Справа № 201/12161/25
Провадження № 1-кс/201/4228/2025
01 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України,
Слідча за погодженням прокурора звернулася до слідчого судді з клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України, з метою забезпеченні збереження речових доказів не допущення відчуження нерухомого майна виникла необхідність у накладенні арешту на квартиру.
Слідча обґрунтовує клопотання тим, що в провадженні СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України встановлено факти незаконного заволодіння речовими правами на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території міста Дніпра.
В ході досудового розслідування встановлено, що громадяни України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 діючи спільно з невстановленими особами, оперативно отримують інформацію відносно померлих осіб на території міста Дніпра, які відносяться до категорії соціально незахищених верств населення, що не мають близьких родичів або чиї родичі знаходяться поза межами України і не можуть реалізувати своє право на спадщину за законом. Перевіривши інформації, що померлі особи не мають родичів/спадкоємців, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за допомогою старости Котовського старостинського округу Магдалинівської селищної ради Самарівського (колишня назва - Новомосковського) району Дніпропетровської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснюють підроблення заповітів від померлих осіб на ім'я підставних осіб, які в подальшому оформлюють на себе все нерухоме майно, яке перебувало у власності померлих.
Також, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 в ході підробленння заповітів, виготовляла заповіти від імені колишнього секретаря Котовської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровській області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які були датовані періодом до 31 грудня 2019 року.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження вдалося встановити ряд об'єктів, якими незаконно заволоділи організатори вищезазначеної шахрайської схеми.
Зокрема, отримано інформацію, що староста Котовського старостинського округу № 3 Магдалинівської селищної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженка селище Переможне, Якимівського району, Запорізької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , моб. тел.: НОМЕР_2 , діючи спільно з невстановленими особами, виготовила підроблений заповіт, в результаті чого було здійснено незаконне переоформлення речових прав на 2 (дві) квартири, розташовані на території міста Дніпра:
- АДРЕСА_2 ;
- АДРЕСА_3
Так, за отриманими даними, діючи спільно з невстановленими особами, ОСОБА_7 виготовила підроблений заповіт, датований 23 грудня 2022 року, відповідно до умов якого, громадянка України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 (за даними ДРАЦС ОСОБА_9 померла - ІНФОРМАЦІЯ_6 . Крім того, в ході перевірки інформації в ДРАЦС стосовно ОСОБА_9 було встановлено, що у неї був син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_8 ), заповіла 2 (дві) належні їй квартири 2 (двом) підставним особам, а саме:
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вона заповіла громадянці України - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , уродженці м. Дніпра, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_4 .
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , вона заповіла громадянину України - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , уродженцю міста Дніпра, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 .
Так, в ході виконання доручення встановлено, що ОСОБА_11 та
ОСОБА_12 , використовуючи вищезазначений підроблений заповіт, звернулися до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_7 , уродженка м. Дніпра, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , моб. тел.: НОМЕР_8 для відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_9 . Надалі,
на підставі вищезазначеного підробленого заповіту, ОСОБА_13 25 жовтня 2023 року видала ОСОБА_12 свідоцтво про право на спадщину за заповітом в якості правовстановлюючого документа на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , а 16 листопада 2023 року ОСОБА_13 видала вже ОСОБА_11 свідоцтво про право на спадщину за заповітом в якості правовстановлюючого документа на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою подальшого приховування своєї протиправної діяльності, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 здійснили фіктивні продажі двох вищезазначених квартир підставним особам. Так, 24 січня 2024 року ОСОБА_11 здійснила фіктивний продаж квартири за адресою: АДРЕСА_2 підставній особі - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_9 , а 22 лютого 2024 року ОСОБА_12 здійснив фіктивний продаж квартири за адресою: АДРЕСА_3 підставній особі - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_10 . Обидва вищезазначені договори купівлі-продажу квартири були посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_11 .
Крім того, в ході огляду екземпляру вищезазначеного заповіту, який було вилучено 22 листопада 2024 року в ході обшуку у адміністративній будівлі Котовського старостинського округу № 3, за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський (попередня назва - Новомосковський) район, село Котовка, вул. Садова, буд. 1, встановлено, що ОСОБА_7 нібито зареєструвала вищезазначений заповіт в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Котовського старостинського округу № 3 (далі - Реєстр), 23 грудня 2022 року під номером 47. В той же час, в ході проведеного огляду вилученої копії сторінок Реєстру було встановлено, що остання нотаріальна дія, яка була вчинена ОСОБА_7
у 2022 році, була зареєстрована в Реєстрі під номером 44 (складання і посвідчення заповіту 15 грудня 2022 року від імені ОСОБА_17 , РНОКПП НОМЕР_12 ).
Також, в ході виконання доручення було встановлено, що ОСОБА_7 направила заяву про державну реєстрацію заповіту (датованого 23 грудня 2022 року, який нібито видала ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ) в Спадковому реєстрі, до Дніпропетровської регіональної філії ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» лише 13 вересня 2023 року, через 9 (дев'ять) місяців після дати посвідчення (23 грудня 2022 року) та через 7 (сім) місяців після смерті заповідача ОСОБА_9 (11-16 лютого 2023 року). Крім того, ОСОБА_7 17 липня 2023 року направляла заяву про державну реєстрацію заповіту від імені ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 до Дніпропетровської регіональної філії ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ», з реєстраційним номером у реєстрі нотаріальних дій «09» та датою посвідчення: «28.07.2021», а 21 серпня 2023 року направила до Дніпропетровської регіональної філії ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» дві заяви про виправлення помилки у вищезазначеному заповіті та внесення відповідних змін в Спадковий реєстр. Так, відповідно до пункту 1.10. глави 1 розділу III Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, який затверджено наказом Міністерства юстиції України 11 листопада 2011 року № 3306/5, відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі" (далі - Порядок).
Абзацом другим пункту 5 Порядку передбачено, що Реєстраторами Спадкового реєстру щодо заповітів, посвідчених посадовими особами органів місцевого самоврядування; заповітів і спадкових договорів, посвідчених консульськими установами України; заповітів, посвідчених (складених та/або прийнятих на зберігання) і зареєстрованих в іноземних державах згідно з Конвенцією, запити про реєстрацію яких в Україні на прохання заповідача подані Мін'юсту, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів є державне підприємство, яке належить до сфери управління Мін'юсту, та його філії.
Відповідно до пункту 8 Порядку посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчені заповіти шляхом подання державному підприємству, яке належить до сфери управління Мін'юсту, або його філіям заяв про реєстрацію. Крім того, пунктом 10 Порядку передбачено, що заяви про реєстрацію подаються (надсилаються) Реєстратору в день вчинення відповідної нотаріальної дії.
Вищезазначене свідчить про умисне порушення ОСОБА_7 порядку реєстрації заповітів в Спадковому реєстрі.
Старшим слідчим СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області 19 травня 2025 року квартири розташовані за адресами:
- АДРЕСА_2 ;
- АДРЕСА_3 визнано речовими доказами.
Отже, з метою забезпечення збереження речових доказів та не допущення відчуження нерухомого майна виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані квартири.
Відповідно до ст. 91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Разом с тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження. Як вбачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості, є арешт майна.
Одним з таких заходів є саме арешт майна, що застосовується не тільки для тимчасового позбавлення підозрюваного та обвинуваченого можливості відчужувати певне майно, а й може являти собою заборону для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь - яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
З огляду на викладене, слідча просить клопотання задовольнити.
Слідча у судове засідання для розгляду клопотання не з'явилася, про час та місце його розгляду повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за її відсутності, на задоволенні наполягала, неприбуття слідчої в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення власника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчою суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчої підлягає задоволенню, виходячи з такого, в провадженні СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 362 КК України встановлено факти незаконного заволодіння речовими правами на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території міста Дніпра.
Зокрема, наявна інформація, щодо виготовлення підробленого заповіту, в результаті чого було здійснено незаконне переоформлення речових прав на квартиру, розташовану на території міста Дніпра за адресою АДРЕСА_2 .
В рамках кримінального провадження квартира за адресою: АДРЕСА_2 була визнана речовим доказом.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.
Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, № 42024042020000049 від 18 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Заборонити відчуження, розпорядження та користування об'єктом нерухомого майна розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .
Заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії стосовно приватизації або набуття права власності на майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Доручити забезпечення виконання ухвали про арешт майна слідчим слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області: ОСОБА_3 , прокурору Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , оперативним співробітникам УСБУ у Дніпропетровській області.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1