлюб з відповідачкою.
Від даного шлюбу у подружжя неповнолітніх дітей немає.
Позивач зазначає, що сім'я припинила своє існування в грудні 2024 року. Подружнє життя не склалось через різні погляди на сімейне життя, права та обов'язки подружжя, що призвело до втрати почуття любові та поваги між ними. За таких обставин ОСОБА_1 зазначає, що примирення та подальше збереження шлюбу є неможливим, а тому наполягає на його розірванні.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської від 11.08.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.13-14).
Позивач повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на електронну адресу, зазначену в позові. 02.09.2025 року направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.16).
02.09.2025 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позовних вимог, проти розірвання шлюбу не заперечує, розірвати його в органах ДРАЦС немає можливості, оскільки на теперішній час перебуває за кордоном, просить справу розглядати без її участі (а.с.17).
Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Як встановлено судом, 30.08.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис за №677 (а.с.4).
Від даного шлюбу у подружжя неповнолітніх дітей немає.
Шлюбні стосунки між сторонами фактично були припинені в грудні 2024 року. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Між подружжям втрачені всі духовні та фізичні зв'язки, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами. На примирення сторони не згодні, таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить їх інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивача та відповідачки, а також те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб припинив своє існування, а тому його слід розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати. При цьому, позивач не наполягав на стягненні з відповідача судового збору.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 30.08.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 677 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 », ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева