Справа № 204/2282/25
Провадження № 3/204/779/25
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
16 квітня 2025 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Чапала Г.В. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП України в Дніпропетровській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №402284 від 13 лютого 2025 року, 10 лютого 2025 року близько 22 год. 08 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався у бік матері нецензурною лайкою, у результаті зазначених дій потерпілій було заподіяно шкоду її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи той факт, що судом було використано всі можливі засоби повідомлення особи, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд ознайомившись з матеріалами адміністративної справи приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Суд не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №402284 від 13 лютого 2025 року, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та при цьому зазначено, що останній вчиняв домашнє насильство по відношенню до своєї матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У той же час, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-ІХ від 22.05.2024, яким стаття 173-2 КУпАП викладена в новій редакції.
Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина друга статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Натомість протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №402284 від 13 лютого 2025 року не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 посилання на будь-які дії стосовно неповнолітньої чи малолітньої особи, адже потерпілою зазначено лише його матір 1951 року народження.
Тобто, попри те, що дії ОСОБА_1 у протоколі кваліфіковані за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, проте ані протокол про адміністративне правопорушення, ані додані до нього матеріали не містять відомостей, які б вказували на вчинення ним домашнього насильства саме стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковані невірно, що виключає притягнення його до відповідальності за інкримінованою йому ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Суд позбавлений можливості вносити зміні до протоколу про адміністративне правопорушення, у тому числі змінювати кваліфікацію, оскільки це є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя