Справа № 182/3253/25
Провадження № 3/0182/1579/2025
Іменем України
01.10.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ступак Т.С. розглянувши матеріали, які надійшли з Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, працюючий в ПАТ «НЗФ», громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1.17.05.2025 об 11-30 год. у гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , на подвір'ї виникла сварка з колишньою дружиною ОСОБА_2 , чим скоїв моральний та психологічний тиск на останню, тим самим скоїв насильство в сім'ї.
2.Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Позиція особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення
3. ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив вину в інкримінуємому адміністративному правопорушенні та зазначив, що спільний з колишнєю дружиною син ОСОБА_3 під час війни, досить тривалий час проживав з ним, він мав над ним опіку та піклувався про сина, однак ОСОБА_2 порушила встановлений органом опіки порядок відвідування та забрала сина до себе і дотепер не повернула. Звертав увагу суду, що 17.05.2025 він намагався поговорити та повернути сина, жодних криків, нецензурної лайки, тощо не було, на підтвердження своєї позиції надав відеозаписи зустрічі від 17.05.2025.. Крім того, 25.06.2025 на адресу суду надійшло клопотання від сторони захисту, зі змісту якого вбачається що сторона захисту наполягає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається спір щодо визначення місця проживання дитини та опіки над дитиною. Також сторона захисту зазначила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в той день була сварка/конфлікт, що у свою чергу виключає факт вчинення домашнього насильства, жодного психологічного, фізичного насильства від ОСОБА_1 до потерпілої не було, шкоду останній теж не завдано. Зауважували, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено факту завдання будь-якої форми шкоди здоров'ю потерпілої, не розкрито об'єктивну та суб'єктивну сторону інкримінованого правопорушення. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся сімейний конфлікт. Захисник посилаючись на практику ЄСПЛ просила провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
4.У судове засідання захисник Ключенкова Х.В не з'явилась, про час та дату судового засідання була належним чином повідомлена. Також від захисника надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони захисту, справу про адміністративне правопорушення просила закрити на підставі ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
5.Потерпіла ОСОБА_2 та її представник Яремчук Л.В. до суду жодного разу не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Від адвоката Яремчук Л.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з її відпусткою.
6.У зв'язку з наведеним та враховуючи вимоги ст.38 КУпАП провадження розглядалось за наявними матеріалами та наявної участі учасників справи.
Оцінка та мотиви Суду
7.Згідно з ч.2 ст.7, ст.245, ст.280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. При цьому суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
8.Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
9.Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
10.Згідно зі статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема колишнє подружжя; особи, які мають спільну дитину (дітей).
11.Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
12.Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
13.Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняться від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
14.У той час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
15.Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та не утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
16.Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: домашнє насильство, що виражалось у вчинені дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
17.Доказами вини правопорушника є дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №410011 від 17.05.2025; копія електронного рапорту про отримання та реєстрацію ЄО за №17005 від 17.05.2025, відповідно до якого заявниця ( ОСОБА_4 , свідок, мешкає поряд) повідомила, що чоловік свариться з дружиною поряд з під'їздом, у ході опрацювання вказаної інформації: гр. ОСОБА_5 звернулась до поліції з письмовою заявою за фактом домашнього насильства стосовно неї з боку колишнього чоловіка, а також було складено протокол №410011 та ТПЗ серії АА №575787 від 17.05.2025; копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17.08.2025, згідно з яким ОСОБА_2 просила притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , оскільки останній вчинив сварку, погрожує їй фізичною розправою, намагався забрати дитину; копія письмового пояснення ОСОБА_2 яка зазначила про вчинення колишнім чоловіком безпричинної сварки у ході якої він погрожував їй фізичною розправою та хотів забрати дитину; копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.05.2025, де правоохоронцем визначено низький рівень небезпеки; копія ТПЗ серії АА №575787 від 17.05.2025, згідно з яким уповноваженою особою прийнято рішення про заборону у будь-який спосіб контактувати ОСОБА_1 з постраждалою особою ОСОБА_2 з 17.05.2025 по 20.05.2025.
18.Крім того, ОСОБА_1 до суду надав в копії рішень виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про порядок ОСОБА_6 з сином, копію позитивної характеристики на малолітнього ОСОБА_3 з Бабайківського ліцею Царичанської селищної ради з довідкою, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2024 про розірвання шлюбу.
19.Також ОСОБА_1 надав відеозапис інкримінованих подій, які відбулись 17.05.2025. На даному відео вбачається конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо їх малолітнього сина ОСОБА_3 . Свідками даної події є малолітній ОСОБА_3 , старший за останнього хлопець, який був з ним та ОСОБА_2 , та декілька перехожих. На відео ОСОБА_1 наполягає на своєму бажанні поспілкуватись із сином, а ОСОБА_2 неодноразово заперечує це в даний момент та просить зачекати і вирішити це питання трохи пізніше біля під'їзду, просить ОСОБА_1 припинити свої дії, однак ОСОБА_1 не припиняє свої вимоги, наполягаючи на них, та слідує за ОСОБА_2 із сином. ОСОБА_2 просить перехожих допомогти їй та викликати поліцію через дії ОСОБА_1 , пояснюючи це тим, що вона його боїться. З відео вбачається наявність психологічного тиску з боку ОСОБА_1 на ОСОБА_7 , що підтверджується його неодноразовими однотипними вимогами, переслідуванням та не реагуванням на прохання ОСОБА_7 , при цьому перехожі також просять ОСОБА_1 припинити свої дії та не тиснути на ОСОБА_7 з її сином залишивши їх у спокої.
20.Твердження ОСОБА_1 про те, що він не кричав на колишню дружину, нікого не залякував, а тому не вчиняв домашнього насильства, у даному випадку не є такими що виправдовують останнього, оскільки психологічне насильство як форма домашнього насильства може відбуватись без застосування крику, нецензурної лайки, тощо (див.п.12) та має на меті, зокрема, підкорення потерпілої особи своїм вимогам, у даному випадку щодо побачення/спілкування/сумісного проживання з сином.
21.Зазначені докази є чіткими, узгоджуються між собою та не викликають сумніву.
22.Також не знайшло свого підтвердження твердження сторони захисту те, що в протоколі не зазначено частину статті 173-2 КУпАП, що спростовується самим протоколом в якому зазначено правову кваліфікацію, а саме ч.1 ст.173-2 КУпАП.
23.Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП повністю доведена сукупністю вказаних доказів.
Накладення адміністративного стягнення
24.Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги та правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до ст.23 КУпАП.
25.При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність згідно ч.2 ст.33 КУпАП.
26.Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - не встановлено.
27.Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - не встановлено.
28.Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що є достатнім для виховання правопорушника, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.
29.Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
30.Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 33, 173-2, 245, 283, 284 КУпАП, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн 00 коп.
2.Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
3.Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
4.На підставі ст.308 КУпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: Т. С. Ступак