Справа № 161/13065/25
Провадження № 2-а/161/175/25
02 жовтня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Рудської С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови
30.06.2025 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою? на обґрунтування якої зазначив, що 21.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення
відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як опікун (батько), який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, однак йому було повідомлено про наявність порушень правил військового обліку та відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він не прибув по повістці № 689686 від 14.10.2024. Вказує, що в той же день ОСОБА_1 було надано письмову заяву (пояснення) ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що повістку він не отримував, а також, що він є законним представником (опікуном) дитини з інвалідністю та вказав на необхідність догляду за хворою дитиною.. Після написання пояснень, в електронній системі «Резерв+» зникло повідомлення про порушення правил військового обліку. 26 лютого 2025 року, позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу як опікун (батько), який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років до 31.12.2025 року. В подальшому, 29 травня 2025 року в додатку «Резерв+» у позивача знову з'явилося
повідомлення про порушення правил військового обліку. Для з'ясування даних обставин
позивач 30 травня 2025 року особисто з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_4 , де тво
начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 1076 від 30.05.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом не прибуття по повістці № 689686 від 14.10.2024 року та визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Просить суд оскаржувану постанову визнати незаконною та скасувати її, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.
Крім того, у позові представник позивача просив поновити процесуальний строк на оскарження постанови № 1076 від 30.05.2025 року. В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що оскаржувану постанову стороною позивача фактично отримала лише 19.06.2025 року, що підтверджується відповідною відміткою на постанові про отримання, а тому даний позов поданий в межах 10-денного строку, встановленого для її оскарження.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2025 року позов залишено без руху надано термін для усунення недоліків (а.с.23-24).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 липня 2025 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 32).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.08.2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволено, витребувано у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 копії пояснень ОСОБА_3 щодо факту неприбуття по повістці від 14.10.2024 року, документи на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 щодо виклику повісткою від 14.10.2024 року (а.с. 59-60).
Станом на день постановлення даного судового рішення, ухвала суду про витребування доказів від 14.08.2025 року відповідачем не виконана, причини невиконання ухвали суду не повідомлені.
21.07.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому на обґрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що 14.10.2024 року військовозобов'язаному ОСОБА_1 була сформована повістка за допомогою Єдиного державного реєстру призовників та надіслана за допомогою Національного оператора поштового зв'язку «Укрпошта», із необхідністю явки у конкретно визначений час - 11.00 год. 24.10.2024 року. У вказаний день ОСОБА_1 не з'явився, жодних документів щодо поважності причин неявки не надав. 26.10.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повернувся лист (повістка) із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. У відповідності до абз. 3 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, що затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року (далі - Порядок), належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є проставлення відмітки про відсутність особи за адресою проживання особи, повідомленою цією особою відповідному ТЦК та СП. За результатами розшуку була винесена постанова № 1076 від 30.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Наведені обставини свідчать про безпідставність доводів сторони позивача, у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити (а.с. 51-52).
Станом на дату ухвалення даного рішення, відповідь на відзив від позивача чи його представника на адресу суду не надходили.
З огляду на те, що сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На обгрунтування своїх вимог щодо поновлення строку на звернення до суду з даним позовом представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова була фактично отримана позивачем 19.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13 зворот).
Вищевказана обставина стороною відповідача не заперечується.
Даний позов надійшов до суду 03.07.2025 року, тобто в межах 10-ти денного строку, визначеного для оскарження постанови суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.
Судом встановлено, що 14.10.2024 року на ім'я ОСОБА_1 було виписано повістку за № 689686, яка зобов'язувала останнього з'явитися в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11:00, 24.10.2024 року для уточнення даних (а.с. 45).
30.05.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено щодо ОСОБА_1 постанову за справою про адміністративне правопорушення № 1076, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 13).
Зі змісту вищевказаної постанови слідує наступне: громадянин ОСОБА_1 , не прибув по повістці № 689686 від 14.10.2024 року, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 24.10.2024 року, чим порушив вимоги ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року.
Із позовної заяви також вбачається, що 21.02.2025 року добровільно з'явився до відповідача для оформлення відстрочки від призову на військову службу, де він і дізнався про наявність повістки, яку він не отримував, однак протокол та постанова про виявлене правопорушення складені не були.
Із матеріалів справи також вбачається, що згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1120 від 26.02.2025 року, виданої ОСОБА_1 , останньому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період строком до 31.12.2025 року, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років (а.с. 12).
Відтак, судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 не було відомо про час та місце його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме 24.10.2024 року для уточнення даних, та те, що він свідомо ухилився від такого обов'язку та не з'явився до відповідача.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що норми діючого законодавства вимагають, щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена.
Форма розписки та її зміст визначені в Додатку 11 до Порядку № 1487, згідно якому повістка має відривну частину розписки про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.
Інші форми запрошення, сповіщення про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки законодавцем не встановлені.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Будь-який яких належних та допустимих доказів, що підтверджують обізнаність позивача про явку саме на 24.10.2024 року для уточнення даних, відповідач не надавав та не долучив до матеріалів відзиву.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Частиною 7 ст. 38 КУпАП імперативно визначено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за не прибуття 24.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
Тобто, датою виявлення факту неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних є наступна дата, яка слідує за датою, визначеною у повістці від 14.10.2024 року, тобто 25.10.2024 року.
Із наведеного слідує, що граничною датою накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у даному конкретному випадку, є 25.01.2025 року.
Однак, як слідує із доказів у справі, постанова № 1076 про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП була винесена посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 30.05.2025 року.
При цьому, суд оцінює критично посилання у вищевказаному документів на 30.05.2025 року, як на дату виявлення факту порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 25.10.2024 року достовірно було відомо, що ОСОБА_1 не з'явився для уточнення даних, яка його зобов'язувала здійснити дані заходи 24.10.2024 року.
За умовами п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не мали правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 17000 грн.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст.ст. 7, 38, 210, 247, 251, 252, 256, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення № 1076 від 30.05.2025 року.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою по адміністративне правопорушення № 1076 від 30.05.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рівшення складений 02 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська