Справа № 161/14116/25
Провадження № 2-а/161/196/25
02 жовтня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Рудської С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови
15.07.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 10.07.2025 року він дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особі т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 винесено постанову № 1989 від 02.07.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. З даної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 не оновив своєчасно свої персональні дані у терміни, визначені законодавством, а саме: у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, чим порушив норми п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджено Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487. Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки порушено процедуру винесення постанови, не встановлено та не підтверджено доказами обставини справи. Вказує, що після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України, позивач вступив у лави ЗСУ на посаду стрільця військової частини НОМЕР_1 . На підставі наказу командира даної військової частини № 49 від 18.02.2024 року, старшого солдата ОСОБА_1 , на підставі його звільнення, з 18.02.2024 року виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , та усіх видів забезпечення та вважати таким, що справи та посаду здав, і направити до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік. Зазначає, що на сторінці НОМЕР_3 військового квитка позивача стоїть відмітка про те, що його було взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 01.03.2024 року. Таким чином, вказує, що ще до набрання чинності п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ, позивачем було надано усю інформацію про особисті персональні дані, шляхом особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку. Окрім того, позивач ще в 2025 році звертався до відповідача про отримання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і на підставі даного звернення, 19.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було видано довідку про надання такої відстрочки. Просить суд оскаржувану постанову визнати незаконною та скасувати її, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити.
Крім того, у позові позивач просив поновити процесуальний строк на оскарження постанови № 1989 від 02.07.2025 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржувану постанову позивач фактично отримав 10.07.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не у день винесення постанови, а тому даний позов поданий в межах 10-денного строку, встановленого для її оскарження.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.07.2025 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 19).
02.09.2025 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 . 02.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не уточнив персональні дані в терміни, передбачені законодавством. За результатами розгляду адміністративної справи була винесена постанова № 1989 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказує, що законодавством чітко визначено терміни для оновлення облікових даних: вони мали чіткі межі - з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (60 днів) та способи уточнення: через центр надання адміністративних послуг; через оновлення в застосунку або особисто в ТЦК та СП. Проте, ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок жодною із перерахованих можливих дій, як наслідок, не надав підтвердження щодо спроб чи факту оновлення облікових даних у терміни, передбачені законодавством. Зазначає, що уточнення облікових даних як таке, у ОСОБА_1 відбулося лише 24.04.2025 року. Враховуючи наведене, просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с. 24).
Станом на дату ухвалення даного рішення, відповідь на відзив від позивача чи його представника на адресу суду не надходили.
З огляду на те, що обидві сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На обгрунтування своїх вимог щодо поновлення строку на звернення до суду з даним позовом представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова була фактично отримана позивачем 10.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).
Вищевказана обставина стороною відповідача не заперечується.
Даний позов надійшов до суду 15.07.2025 року, тобто в межах 10-ти денного строку, визначеного для оскарження постанови суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.
Судом встановлено, що 02.07.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 було винесено щодо ОСОБА_1 постанову за справою про адміністративне правопорушення № 1989, якою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не оновив своєчасно свої персональні дані у терміни визначені законодавством, а саме у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, чим порушив вимоги п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 та ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 16).
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частинами першою, третьою статті 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно положень ЗУ «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року.
Згідно з вимог статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до положень абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону №3543-ХІІ у редакції Закону України від 11 квітня 2024 № 3633-IX (які набрали чинності 18.05.2024), під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За положеннями частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Із військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 вбачається, що останній був призваний на військову службу за мобілізацією з 26.02.2022 року (а.с.13).
Згідно наказу № 49 командира військової частини НОМЕР_2 від 18.02.2024 року, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , та усіх видів забезпечення та вважати таким, що справи та посаду здав, і направити до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік (а.с.14).
Судом також встановлено, що у військовому квитку позивача є відмітка про те, що 01.03.2024 року, ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13 зворот).
Крім того, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1502 від 19.03.2025 року, виданої ОСОБА_1 , останньому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період до 19.09.2025 року, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи IІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої (а.с. 15).
Варто зауважити, що згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Суд наголошує, що до постанови № 1989 від 02.07.2025 року не долучено, зокрема відомості щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо ОСОБА_1 , як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_4 та не виконує правила військового обліку.
Будь-які інші докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст.ст. 210, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення № 1989 від 02.07.2025 року.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою по адміністративне правопорушення № 1989 від 02.07.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 02 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська