Справа № 203/1862/25
Провадження № 1-кп/0203/1300/2025
25 липня 2025 року Центральний районний суд міста у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040030001485 13 червня 2019 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська вищевказаний обвинувальний акт.
Відповідно до обвинувального акту, повторно ОСОБА_4 17.05.2019 року приблизно о 16.55 годині, зайшов до приміщення «магазину-кафетерій», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Мініна, 19, де за одним із столиків побачив ОСОБА_5 в алкогольному стані, та керуючись прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, визначив майно, що знаходилось в кишенях потерпілого, предметом свого злочинного посягання.
Після чого, у зазначений день, приблизно о 17.11 год., реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, візуально переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_5 , який знаходився поруч з ним, на виході з приміщення магазину-кафе, розташованого за вищевказаною адресою, взяв з кишені одягнених на останнього штанів мобільний телефон марки SAMSUNG Л модель SM-G361HHADSEK, модель SM- G361HHADSEK, колір Chacoal Grey, імей: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3109-19 від 08.07.2019, складає 1500 грн., який належить ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_4 з викраденим вищевказаним мобільним телефоном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим в подальшому на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, вчинив таємне викрадення чужого майна, що належать ОСОБА_5 , заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 1500 гривен.
На підставі викладеного, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про закриття кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки 09.08.2024 року набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують 3028 грн., віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
За приписами ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-IX).
Вказаним Законом №3886-IX внесені зміни у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
При цьому, суд враховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24, відповідно до якого Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Як слідує з обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, у 2019 році.
Станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 гривень та 50 відсотків від цього розміру становлять 960 грн. 50 коп.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2019 році становила 1921 гривні.
Згідно обвинувального акту вартість викраденого ОСОБА_4 майна становить 1500 грн.
З огляду на те, що вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1921 гривні, до цього діяння має застосуватися положення ст. 5 КК України, оскільки це діяння не підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 185 КК України.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Таким чином, з огляду на вищевикладене та положення ст. 479-2, п. 4-1 ст. 284 КПК України, а також, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 підлягає закриттю, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а тому, відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК України, витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3109-19 від 08.07.2019 року у сумі 314 гривень 00 копійок, не підлягають стягненню з ОСОБА_4 , а мають бути віднесені на рахунок держави.
Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 284, 479-2 КПК України, ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, суд, -
Клопотання прокурора, задовольнити.
Кримінальне провадження № 12019040030001485 13 червня 2019 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 12019040030001485 на проведення судово-товарознавчої експертизи № 3109-19 від 08.07.2019 року у сумі 314 (триста чотирнадцять) гривень 00 копійок, віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1