Справа № 161/12126/25
Провадження № 2/161/4313/25
(заочне)
23 вересня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
20.06.2025 АТ «Акцент-Банк» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2024 ОСОБА_1 уклав з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір №АВН0СТ155101734250024096, який складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 40 000 грн., строком на 12 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 85 % річних.
Відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором, кредиту не повернув, проценти за користування ним не сплатив.
Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 45 428,36 грн., з них: 35 533,07 грн. - тіло кредиту, 9 183,60 грн. - проценти за користування кредитом, 711,69 грн. - пеня.
Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на нього судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
III.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання (включив його в текст позовної заяви) про розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІV.Фактичні обставини справи
15.12.2024 ОСОБА_1 підписав за допомогою електронного підпису заяву №АВН0СТ155101734250024096 (а.с. 11-12), в якій (пункт 18) погодився з тим, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становить кредитний договір.
Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:
- мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг (п. 3);
- сума кредиту - 40 000 грн. (п. 4);
- строк кредиту - 12 місяців, з 15.12.2024 по 14.12.2025 включно (п. 5);
- процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік (п. 6);
- розмір щомісячного ануїтетного платежу - 5 082,03 грн. (п. 8);
- платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 4323347384150170 (п. 9).
15.12.2024 ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» підписали Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 12 зворот), яка містить графік погашення кредиту.
15.12.2024 АТ «Акцент-Банк» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 40 000 грн. (меморіальний ордер №TR.42518438.15346.65455 від 15.12.2024, а.с. 14 зворот, виписка з рахунка, а.с. 15).
З розрахунку заборгованості (а.с. 10) вбачається, що ОСОБА_1 погасив заборгованість в розмірі 10 164,81 грн. (5 082,03 грн. (14.01.2025), 5 082,03 грн. (15.02.2025), 0,75 грн. (16.03.2025)).
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 45 428,36 грн., з них: 35 533,07 грн. - тіло кредиту, 9 183,60 грн. - проценти за користування кредитом, 711,69 грн. - пеня (розрахунок заборгованості, а.с. 14).
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
АТ «Акцент-Банк» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронному вигляді уклали кредитний договір №АВН0СТ155101734250024096 від 15.12.2024. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування.
На підставі цього договору відповідач отримав кредит в сумі 40 000 грн., взяв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним.
За обставинами справи, схема повернення кредиту - ануїтетна (рівними платежами), терміни повернення кредиту та процентів визначені в графіку платежів, що міститься в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 12 зворот).
Згідно графіку платежів позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 5 082,03 грн. щомісяця, до 15 числа (останній платіж 5 082,01 грн. - до 14.12.2025).
Обставини дотримання обов'язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту позивачем не обгрунтовувалися (ч. 1 ст. 81 ЦПК України) та судом не встановлені.
У постанові від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що боржник зобов'язаний виконати його обов'язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов'язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов'язку з дострокового повернення кредиту.
Разом з тим, у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок, наведений у постанові від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц, не враховує спеціальний порядок, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року, заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту, і вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так: «суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту».
Враховуючи, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, містила положення про застосування обов'язкового досудового врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а після 10 червня 2017 року на ці правовідносини почала поширюватися частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц, є релевантною для даних правовідносин та може бути застосована в частині наслідків для кредитора у разі невиконання передбаченого законодавством досудового врегулювання спору.
За таких умов, суд висновує, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача лише простроченої заборгованості за кредитним договором.
Простроченою заборгованістю відповідача на момент звернення позивача до суду (20.06.2025) була заборгованість за тілом кредиту та процентами за 6 (шість) розрахункових періодів (з 15.12.2024 по 15.06.2025). Тобто, відповідач мав здійснити 6 (шість) ануїтетних платежів по 5 082,03 грн. на загальну суму 30 492,18 грн., з них: 15 922,01 грн. - тіло кредиту, 14 570,17 грн. - проценти за користування кредитом.
Відповідач погасив заборгованість в розмірі 10 164,81 грн., що дорівнює сумі перших 2 (двох) ануїтетних платежів і частини 3-го ануїтетного платежу в розмірі 0,75 грн. (зараховані на погашення процентів за користування кредитом).
З урахуванням зазначеного часткового погашення заборгованості, прострочена заборгованість відповідача за кредитним договором на момент звернення позивача до суду (20.06.2025) становила 20 327,37 грн., з них: 11 455,83 грн. - тіло кредиту, 8 871,54 грн. - проценти за користування кредитом.
Інша заборгованість відповідача, на момент звернення позивача до суду не є простроченою. У відповідача, як позичальника, відсутній обов'язок щодо її дострокового повернення, а у суду відсутня підстава для задоволення позовних вимог у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за кредитним договором.
Суд не вбачає підстав для стягнення пені в розмірі 711,69 грн. Пеня нарахована у період дії в Україні воєнного стану, а тому відповідач є звільненим від обов'язку її сплати (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).
Отже, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів в розмірі 20 327,37 грн. слід задовольнити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
VI.Судові витрати
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (44,75 %) в розмірі 1 084,02 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №№АВН0СТ155101734250024096 від 15.12.2024 в розмірі 20 327,37 грн. (двадцять тисяч триста двадцять сім гривень, 37 копійок), з них: 11 455,83 грн. - тіло кредиту, 8 871,54 грн. - проценти за користування кредитом.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 1 084,02 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код в ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Дата складення повного заочного рішення суду - 23.09.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін